Страхова експансія


НАСК «Оранта» почала наступ на регіони. І це не єдиний результат масштабної реструктуризації однієї з найпотужніших страхових компаній — на меті ще зростання кількості страхових продуктів і вихід на нові ринки. З якою метою вона це робить, і що взагалі очікує страховий ринок найближчим часом — розповідає голова правління НАСК «Оранта» Олександр Завада.

— Минулого тижня Кабмін своєю постановою запровадив рейтингування перестраховиків. Яке ваше ставлення до цього кроку та які наслідки він матиме для ринку загалом?

— Сталося те, що мало статися. Є норма закону, й обов’язок Кабміну — встановити відповідний порядок, що й було зроблено. Думаю, ринок на цю постанову відреагує підвищенням тарифів на деякі види страхування. Це можна прогнозувати, оскільки суть постанови полягає в тому, що з переліку рейтингових агенцій вилучено російське «Эксперт РА», і, відповідно, російський перестраховий ринок буде обмежено щодо можливостей надання послуг для українських страховиків. Тоді як тарифи, які ми сплачували за перестрахування на російському ринку, нижчі, ніж на західному за відповідними видами страхування, тобто саме тут буде подорожчання послуг для вітчизняних підприємств і наших громадян. Йдеться передусім про морські та авіаційні ризики, автострахування та страхування вантажів. Ймовірно, це впливатиме на діяльність «Оранти», але ми не вважаємо, що погіршиться становище компанії на ринку, оскільки маємо доволі диверсифіковану перестрахувальну програму. Хоча необхідно внести певні корективи в плани нашої перестрахувальної діяльності на 2004 рік.

Однак, зауважимо, методи, за допомогою яких держава намагається вирішити певні економічні проблеми, не мають аналогів у світовій практиці, позаяк передбачають поєднання інструментів рейтингування (добровільного!) із засобами державного примусу у вигляді сплати податків. Тому, безперечно, для вирішення таких проблем повинні бути використані належні механізми. Зокрема, ще до кінця нинішнього року необхідно внести зміни до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме — в горезвісну ст. 13.6.

— Чи можна прогнозувати, що з введенням нового режиму оподаткування операцій перестрахування, до тих українських СК, що мають угоди на перестрахування ризиків з «рейтинговими» перестраховиками, стануть звертатись усі інші, аби не платити податок?

— Діяльність «Оранти» щодо перестрахування наразі активізувалась: у 2003 році ми прийняли на перестрахування ризиків на суму втричі більшу, ніж у 2002 році — цьому сприяв вельми якісний перестрахувальний захист, який ми отримали цього року завдяки співпраці з закордонними ринками. Отже, ми маємо можливості, які зацікавлять страховий ринок.

— Подією цього року на страховому ринку стало укладання угоди на страхування майнового комплексу «ЛиНОСу» (група ТНК). Як відомо, тендер на страховий захист одного з найбільших нафтопереробних підприємств СНД виграла «Оранта». Чи продовжуєте ви реалізацію страхових проектів з іншими підприємствами паливно-енергетичного комплексу України?

— «Оранта» посідає лідируючу позицію щодо страхування майна в нафтогазовому комплексі — нашими партнерами є майже всі найбільші підприємства ПЕК. Страхова сума за угодою, приміром з ВАТ «Лисичанськнафтаоргсинтез» становить $1,376 млрд, страхова премія — $1,810 млн. Є крупні угоди й з іншими компаніями. Нещодавно компанія застрахувала українсько-британське підприємство «Полтавська газонафтова компанія». Предметом угоди є ексклюзивний комплексний пакет страхових послуг, до якого ввійшло шість видів страхування. Загальна страхова сума за угодою становить майже 240 млн грн, страхова премія — понад 1 млн грн.

— Зараз у компанії триває реструктуризація. Що змінюється в її роботі?

— Ми провели чимало заходів щодо реструктуризації, поліпшення фінансового менеджменту та реформування нашої агентської мережі (а це 7700 осіб). Це пов’язано з тим, що компанія тривалий час перебувала в державній власності й після проведення першого етапу приватизації ми разом з одним із наших акціонерів — Укрсоцбанком (володіє 28%) — вдалися до заходів реформування. Це дозволило не тільки поліпшити кількісні показники, а й оновити страховий портфель компанії, вийти на нові ринки.

— Як ви оцінюєте зростання капіталізації страхового ринку загалом та дії з боку держави щодо виконання страховими компанія вимог законодавства?

— Тенденція капіталізації зумовлена й підтримується мікро- і макроекономічними змінами. Держава повинна підтримати цей процес адміністративними заходами, одним з яких є підвищення вимог до розміру статутного фонду та забезпечення виконання цієї вимоги державним примусом. Така позиція держави є неминучою, як і її вплив на страховий ринок щодо цього, тому завдання кожного з учасників ринку — діяти так, щоб процес капіталізації відбувся якнайшвидше і з найменшими втратами. Загалом, вважаю, що події розвиваються в правильному напрямі, регулятор займає принципову та виважену позицію, а зміни в законодавстві, зокрема, щодо підвищення вимог до страхових компаній, є об’єктивними.

— Отже, ті 50 компаній, які не виконали умови щодо капіталізації, повинні закритись...

— По-перше, йдеться про поступовий перехід до капіталізації. Компанії було попереджено завчасно, ще за рік, про вжиття заходів щодо капіталізації або ж зміну діяльності. Тому держава діє цілком коректно, на противагу іншим випадкам, коли, приміром, підприємця ставили перед фактом, або коли рішення приймалося «заднім числом». Йдеться про 50 компаній, що не виконали вимоги закону. Хіба може скаржитися пішохід, який пішов на червоне світло, що його зупинили незаконно? Є закон, ухвалений в інтересах усіх й однаковий для всіх, а інтереси страхового ринку полягають у тому, щоб зміцнювати довіру до нього, адже він потерпає навіть від скандалу з якоюсь однією компанією. Оскільки держава очікує від ринку суттєвого прогресу щодо якості послуг, позитивної динаміки щодо інвестиційної діяльності, то й страхові резерви компаній повинні працювати на економіку, на конкретні інвестиційні проекти, а це може відбутися лише за достатнього обсягу коштів та охопленості страхового поля. Часу було досить для вжиття заходів щодо капіталізації, і якщо менеджмент чи власники цього не зробили, то це їхні проблеми. Однак при цьому не повинні потерпати клієнти — вони захищені законом, судовою системою та політикою регулятора, який контролює, щоб майно цих компаній не зникло й за необхідності забезпечувало виконання зобов’язань перед клієнтами за угодами страхування.

Досьє

НАСК «Оранта» — лідер українського ринку страхування, має унікальну представницьку мережу (548 представництв у всіх регіонах України ), агентську мережу (понад 7,7 тис. агентів) і найбільшу в Україні кількість угод страхування (понад 12 млн).

За І півріччя 2003 року обсяг страхових платежів компанії становить понад 111,2 тис. грн, страхових виплат (зокрема, й з державного страхування) — 41,7 тис. грн. Статутний капітал НАСК «Оранта» — 22,3 млн грн, активи — 103,384 млн грн, сформовані страхові резерви — 53,566 млн грн.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Все, що ми знаємо про:Оранта
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua