934
Суд по-новому. Як працюватиме судова система після чергової реформи
— Казна та Політика
Судів буде менше, документообіг стане електронним, але позбутися корупційних ризиків не вдалося, кажуть експерти, коментуючи нововведення судової реформи.
Експерти сумніваються, що реформа зробить суддів більш доброчесними.
“Найдовший розгляд в історії парламентаризму” – саме так 3 жовтня спікер Верховної Ради Андрій Парубій назвав ухвалення законопроекту, що вносив зміни до низки кодексів та законів, які стосувалися роботи судової системи. Впродовж семи днів народні депутати розглядали більш ніж чотири тисячі поправок до закону, який фактично скасував судову реформу 2010 року, запроваджену за Віктора Януковича. Ще майже два місяці довелося очікувати підписання президентом законопроекту, який він сам і подав до парламенту.
Та більшість пунктів ухваленого закону набудуть чинності лише із початком роботи нового Верховного суду (ВС). Очікується, що він може запрацювати ще у грудні цього року. DW вирішила розібратися, якими будуть найбільш помітні практичні наслідки реформи.
Три рівні
Із початком роботи оновленого Верховного суду зникнуть вищі спеціалізовані суди, і єдиною найвищою касаційною інстанцією залишиться ВС. Це означає, що судові справи проходитимуть лише через першу інстанцію, апеляційний та Верховний суд. Для тих, хто розраховує на справедливість лише в Європейському суді з прав людини, це формально призведе до скорочення шляху для подання їхньої скарги. Саме на переході до такої “трирівневої” системи наполягали у Венеціанській комісії Ради Європи.
Утім, коментуючи це питання для DW, головний експерт групи “Судова реформа” Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков зазначив, що на практиці усунення додаткової ланки у вигляді спеціалізованих судів може призвести до подовження термінів розгляду справ у ВС. За словами юриста, кількість суддів Верховного суду значно менша за загальну кількість суддів усіх спеціалізованих судів. “Але ВС отримає від них у спадок тисячі касаційних справ, і залишається відкритим питання, наскільки швидко він буде спроможний їх розглянути”, – попереджає Жернаков.
Електронний суд
Ухвалені зміни також передбачають поступове запровадження “електронного правосуддя”. В адміністрації президента запевняють – це дозволить спростити комунікацію із судом та зменшить витрати на утримання судової системи. Закон передбачає, що, зареєструвавши офіційну електронну адресу в “Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі”, учасники судового процесу обмінюватимуться документами лише в електронній формі. При цьому адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, державні та комунальні органи мають зареєструвати свої поштові скриньки в обов’язковому порядку. Для інших осіб цей крок буде добровільним. Також отримання копії судового рішення чи подання документів до суду залишаються можливими і у паперовій формі.
Утім, повністю перейти від паперів до електронної системи може бути складно не лише для позивачів. Експерти сумніваються у можливості швидко забезпечити усі українські суди необхідною для запровадження системи інфраструктурою. Тому закон дозволяє розглядати матеріали справи у паперовій формі, якщо електронний розгляд не буде можливий з технічних причин і це перешкоджатиме розгляду справи у визначені законом терміни.
Швидкість та злагодженість
Пришвидшити і полегшити розгляд справ та життя юристам і пересічним громадянам повинні також інші норми закону, зокрема, уніфікація текстів різних кодексів, які раніше мали різні назви для тих самих юридичних механізмів, спрощення низки процедур, а також заходи з підтримки міжнародного арбітражу та третейського розгляду, зазначають експерти. Запровадження ж системи автоматизованого арешту коштів має зробити ефективнішим виконання судових рішень.
За словами міністра юстиції Павла Петренка, ухвалені зміни також ліквідують можливості сторін для зловживання процесуальними правами. Наприклад, йдеться про випадки, коли захист багаторазово вимагає відводу судді із метою затягнути розгляд справи. Тепер судді зможуть штрафувати за такі дії. Втім, за умови низької довіри до суду та сумнівів у доброчесності суддів, експерти з обережністю ставляться до такого кроку. “Якщо б була впевненість, що судді користуватимуться цим добросовісно, то такий механізм був би виправданий, але з нашими суддями – це лише додатковий простір для свавілля”, – каже Жернаков.
Звернення до суду також стане дорожчим, адже документ передбачає перегляд ставок судового збору, що має на меті посилити його роль як основного джерела фінансування судової системи. Втім, це також покликано зменшити кількість судових позовів. “В нас щорічно розглядається чотири мільйони справ – це катастрофічно багато”, – каже Жернаков, на думку якого частина із них мала б вирішуватися позасудовим способом. Однак при вирішенні соціальних та трудових спорів судовий збір не сплачуватимуть, додає експерт.
Проблемні норми
Найбільше суперечок ухвалений парламентом закон викликав завдяки спробі включити до нього так звану “поправку Лозового”, яка передбачала часове обмеження досудового слідства терміном від трьох до шести місяців. Заступник голови Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда зазначив у розмові з DW, що складні злочини, до яких зазвичай відносять й корупційні зловживання, розслідуються довго і такі справи у своїй більшості просто будуть завчасно закриватися, а злочинці – залишатися безкарними. У підсумковому тексті ці строки збільшили, каже Жернаков, – тепер вони становитимуть від шести до 12 місяців, – але і цього може бути замало.
Та найгіршим, особливо у випадку саме корупційних справ, є той факт, що подовження строків розслідування тепер входитиме до компетенції слідчого судді, а не прокурора, каже Жернаков. За його словами, враховуючи набагато вищий ступінь залежності суддів на відміну від працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, це стане ефективним способом блокування невигідних владі справ проти корупціонерів.
Критикують також і запровадження державної монополії на здійснення судових експертиз. Експерти попереджають, що це може критично уповільнити судовий процес, а також сумніваються у якості роботи державних органів. “Експертиза в державних установах часто не витримує жодної критики. Але за новим законом суд буде змушений брати такі експертизи до уваги”, – застерігає адвокатка Адвокатської дорадчої групи родин Небесної сотні Олена Сторожук.
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
