Артем Ковбель: бути чи не бути. Наскільки правильна чинна система розподілу дотацій аграріям?


Артем Ковбель: бути чи не бути. Наскільки правильна чинна система розподілу дотацій аграріям?

Система розподілу дотацій аграріям спричинила неоднозначну реакцію серед самих аграріїв. Особливо людей обурив той факт, що найбільше грошей отримує найуспішніший агробізнес України – «Миронівський хлібопродукт».

Багато хто пояснює це тим, що його власнику Юрію Косюку таким чином виявляється «подяка» за службу, адже не так давно він обіймав посаду заступника голови Адміністрації Президента.

Аргумент в умовах української реальності, звичайно, переконливий. Але навряд чи його можна назвати єдиним.

Дотації аграріям: логіка розподілу

На цей рік українським бюджетом передбачено виділення 4 774,3 млрд грн на підтримку АПК.

За перше півріччя аграріям виплатили 1,91 млрд грн дотацій, з них 809 млн грн, тобто більшу частину, отримала компанія «Миронівський хлібопродукт», що працює в двох аграрних сегментах – рослинництво і птахівництво.

При цьому її власний чистий прибуток за останні 9 місяців склав 210 млн доларів – це більше, ніж у переважної більшості українських аграрних компаній.

Ще 141 млн грн отримав птахівничий агрохолдинг «Авангард». Залишок грошей розділили між іншими виробниками.

Найменше виплат дісталося компаніям, зайнятим у сегменті тваринництва та садівництва, що традиційно відстають в Україні за показниками прибутку, якщо порівнювати з рослинництвом і птахівництвом.

Такий розподіл дотацій здається нелогічним. Адже такі виплати спочатку проводяться для того, щоб стимулювати розвиток збиткових підприємств. А у нас виходить все навпаки. Виникає запитання: чому?

Звичайно, можна сказати, що у всьому винна корупція. Той факт, що Юрій Косюк, засновник і власник «Миронівського хлібопродукту», має зв’язки у вищих ешелонах влади і навіть сам зовсім недавно обіймав високу посаду, справді, що називається, кидає тінь на плетінь.

Та й Олег Бахматюк, який володіє холдингом «Авангард», теж з українською політичною елітою знайомий не з чуток: свого часу він був заступником голови правління НАК «Нафтогаз України».

Висновок про корупційні схеми в такій ситуації напрошується сам собою. Але, крім того, є й інше пояснення.

За що боролися…

Розгляньмо, як зараз працює система розподілу дотацій аграріям. А працює вона досить просто.

Для початку аграрні компанії повинні подати заявку про бажання отримувати дотації в Фіскальну службу. Приймаються заявки тільки від тих підприємств, які не менше ніж 50% сільськогосподарської продукції виробляють самостійно. При цьому більш ніж половину їхнього прибутку повинна становити виручка від реалізації первинної сільгосппродукції.

Сформований список подається в Казначейство. Там аналізують платоспроможність всіх кандидатів, а точніше – сплачувані ними суми ПДВ до держбюджету. На підставі цього вираховується сума дотацій. Компанії, що дають високий ПДВ, отримують найбільше дотацій, і навпаки.

Такий підхід багато в чому справді хороший. Хороший своєю прозорістю, про що неодноразово заявляла низка політиків і експертів від прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до голови ради Палати податкових консультантів Ольги Богданової.

По-перше, він позбавляє представників тіньового бізнесу можливості «перехопити» державні виплати.

По-друге, тепер позбавлені цієї можливості компанії, що не відносяться безпосередньо до аграрного сектору (хлібопекарські заводи, наприклад, які не виробляють самі сільгосппродукцію, а переробляють її), а також підприємства, зайняті у виробництві зернових.

Останні офіційно виключені зі списку кандидатів на отримання дотацій з причини того, що не потребують держпідтримки. І нарешті, весь процес розподілу грошей тепер менш прив’язаний до рішень чиновників, яких можна купити. Вирішальним чинником є економічні показники підприємства.

На жаль, прозорість системи ще не робить її хорошою. В даному випадку все псує підрахунок за ПДВ.

Такий підхід вигідний виключно для тих галузей сільського господарства, які і без держпідтримки непогано виживали. Мова йде про птахівництво, що посідає в Україні друге за прибутковістю місце після рослинництва. Показники прибутку птахівницьких компаній стабільно високі, тому і податок на додану вартість вони платять високий.

Таким чином уряд просто хоче в першу чергу підтримати тих, хто дає в бюджет найбільше грошей, наповнивши його якомога швидше, а не чекати, поки менш прибуткові бізнеси встануть на ноги і почнуть давати високий ВВП.

З точки зору бізнесу такий підхід логічний: інвестувати завжди потрібно в прибуткову справу, а не в те, що, того й гляди, загнеться.

Але в даному випадку мова йде не про приватні інвестиції, а про державні. Тому не факт, що бізнес-підхід в даному випадку буде 100% правильним рішенням.

Більшість експертів з аграрних ринків все ж таки наполягають на зміні чинної системи. Як альтернативу пропонують розраховувати дотації з різниці між податковими зобов’язаннями сільгоспвиробників і податковим кредитом. Такий підхід справді дозволить видавати дотації більш рівномірно, а головне – з урахуванням сезонності.

Останній момент, до речі, існуюча система розподілу дотацій також не бере до уваги.

Специфіка роботи птахівників побудована таким чином, що вони можуть продавати свій товар цілий рік, у той час як садівники і городники перші півроку тільки готуються отримати урожай, продавати який вони будуть лише у другому півріччі.

Звідси різниця в їхніх доходах, а значить, і в сумах отриманих дотацій.

Артем Ковбель, партнер Kreston GCG

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Аграрний ринок
Архiви:2018 2017 2016 2015
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua
Опитування