707
Андрій Зінченко: антикорупційні смарт-контракти на державній криптовалюті
— Фінтех і Картки
Хайп (галас в ЗМІ – авт.) навколо криптовалют, що не вщухає, несподівано виявився фактор-ресурсом мозкового штурму з питань прикладних сценаріїв і моделей їх реального застосування.
Ситуація в цілому дещо нагадує бульбашку доткомів, коли учасники ринку масово кинулися в онлайн, дещо забуваючи про те, що це повинно було стати ефективним інструментом розвитку бізнесів і не могло бути бізнесом одночасно для всіх саме по собі.
Локомотивом ситуації виступає Bitcoin, який днями оновив історичний максимум і стрибнув за 6000 USD.
Чи стало це реальним завдяки економічній моделі його існування, хардфорка в BitcoinGold (де всім власникам оригінальної криптовалюти обіцяли з повітря записати в гаманці рівно стільки ж BitcoinGold) або ця курсова гойдалка має менш публічні причини і ОПР – покаже час.
Ми ж звернемо увагу, що питання, пов’язані з криптовалютами, блокчейном і супутньою тематикою хоч і розглядаються на профільних заходах з цілком поважними доповідачами, проте широких верств населення залишаються чимось, що начебто і на слуху, але одночасно про сутність чого відомо малій кількості людей. Не кажучи вже про державний рівень обговорення перспектив прикладних аспектів нових технологій.
В цьому контексті хотілося б відзначити, що фінтех серед інших актуалізував ідею так званих смарт-контрактів – цікавого інструменту самовиконуваних при заздалегідь відомих умовах домовленостей.
Окремим випадком з традиційного інструментарію для візуалізації аналогії є акредитивна форма розрахунків.
За нею банк-емітент здійснює платіж бенефіціару суворо після настання заздалегідь обумовлених у договорі подій, підтверджених конкретними документами.
Акредитив нерідко використовувався в міжнародних угодах, де однозначність трактування умов договору забезпечувалася incoterms.
Про нього згадали, як тільки НБУ ощасливив населення обов’язковістю безготівки у великих угодах.
Хороший інструмент, якщо винести за дужки вартість самої послуги, введення комісій за внесення грошей на рахунок безготівкою, комісій за перекази і хитрість сторін, які намагаються порушити державне прагнення до безготівкової економіки відходом у тінь і маскуванням юридичної суті проведених в реальності угод.
Фінтех запропонував по-новому поглянути на ситуацію. Алгоритми роботи криптовалют дозволили забезпечити підписантів нематеріальним підтвердженням укладення договору, яке неможливо підробити, і автоматичним проведенням розрахунків за фактом вчинення цільової події за договором.
Людський фактор мінімізований, умови відомі заздалегідь.
Необхідність наявності децентралізованого середовища, в якому такі контракти повинні виконуватися і мати автоматизований доступ до предметів контрактів, концептуально вирішена blockchain і його різновидами.
Для прикладного використання залишається тільки підняти цільовий стартап, написати свій блокчейн зі смарт-контрактами і коїнами, які будуть вільно конвертованими, а також підтягнути майнерів для децентралізації інфраструктури.
Безумовно, варто пам’ятати слова автора Ethereum В. Бутеріна, що “випливе” не більше, ніж десята частина тематичних стартапів, що з помпою відкриваються сьогодні.
Разом з цим потрібно зазначити, що концепція недвозначно натякає: на горизонті реально зажевріла блакитна мрія НБУ про cashless економіку з ідентифікованими контрагентами, прозорими операціями та іншими антикорупційно-фінмоніторинговими автоматизованими завданнями.
Оголошуємо змінні, тобто формалізуємо вичерпний список подій і запускаємо в бета-тестінг на дрібних операціях.
Очевидно, що для наближення до реального життя необхідна платформа, правові характеристики якої ні Верховна Рада, ні НБУ поки що написати для широкого кола учасників не змогли.
Причому не змогли в основному, як бачиться, через анксіогенний характер процесу зовнішнього використання, що часто і гальмує впровадження непоганих ідей на держрівні. Незважаючи на те, що «на землі» в реальності робота кипить і суми фігурують зовсім не підфінмоніторингові.
Найцікавіше, що предметна сфера застосування такої концепції у поєднанні з пробою державного пера в галузі криптовалют давно існує.
Так, наприклад, система відшкодування ПДВ, що кульгала багато років, нарешті номінально стала автоматичною, але саме тут є цілком відчутний полігон для відпрацювання даної технології на невеликих сумах.
Логіка такого самовиконуваного явища буде суворо задана наперед, і в разі необхідності можна її доповнити потрібною кількістю параметра “If”.
Не вистачає тільки власного середовища, тобто криптовалюти. Створити таку з цільовим характером не проблема. Причому для проби технології її необов’язково робити децентралізованою.
НБУ може емітувати власну національну криптовалюту (створивши для цього правові підстави), яку в подальшому через банки-агенти 1 до 1 обмінювати на безготівкову гривню в обидва боки і зокрема розглянути можливість оплати податків такою валютою нарівні з безготівковою гривнею.
Основна ідея – автоматизувати стандартні операції та мінімізувати людський фактор та суб’єктивність у питаннях, заздалегідь законодавчо відрегульованих. Виключити ручне управління і втручання у відпрацьовані процеси, корупційну складову.
Сюди ж можна підключити онлайнові адміністративні послуги, коли оплата криптовалютою з гаманців реципієнтів буде списуватися за фактом надання послуги, призначення субсидій та інших соціальних платежів тощо.
Автоматизована система дозволить значно поліпшити аналітичну роботу. У разі успіху забезпечити децентралізацію силами громадянського суспільства буде не складно, якщо це взагалі знадобиться, зважаючи на специфіку програми.
Думаю, що не помилюся, припускаючи, що суспільний запит на подібний механізм існує давно, як з боку бізнесу (де боротьба з суб’єктивним чинником йде досить давно), так і з боку громадян, і сучасний рівень НТП дозволяє якщо не оперативно впровадити бажане, то хоча б в пілотному режимі запустити розглянуту концепцію в окремих сегментах держсектора.
У зв’язку з чим стояти на узбіччі цього процесу сьогодні – недозволена розкіш для демократичної держави, боротьбу з корупцією в якій визнано одним з основних пріоритетів.
Створення позитивного прецеденту в розглянутій галузі могло б істотно поліпшити міжнародний імідж і вдосконалити управління внутрішніми процесами відповідно до сучасних світових тенденцій.
Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (МРА)
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
