Велика реформа: що буде з податком на прибуток


Велика реформа: що буде з податком на прибуток

Рік тому Нацрада реформ підтримала введення податку на виведення капіталу, а віз і нині там. Кабмін, Мінфін і парламент імітують підтримку законопроекту, а насправді роблять все, щоб загальмувати його прийняття.

Жовтень 2016 року. Нацрада реформ підтримала введення податку на виведений капітал.

Жовтень 2017 року. Нацрада реформ повинна провести засідання і ухвалити введення податку на виведений капітал.
Нацрада не заплуталася у часі. Просто так просувається реформа податку на прибуток.

Про те, що треба реформувати податок на прибуток, розмови точаться давно. Вже більше року проговорюється варіант із заміною його на податок на виведений капітал.

Це не просто розмови, Кабмін повинен був підготувати відповідний законопроект і винести його на розгляд Національної ради реформ при президенті. Перш ніж документ буде внесений до парламенту, його повинна була розглянути Нацрада. Але цього не сталося.

Журналісти з’ясовували, що має намір робити Нацрада щодо податку на прибуток і чи є у нього майбутнє.

Біля витоків реформи

Ідея реформувати податок на прибуток виникла на ґрунті його неефективності. Він не створює стимулів для інвестицій і складний в адмініструванні, бізнес може легко ухилятися від його сплати.

Крім того, до 2017 року існувала практика сплати податку на прибуток авансом, в результаті якої утворювалися переплати. Незважаючи на скасування авансових платежів, повністю погасити переплати з податку на прибуток поки що не вдалося. За даними ДФС, 1 жовтня 2017 року сума переплат становила 14,4 млрд грн.

В кінці 2016 року депутати запропонували замінити податок на прибуток податком на виведений капітал, який введено в Естонії. Прийнявши взимку 2016 року поправки в Податковий кодекс, Верховна Рада зобов’язала Кабмін до 1 липня 2017 року внести в парламент проект закону про податок на виведений капітал (НнВК).

Кабмін досі цього не зробив. На початку жовтня цього року він прийняв законопроект і тут же заявив, що документ має пройти Нацрада реформ.

Важливий момент: законопроект про податок на виведений капітал з великою натяжкою можна назвати урядовим. Його початкові ідеологи і автори — юристи Тетяна Шевцова і Олександр Шемяткін.

У 2016 році їхній законопроект обговорювався в комітеті з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної. Тоді Южаніна була готова підтримати законопроект з умовою, що вдасться вирішити питання його впливу на бюджет і перекрити бізнесу можливості ухилятися від сплати НвНК.

Коли стало зрозуміло, що проект повинен виходити від Кабміну, ситуація змінилася. В уряді взяли за основу експертно-депутатський варіант і після ще одного етапу загальних обговорень представили на загальний огляд свій документ.

В чому суть змін

Введення НнВК позиціонується як противага деяким жорстким фіскальним правилам BEPS, які запобігають розмиванню податкової бази і виведенню компаніями прибутку з-під оподаткування. Ці правила планувалося вводити в рамках деофшоризації.

Механіка ННвК в тому, щоб оподатковувати розподілений прибуток — виплату дивідендів та платежів, які до них прирівнюються.
До останніх відносяться сплачені на адресу нерезидентів-пов’язаних осіб відсотки, страхові виплати, донарахування за операціями трансфертного ціноутворення, інвестиції в статутний капітал неплатників податку на виведений капітал, окремі випадки виплати роялті.
Виходячи з ідеї, повинен змінитися підхід до оподаткування відсотків.

Наприклад, якщо розмір отриманих у нерезидентів кредитів перевищує розмір власного капіталу у півтора разу, ставка податку становитиме 5%.

Якщо ж кредитор-нерезидент знаходиться в низькоподатковій юрисдикції, а розмір отриманих від нього кредитів перевищує розмір власного капіталу у 3,5 разу, податкове навантаження на відсотки вище — 20%.

Для банків передбачено льготу у вигляді перехідного періоду — вони зможуть платити податок на прибуток до 2020 року.

Основна мотивація НнВК, як запевняють автори цієї ідеї, — дати бізнесу стимули для розвитку, збільшити ресурс, який можна буде направляти на розвиток.

Бюджетні втрати

До НнВК багато питань. Головних претензій — дві. Перша — лазівки для виведення прибутку з-під оподаткування все одно залишаються. Друга — перехід на новий податок обіцяє величезні бюджетні втрати у перші роки дії.

З урахуванням детінізації, йдеться в пояснювальній записці до законопроекту, в перший рік діра в держбюджеті може скласти 26 млрд грн. Місцеві бюджети недоотримають 5,4 млрд грн. Без детінізації втрати виявляться більшими — 30,8 млрд грн для держбюджету і 8,7 млрд грн для місцевих бюджетів.

У ДФС вважають, що фіскальні втрати можуть виявитися набагато вищіми.

“Частка великих платників в загальній сумі надходжень до бюджету з цього податку — 68,1%. За дев’ять місяців 2017 року в бюджет від нас надійшло 36,9 млрд грн. Надходження з податку на прибуток від великих платників у 2017 році більш ніж на 40% перевищують декларування 2016 року”, — зазначив голова офісу великих платників податків Євген Бамбізов.

За його словами, у нового податку є позитивний аспект: адмініструвати його стане набагато простіше. Однак після його введення буде значний провал за надходженнями. Все тому, що розрахунки, які додаються до законопроекту, застаріли: вони відображають планові, а не реальні показники.

“За нашими розрахунками, втрати від НнВК можуть досягти 100 млрд грн в наступні два роки. Це з урахуванням недонадходжень від податку на репатріацію”, — говорить він. Левова частка цих втрат припаде саме на великі компанії.

Так, але ні

Те, що НнВК обіцяє бюджетні втрати, ніколи не було новиною, але весь цей час НнВК займав своє місце в політичних іграх. Депутати його підтримували наперекір Мінфіну.

Мінфін його не підтримував, але виконав вимогу депутатів і підготував документ. Щоправда, він сказав, що введення НнВК можливе в двох випадках: при різкому скороченні витрат або підвищенні податків. Обидва варіанти нереальні.

Кабмін підтримав проект, але відправив до Нацради реформ, що затягне процес.

У Нацраді реформ кажуть, що “готові розглянути”, але вся ця історія їм явно не до душі, і документ потрібно направляти у Верховну Раду.

“Рішення щодо цього податку як елементу деофшоризації ми вже прийняли в 2016 році. Зараз вивчаємо розрахунки. Є розрахунки від німецьких радників Мінфіну — не дуже позитивні в частині фіскального ефекту. Є розрахунки Інституту майбутнього — у них очікування дуже хороші. До того ж для проведення засідання Нацради реформ ми повинні отримати матеріали від Кабміну, а ми їх не отримали”, – сказав заступника голови АП, секретар Нацради реформ Дмитро Шимків.

За його словами, засідання Нацради реформ може відбутися наприкінці жовтня або на початку листопада, на якому, крім іншого, буде розглянуто питання про НнВК.

“Ми готові, але коли Кабміну потрібно, він вносить проект до парламенту. Так було з законопроектом про приватизацію. Попросили Нацраду в липні. Коли почули, що він буде у вересні, швидко внесли проект закону до парламенту. Зараз теж можна запустити роботу з Верховною Радою і не тягнути час”, — говорить він.

Головною спірною темою щодо законопроекту буде дата його введення. Раніше настанови щодо неї дав президент — не раніше 2019 року. Висока ймовірність, що в 2018 році через фактор виборів Верховна Рада утримається від будь-яких податкових змін, які змусять бізнес хвилюватися.

Галина Калачова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Велика реформа: що буде з податком на прибуток» на Finance.ua - 2.5
В Контексті Finance.ua