669
Андрій Зінченко: 5 проблем і контекст впровадження земельного кадастру на blockchain
— Казна та Політика
Епохальна подія відбулася цього року в державному управлінні земельними відносинами. Спочатку КМУ прийняв постанову, а в жовтні громадськість дізналася вже про фактичне впровадження блокчейну в земельний кадастр.
Інновації на марші
Нормативно картина виглядає так «Погодитися з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Державного агентства з питань електронного урядування щодо здійснення заходів, спрямованих на запровадження використання системи зберігання та захисту даних Blockchain під час проведення електронних земельних торгів та у роботі Державного земельного кадастру».
З великої літери іноземною мовою в постанові КМУ. І за кілька місяців впровадили на практиці. Вражаюча оперативність.
З великої літери іноземною мовою в постанові КМУ. І за кілька місяців впровадили на практиці. Вражаюча оперативність.
Чому це добре?
Відповідь на це питання може цікавити хіба що людей, які за профілем своєї роботи ніяк не відносяться до землі.
Розхожий постулат М. Твена про обмеженість земельного ресурсу і відсутність перспектив його поповнення в повній відповідності з економічними законами останнім часом отримав втілення в істотно підвищеному інтересі потенційних латифундистів до обмеженого ресурсу напередодні зняття відомого мораторію.
Незважаючи на начебто існуючу заборону, земля, втім, є ходовим товаром. Угоди оформляються даруванням, заповітами (які нічого особливо і не гарантують), орендою на 49 років з оплатою вперед за всі 49 років і іншими відносно легальними методами.
Всупереч популярній думці, що нібито «вся земля давно поділена і зняття мораторію тільки узаконить ситуацію» насправді проведена інвентаризація виявила сотні і тисячі гектарів необлікованої землі, деякі з яких десятиліттями оброблялися в тіні від податкової і, що найцікавіше, навіть від місцевих органів влади, коли такі формувалися з людей, які були не сильно глибоко знайомі з питанням.
Але зараз багато змінилося і питання боротьби за умовно-легальний контроль над земельним ресурсом вийшло на новий рівень актуальності. Вона має зовнішні прояви, іменовані населенням – земельні конфлікти.
Земля – це ресурс, який не відновлюється, на відміну від, скажімо, фіатних грошей. Якщо державі бракує ресурсів для виконання власних зобов’язань, то в не найкращій практиці відсутнє можна банально «надрукувати», тобто провести безпідставну емісію.
Це призведе до інфляції, падіння курсу та інших неприємних наслідків, але формально дозволить зобов’язання виконати. Якщо, звісно, контроль над центром емісії не переданий на сторону.
Всі тонкощі даної ситуації на собі відчули греки, коли «несподівано» з’ясувалося, що матеріалізувати з повітря Євро у місцевої влади повноважень не було.
Багато в чому саме ця ситуація поставила на паузу експансію Євро в ЄС. Багато країн вирішили дипломатично почекати з відмовою від національних грошових одиниць, які при нагоді можуть виявитися істотним маневровим інструментом.
З землею ж усе значно складніше і простіше одночасно. Якщо не можна збільшити кількість гектарів, то цілком можливим є перерозподіл права на них. До більш радикальних механізмів поки не доходить, але і цей нерідко виливається в ситуацію, коли за наявними межами, незважаючи на кадастрові номери при законних актах і інших чинних документах незрозумілим чином з’являються нові земельно-правові документи. І тривожні громадяни, які бажають відстоювати знову знайдені права. У гірших випадках бувають навіть процеси, які в ЗМІ називають прямим рейдерством, хоча це поняття і не формалізоване.
Суди можуть розглядати справи роками, граючи в підвідомчий футбол, тобто жонглюючи формулюваннями, намагаючись передати справи з однієї судової гілки в іншу.
Так, наприклад, глибоко на місцях, переводячи суперечку в адміністративну сферу, виявляється, що до найближчого окружного адміністративного суду десятки і сотні кілометрів, а до апеляційного – сотні кілометрів. І незрозуміло, чим закінчиться розгляд.
В таких умовах виписка з реєстру на блокчейні мала б оперативно розставити акценти і сприяти вирішенню справи або навіть перешкоджати зловживанням технічно. З машиною не сильно і домовишся, а, як казав класик, «всі ходи записані». Але чи все так добре насправді?
- може бути не дуже добре?*
Цьому питанню треба приділити особливу увагу і коротко описати проблемні моменти ситуації.
1. Як ми пам’ятаємо блокчейн – це всього лише сучасний механізм наскрізної реєстрації подій, який повинен ускладнити, зважаючи на логічні і технічні особливості реалізації, неавторизовану реєстрацію.
Простіше кажучи – підробку фактів реєстрації в історії транзакцій. Тут криється головна особливість – для системи реєстрації немає ніякої різниці, які саме дані вносяться в базу. Реєструється тільки факт і автор, а ось достовірність даних, що вносяться, до самого блокчейну не має ніякого стосунку.
На думку відразу спадають знамениті радянські довгожителі, які при паспортизації приписували собі вік для отримання пенсій. Начебто і документи були справжні, і реєстрація пройшла правильно, а ось дані в них виявлялися нерідко недостовірними. Тому сам блокчейн тут мало що вирішує, якщо до оператора дійдуть папери з помилками.
2. Всі логічні переваги реєстрації на блокчені розкриваються тільки в разі його децентралізованого забезпечення інфраструктурою.
Цей процес відомий під калькованим терміном – майнінг. В теорії якщо більше половини інфраструктури майнінгу буде централізована, то на реєстр можлива атака зі спотворенням даних.
При впровадженні громадськості не повідомили, як саме буде забезпечена майнінгова децентралізація кадастру на блокчейні. Очевидно, що розподіл бази по земельних органах на місцях таким зі зрозумілих причин не є.
3. Третім важливим питанням є швидкість впровадження. Так у Швеції тільки формують бачення аналогічного продукту, а тут впровадження відбулося за місяці, що очевидним чином ставить питання якості техзавдання, тестування і самого впровадження як частини реалізації проекту.
4. З попереднього пункту випливає питання підготовки кадрів на місцях.
5. Традиційно виникає питання сертифікації захисту даних про яку КМУ прямо писав в т.ч. В цій постанові, і бачення технології блокчейну в контексті Закону «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних мережах» відповідними органами.
Як бути?
При впровадженні було б найкращою практикою опублікувати ПЗ з відкритим кодом і клієнтське ПЗ для створення інфраструктури земельного кадастру на рекламованому блокчейні до впровадження.
Таке швидко б оцінили в громадянському суспільстві і встановили всі землевласники країни. Чим забезпечили б кращу з можливих моделей децентралізації – децентралізації зацікавленими власниками (або користувачам).
Наскільки вдало пройшло впровадження, покаже час, але вже сьогодні цілком очевидно, що як мінімум питання забезпечення достовірності даних, що вносяться, і розподіл самої бази мають суттєві резерви для вдосконалення.
_Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (MPA)
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
