Реформа фіскальної служби в Україні: які зміни очікуються
Реформування Державної фіскальної служби обговорюється вже більше трьох років, але так і не зрушило з мертвої точки. Ще навесні 2017 р. Міністерство фінансів підготувало пакет документів, які визначали вектор майбутньої реформи, але зміни не прийняли і знову відклали.
Нещодавно Мінфін США зробив заяву про те, що є головним партнером України, який допоможе реалізувати даний проект. Сайт “Сегодня” розповідає, чого чекати від масштабної реформи фіскальної служби і чому вона продовжує існувати тільки на папері.
Хроніка розвитку реформи
Обговорювати можливу реформу почали ще в далекому 2013 р., тоді йшли розмови про те, щоб об’єднати митні і податкові органи. Вже в 2014 р. Міністерство доходів і зборів України було реорганізовано і з’явилася Державна фіскальна служба. Через рік з’явилася ідея позбавлення митниць статусу юридичних осіб, яку незабаром підтримав і Міжнародний валютний фонд.
У 2016 р. у Раді зареєстрували законопроект “Про національну митницю”, згідно з яким передбачалося існування митниць як самостійних органів. Але Кабінет міністрів цілком очікувано дотримувався поглядів схожих з МВФ, тому законопроект так і не був прийнятий, а реформу знову відклали в довгий ящик.
Вже на початку 2017 р. на реформуванні ДФС почали активно наполягати МВФ і Європейський союз. Навесні 2017 р. був опублікований підписаний меморандум про співпрацю України з МВФ.
“До кінця березня 2017 року очікується повне злиття податкової та митної адміністрацій в єдину юридичну особу, буде здійснена консолідація регіональних податкових і митних органів у єдиний офіс, по одному на кожен регіон. Також буде затверджена нова модель фінансування ДФС для забезпечення адекватного рівня зарплат вже перевірених фахівців ДФС. Для посилення потенціалу ДФС з питань аудиту та стягнень відновили з 1 січня 2017 року повноваження ДФС проводити аудит малих і середніх платників податків”, – йдеться в тексті меморандуму.
Хоча терміни, прописані в документі, виконати не вдалося, реформування ДФС залишається однією з вимог МВФ. До того ж в кінці жовтня 2017 р. ненав’язливо про своє сприяння нагадали і Сполучені штати Америки під час зустрічі міністрів фінансів, Стівена Мнучіна і Олександра Данилюка.
“Він (Мнучін – ред.) відзначив необхідність створення Антикорупційного суду і додав, що Україна залишається пріоритетом у зовнішній політиці США”, – говорять в українському Мінфіні і додають, що обговорювався проект комплексної реформи ДФС, який повинен повністю змінити структуру служби.
У вищезазначеній реформі є кілька векторів:
- злиття всіх регіональних митниць в одну юрособу (Міжрегіональну митницю);
- ліквідація податкової міліції і створення фінансової поліції як структурного підрозділу Мінфіну;
- повна реорганізація ДФС.
Якщо перші два пункти, хоч і є невід’ємною частиною податкової реформи, досі викликають активні дискусії і мають доволі розмиті контури їх здійснення, то зміни в самій фіскальній службі набули більш чітких орієнтирів.
У свій час ДФС встигла створити собі репутацію карального органу, який не стільки допомагає бізнесу, скільки виступає своєрідним “інквізитором”. Тому в уряді заявили, що фіскальна служба повинна перетворитися на сервісний центр, який буде захищати бізнес.
“На сьогодні ми бачимо таку модель: ДФС залишається в Міністерстві фінансів. Але службу треба перебудувати і повністю реформувати. Це повинен бути не каральний орган, а інтелектуальний, з серйозними і цивілізованими повноваженнями”, – заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
Реорганізацію фіскальної служби обіцяють провести в декілька етапів. Першочергове завдання – ліквідувати районні податкові інспекції і переформатувати їх в сервісні центри.
“Реорганізацію податкового блоку ДФС пропонується здійснити в два етапи… На першому етапі районні ДПІ (Державні податкові інспекції) будуть ліквідовані як юридичні особи і залишаться центрами обслуговування платників, які надають виключно сервісні функції”, – каже міністр фінансів Олександр Данилюк.
Як підсумок, в Україні в податковому напрямку буде функціонувати всього 25 юридичних осіб замість 186. А всі районні служби будуть працювати виключно як сервісні центри.
31 серпня 2017 р. на засіданні Комітету управління Проекту комплексної реформи ДФС були визначені чотири головні напрямки реформи в короткостроковій перспективі:
– Обслуговування платників податків
За даними Мінфіну, близько 60% контактів платниками податків з ДФС відбувається через Центри обслуговування платників. В інших країнах цей показник набагато менший, так, фізичні контакти там складають усього близько 20%, решта здійснюється через контактні центри або електронні сервіси. В Україні ж через контактні центри здійснюється тільки 2,4% контактів.
Тому 90% обслуговування в ДФС хочуть перевести в онлайн-режим, щоб мінімізувати черги і паперову тяганину. Головна мета – вирішувати всі питання в онлайн-кабінеті або в call-центрі.
Тому 90% обслуговування в ДФС хочуть перевести в онлайн-режим, щоб мінімізувати черги і паперову тяганину. Головна мета – вирішувати всі питання в онлайн-кабінеті або в call-центрі.
- Податкові перевірки*
Планується провести автоматизацію камеральних перевірок шляхом розробки певних алгоритмів. Зараз модель перевірки видає у 10 разів більше підприємств, ніж можна перевірити за допомогою поточних ресурсів, тому все доводиться коригувати в ручному режимі. Мінфін пропонує оновити і деталізувати модель податкових ризиків і чіткіше вибирати підприємства для планових перевірок.
– Погашення боргу
Більш ніж 50% від загального обсягу податкового боргу практично неможливо стягнути, через те що підприємства давно стали банкрутами, втратили активи і т. д. Тому одне з ключових завдань – якісніше відпрацьовувати механізм стягнення боргу. Для цього планується розробити системи сегментації боржників, яка буде розставляти їх у пріоритетному порядку і направляти ресурси податкової на тих, з яких більш імовірно стягнути борг.
– Робота з персоналом
У ДФС вже були суттєві скорочення штату, тепер хочуть розподілити функції між працівниками більш ефективно. Наприклад, якщо в інших країнах займається стягненням боргів 13% всього персоналу податкової, то в Україні ця цифра становить лише 4%.
До того ж зазначається, що скорочення штату в свій час було нерівномірним, якщо в одних областях звільнили близько 25% працівників, то в інших – більше 50%.
“Головна мета – зменшити рівень корупції і перетворити ДФС на цільову сервісну службу. Проект буде впроваджуватися Мінфіном і ДФС за підтримки консультантів міжнародної консалтингової компанії”, – зазначають на сайті Мінфіну.
Анастасія Іщенко
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною