696
Голова правління ВТБ Банку прогнозує зростання банківської системи на $15 млрд
— Казна та Політика
Голова правління ВТБ Банку Костянтин Вайсман прогнозує зростання банківської системи на 15 млрд доларів до 65 млрд до 2022 року.
Про це він повідомив під час Українського банківського форуму CIS bankers, який відбувся в Києві 19-20 жовтня.
За словами Вайсмана, з початком кризи в 2014 році відбулося скорочення активів з 160 млрд доларів (за курсом 2014 року) до 49 млрд доларів (за поточним курсом).
Банкір вважає, що до кінця 2021 року банківська система зросте на 32%, або на 15 млрд доларів до 65 млрд доларів у порівнянні з 1 січня 2017 року.
“В основному буде органічне зростання, ми не побачимо вливань від іноземних інвесторів. Зростання кредитного портфеля буде забезпечене відповідним зростанням клієнтських зобов’язань, зовнішні залучення будуть частково конвертовані в капітал, частково заміщені локальним ресурсом”, – зазначив Вайсман.
При цьому розподіл корпоративного і роздрібного сегмента в цьому зростанні буде приблизно 50/50.
Вайсман вважає, що всі сегменти ринку недокредитовані.
“У порівнянні з країнами східної Європи всі сегменти ринку недокредитовані, включаючи корпоративний (при NPL 50%). Обсяг видачі роздрібних кредитів (спиживчі + іпотека) досягне докризових значень 5 млрд доларів на рік лише в 2021 році. Зараз обсяг видачі близько 1,5 млрд доларів”, – зазначив банкір.
Вайсман також розповів, що гривневі зобов’язання банків вже відновлюються, тоді як доларові стагнують.
Гривневі залишки юросіб зростають здебільшого за рахунок коштів органів державного управління на рахунках банків з 3 млрд гривень (2013) до 45 млрд гривень (серпень 2017).
“Наш прогноз ринку на 2017-2021 роки, зростання коштів фізосіб складе 10 млрд доларів, коштів юросіб – 4 млрд доларів”, – зазначив глава ВТБ Банку.
На його думку, незважаючи на очікуване зростання, рівень співвідношення активів банків до ВВП (рівень проникнення) залишиться біля позначки 47%, що нижче аналогічних показників східноєвропейських банківських ринків (90%).
“Від кожного вкладеного акціонерами банків в 2001 році 1 долара зараз залишилося 20 центів.
Низька операційна ефективність не дає показувати високу рентабельність власного капіталу, який міг би перекрити девальвацію. Тому що капітал українських банків незахеджований. Будь-який акціонер хоче вкласти 100 доларів і отримати 150. А тут же вклав 100 доларів і отримав 20 доларів. Ще один фактор – це погане управління ризиками, кредитними ризиками, валютними ризиками і ризиками процентних ставок. Всі ці три фактори призводять до того, що це поки нецікаво”, – додав він.
За матеріалами: Українські Новини
Поділитися новиною
