354
Артем Ковбель: бути чи не бути. Наскільки правильна чинна система розподілу дотацій аграріям?
— Аграрний ринок
Система розподілу дотацій аграріям спричинила неоднозначну реакцію серед самих аграріїв. Особливо людей обурив той факт, що найбільше грошей отримує найуспішніший агробізнес України – «Миронівський хлібопродукт».
Багато хто пояснює це тим, що його власнику Юрію Косюку таким чином виявляється «подяка» за службу, адже не так давно він обіймав посаду заступника голови Адміністрації Президента.
Аргумент в умовах української реальності, звичайно, переконливий. Але навряд чи його можна назвати єдиним.
Дотації аграріям: логіка розподілу
На цей рік українським бюджетом передбачено виділення 4 774,3 млрд грн на підтримку АПК.
За перше півріччя аграріям виплатили 1,91 млрд грн дотацій, з них 809 млн грн, тобто більшу частину, отримала компанія «Миронівський хлібопродукт», що працює в двох аграрних сегментах – рослинництво і птахівництво.
При цьому її власний чистий прибуток за останні 9 місяців склав 210 млн доларів – це більше, ніж у переважної більшості українських аграрних компаній.
Ще 141 млн грн отримав птахівничий агрохолдинг «Авангард». Залишок грошей розділили між іншими виробниками.
Найменше виплат дісталося компаніям, зайнятим у сегменті тваринництва та садівництва, що традиційно відстають в Україні за показниками прибутку, якщо порівнювати з рослинництвом і птахівництвом.
Такий розподіл дотацій здається нелогічним. Адже такі виплати спочатку проводяться для того, щоб стимулювати розвиток збиткових підприємств. А у нас виходить все навпаки. Виникає запитання: чому?
Звичайно, можна сказати, що у всьому винна корупція. Той факт, що Юрій Косюк, засновник і власник «Миронівського хлібопродукту», має зв’язки у вищих ешелонах влади і навіть сам зовсім недавно обіймав високу посаду, справді, що називається, кидає тінь на плетінь.
Та й Олег Бахматюк, який володіє холдингом «Авангард», теж з українською політичною елітою знайомий не з чуток: свого часу він був заступником голови правління НАК «Нафтогаз України».
Висновок про корупційні схеми в такій ситуації напрошується сам собою. Але, крім того, є й інше пояснення.
За що боролися…
Розгляньмо, як зараз працює система розподілу дотацій аграріям. А працює вона досить просто.
Для початку аграрні компанії повинні подати заявку про бажання отримувати дотації в Фіскальну службу. Приймаються заявки тільки від тих підприємств, які не менше ніж 50% сільськогосподарської продукції виробляють самостійно. При цьому більш ніж половину їхнього прибутку повинна становити виручка від реалізації первинної сільгосппродукції.
Сформований список подається в Казначейство. Там аналізують платоспроможність всіх кандидатів, а точніше – сплачувані ними суми ПДВ до держбюджету. На підставі цього вираховується сума дотацій. Компанії, що дають високий ПДВ, отримують найбільше дотацій, і навпаки.
Такий підхід багато в чому справді хороший. Хороший своєю прозорістю, про що неодноразово заявляла низка політиків і експертів від прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до голови ради Палати податкових консультантів Ольги Богданової.
По-перше, він позбавляє представників тіньового бізнесу можливості «перехопити» державні виплати.
По-друге, тепер позбавлені цієї можливості компанії, що не відносяться безпосередньо до аграрного сектору (хлібопекарські заводи, наприклад, які не виробляють самі сільгосппродукцію, а переробляють її), а також підприємства, зайняті у виробництві зернових.
Останні офіційно виключені зі списку кандидатів на отримання дотацій з причини того, що не потребують держпідтримки. І нарешті, весь процес розподілу грошей тепер менш прив’язаний до рішень чиновників, яких можна купити. Вирішальним чинником є економічні показники підприємства.
На жаль, прозорість системи ще не робить її хорошою. В даному випадку все псує підрахунок за ПДВ.
Такий підхід вигідний виключно для тих галузей сільського господарства, які і без держпідтримки непогано виживали. Мова йде про птахівництво, що посідає в Україні друге за прибутковістю місце після рослинництва. Показники прибутку птахівницьких компаній стабільно високі, тому і податок на додану вартість вони платять високий.
Таким чином уряд просто хоче в першу чергу підтримати тих, хто дає в бюджет найбільше грошей, наповнивши його якомога швидше, а не чекати, поки менш прибуткові бізнеси встануть на ноги і почнуть давати високий ВВП.
З точки зору бізнесу такий підхід логічний: інвестувати завжди потрібно в прибуткову справу, а не в те, що, того й гляди, загнеться.
Але в даному випадку мова йде не про приватні інвестиції, а про державні. Тому не факт, що бізнес-підхід в даному випадку буде 100% правильним рішенням.
Більшість експертів з аграрних ринків все ж таки наполягають на зміні чинної системи. Як альтернативу пропонують розраховувати дотації з різниці між податковими зобов’язаннями сільгоспвиробників і податковим кредитом. Такий підхід справді дозволить видавати дотації більш рівномірно, а головне – з урахуванням сезонності.
Останній момент, до речі, існуюча система розподілу дотацій також не бере до уваги.
Специфіка роботи птахівників побудована таким чином, що вони можуть продавати свій товар цілий рік, у той час як садівники і городники перші півроку тільки готуються отримати урожай, продавати який вони будуть лише у другому півріччі.
Звідси різниця в їхніх доходах, а значить, і в сумах отриманих дотацій.
Артем Ковбель, партнер Kreston GCG
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
