646
Хто б це не був. Чого чекають фінансисти від нового глави Нацбанку
— Казна та Політика
Формальним главою НБУ залишається Валерія Гонтарєва. З 11 травня і до цього дня вона у відпустці. Втім, як запевняють у Нацбанку, Гонтарєва ніяк на ситуацію не впливає і до виконання обов’язків не повернеться. Це зрозуміти нескладно. Фінансисти вважають за краще говорити про екс-главу НБУ або добре, або взагалі ніяк. Простим же українцям епоха Гонтарєвої запам’яталася насамперед триразовою девальвацією гривні, “банкопадом” і скандалами навколо банків “Михайлівський”, “Хрещатик”, ПлатинумБанк і багатьох інших. Незадоволені досі влаштовують пікети перед НБУ.
Нещодавно глава фінансового комітету ВР Сергій Рибалка звернувся до президента з проханням якомога швидше призначити нового главу НБУ. Серед найбільш вірогідних кандидатур найчастіше називають правління Райффайзенбанку Аваль Володимира Лавренчука, нинішнього в.о. глави НБУ Якова Смолія та екс-голову правління ПриватБанку Олександра Шлапака. Вже близько року ходять розмови і про те, що в НБУ може повернутися Арсеній Яценюк. Незважаючи на неоднозначну репутацію, у нього непоганий професійний бекграунд.
Втім, фінансистів більше цікавить не особистість глави НБУ, а його дії. Тому Фокус з’ясував у топів найбільших банків, галузевих об’єднань і авторитетних економістів, чим, на їх погляд, має зайнятися новий господар крісла в Нацбанку.
Контролювати інфляцію
Період керівництва Нацбанком Валерією Гонтарєвою запам’ятається українцям двозначною інфляцією. У 2015 році цей показник досяг загрозливого значення в 43,3%, але вже в 2016 році знизився до 12,4%. У наступні кілька років в НБУ обіцяли приборкати інфляцію до значень, комфортних для економіки і громадян.
“НБУ почав працювати в режимі інфляційного таргетування, однак це тривалий процес, і зараз важливо його продовжувати і вдосконалювати”, – говорить голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. Мова йде про політику регулятора, яка націлена на збереження цінової стабільності, а не на утримання курсу національної валюти, як це практикувалося раніше.
Як пояснює заступник директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марія Репко, новому главі НБУ не можна допустити накопичення нових дисбалансів поточного рахунку, фінансуючи їх за допомогою боргів і спалювання золотовалютних резервів, тоді як рівновага така хитка, а резерви не покривають імпорт і короткострокові зовнішні борги держави.
Та й встановлений на 2017 рік цільовий діапазон інфляції (8% +/- 2 п.п.) утримати буде непросто. У НБУ визнають, що інфляція з літа йде вище прогнозованої траєкторії. Боротьба з нею стане головним викликом для нового глави НБУ.
Розібратися з держбанками
Одним з підсумків перебування Валерії Гонтарєвої на посаді глави НБУ стало домінування частки держави на банківському ринку. До цього призвела націоналізація найбільшого банку країни – ПриватБанку в грудні 2016 року. Як стверджує директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова, ринкова частка держави може ще збільшитися, якщо депутати підтримають законопроект №6061, який фактично відкриває перед Укрпоштою двері на банківський ринок.
“Націоналізація ПриватБанку була неминучим кроком, але зараз дуже важливо почати процес реструктуризації і приватизації держбанків, які відіграють дуже велику роль в економіці України”, – оцінює ситуацію глава Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR) Іван Міклош. Нагадаємо: крім націоналізованого ПриватБанку у власності держави перебувають Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк.
Зниження частки держвласності в банківському секторі – завдання не з легких. “Було сказано багато слів про стратегію, про спеціалізацію, про приватизацію, але поки все виглядає як збереження статус-кво, без якогось виразного вектора розвитку”, – говорить СЕО “Альфа-Груп в Україні” Іван Світек. На його думку, встановлення будь-яких особливих правил і преференцій для окремих банків – величезний крок назад у розвитку фінансового ринку. Тим часом після націоналізації ПриватБанку в Україні для домінуючих на ринку держбанків запровадили стовідсоткову державну гарантію вкладів населення, тоді як вкладникам приватних банків повинні компенсувати не більше 200 тис. грн.
У спадок від Гонтарєвої новому главі НБУ дістанеться і неврегульована суперечка з колишніми акціонерами ПриватБанку. Нагадаємо, екс-глава НБУ і аудитори Ernst&Young називають різні суми інсайдерських кредитів у фінустанові. Гонтарєва наполягає на цифрі близько 150 млрд грн, тоді як аудитори підтверджують лише близько 9 млрд грн інсайдерського кредитування. З огляду на те, що Нацбанк при оцінці розміру кредитів, виданих пов’язаним особам, використовував власну методологію, яка відрізняється від визнаних у всьому світі стандартів бухгалтерської звітності, довести правоту в суді НБУ буде непросто. І перші процеси по ПриватБанку – тому підтвердження.
Сподобатися чиновникам МВФ
Опитані Фокусом експерти нагадують: Нацбанк залишається однією з ключових ланок у комунікаціях між Україною та Міжнародним валютним фондом. А, як зазначає Іван Світек, активізація співпраці України з МВФ є дуже важливою для підвищення впевненості зовнішніх інвесторів і кредиторів в перспективах країни.
Необхідність ефективних комунікацій з представниками головного кредитора в особі МВФ не вичерпується іміджевою складовою. Олена Коробкова попереджає, що без фінансової допомоги від донорів, за рахунок якої поповнюються золотовалютні резерви НБУ, валютний ринок може повернутися до стану 2014-2015 років.
Тому новому главі Нацбанку доведеться навчитися говорити з чиновниками МВФ однією мовою. Ціна питання – $4,5 млрд, які Україна повинна отримати до кінця року. Однак продовження співпраці з фондом залежить не тільки від НБУ, а й від здатності інших держорганів виконувати взяті на себе зобов’язання.
Почути ринок і домовитися з депутатами
Мистецтво комунікацій потрібне новому главі НБУ не тільки для переговорів з місією МВФ. Учасники ринку чекають від нього змістовного діалогу і зрозумілих сигналів. “Ринок втомився отримувати від регулятора “чорні мітки”, банки, що залишилися, хочуть почути чіткий посил: чистка ринку закінчена, створено єдині правила гри для всіх без винятку, виконуйте затверджені вимоги і спокійно працюйте на перспективу”, – говорить Олена Коробкова.
Втім, значно більшим джерелом напруги для нового керівника НБУ, ймовірно, стануть взаємовідносини з депутатами. Принаймні до наступних парламентських виборів, які заплановані на 2019 рік.
Як розповів Фокусу Іван Світек, за останні роки накопичилося багато законодавчих ініціатив щодо банківської системи і фінансового ринку, які так і не прийняті в парламенті, тоді як питання, що стосуються захисту прав кредиторів або врегулювання валютної іпотеки, потрібно було вирішити “ще позавчора”.
Олена Коробкова пояснює ситуацію тим, що парламентарії, в числі яких чимало боржників банків, просто саботують прийняття необхідних і вкрай важливих законів. У зв’язку з цим учасники ринку ставлять перед новим главою НБУ складне завдання побороти опір депутатів. Це говорить на користь кандидатури, яка вже має досвід роботи в НБУ.
Дати свободу фінансовим потокам і залучити інвесторів
Український фінансовий ринок поки навряд чи можна назвати вільним. Багато обмежень регулятор був змушений прийняти в розпал кризи 2014-2015 років, щоб зупинити девальвацію гривні і виведення капіталу з України. Деякі надзвичайні заходи вже встигли скасувати, деякі ще діють. Тому новому главі НБУ доведеться подбати про скасування відживаючих обмежень для створення в Україні дійсно вільного ринку капіталу.
Як зазначає Марія Репко, в разі прийняття Верховною Радою Закону “Про валюту” НБУ повинен істотно спростити експортно-імпортні операції та операції нерезидентів, а в перспективі зробити гривню вільно конвертованою. На думку співрозмовниці Фокуса, саме валютна лібералізація, інтеграція в європейське бізнес-співтовариство і світові фінансові ринки в перспективі дозволять Україні перетворитися з “пшеничної” республіки на рівноправного учасника глобальної економіки.
За словами Репко, прямі іноземні інвестиції сприятимуть економічному зростанню як через фінансування бізнесу, так і завдяки ефекту перетікання технологій, знань, корпоративної культури та інтеграції України в європейське бізнес-співтовариство. Однак підвищення інвестиційної привабливості вимагатиме зусиль не тільки з боку НБУ. Адже регулятор фінансового ринку навряд чи може вплинути на реформування судів, правоохоронних органів, митниці і податкової системи, без чого іноземні інвестори не повірять в Україну.
Не зупинятися
За словами виконавчого директора CASE Україна Дмитра Боярчука, Валерія Гонтарєва вже виконала основну “брудну роботу”, залишивши після себе налагоджені процеси в Нацбанку, очищену банківську систему і плаваючий обмінний курс. “Головне, щоб наступник нічого не поламав, – цього буде достатньо”, – пояснює Боярчук.
Якю б неоднозначною і суперечливою не здавалася діяльність екс-голови Нацбанку, важко не помітити, що найбільш ефективні реформи в державі відбулися саме у фінансовому секторі. У числі перетворень голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко називає очищення банківського ринку, побудову нової системи банківського нагляду і трансформацію самого Нацбанку. До числа досягнень Валерії Гонтарєвої Іван Міклош також відносить стабілізацію курсу гривні.
Але спочивати на лаврах наступнику Гонтарєвої не доведеться. “Щоб всі ініціативи прижилися, необхідна скрупульозна, постійна робота”, – говорить голова правління ПУМБ Сергій Черненко. Його головне очікування від нового глави НБУ – послідовність і відсутність кардинальних змін в обраній політиці.
Відновити кредитування
Якщо Валерія Гонтарєва взяла на себе левову частку негативу через інфляцію і знецінення гривні, новий глава НБУ може запам’ятатися в зв’язку з куди більш позитивними змінами, такими як відновлення масового кредитування економіки і громадян. У разі реалізації сприятливого сценарію це стане можливим вже в 2019-2020 роках.
Однак для запуску кредитування регулятору доведеться неабияк постаратися. “Частка непрацюючих кредитів у вітчизняній банківській системі становить 57%, і це величезна проблема, яку ще треба буде розв’язати для відновлення кредитування в країні”, – констатує Олена Коробкова.
Не прогинатися
Мабуть, найбільшим ризиком для банківської системи стане поява в кабінеті керівника Нацбанку керованої і несамостійної фігури. “Глава НБУ ні в якому разі не може піддаватися політичному впливу – чи то прохання трохи потримати курс перед виборами, монетизувати облігації внутрішньої держпозики для фінансування бюджетного дефіциту або прокредитувати якісь стратегічно важливі підприємства або галузі через посередництво держбанків”, – вважає Марія Репко.
В історії України є чимало прикладів того, як участь НБУ в політичних іграх призводила до поглиблення кризи. Наприклад, напередодні Революції гідності повністю підконтрольний тодішній владі Нацбанк штучно утримував курс гривні, щедро витрачаючи золотовалютні резерви і накопичуючи дисбаланс в економіці. Наслідком цього став обвал гривні в наступні роки.
Для прикладу можна взяти і ситуацію на валютному ринку напередодні парламентських виборів 2014 року. Тоді Нацбанк в ручному режимі близько місяця утримував курс гривні на позначці в 12,95 UAH/USD, в той час як на чорному ринку за дефіцитний долар давали близько 15 UAH/USD. Після обрання парламентаріїв від подібної практики відмовилися, і тепер курс національної валюти регулюють ринкові механізми. Наступні президентські і парламентські вибори повинні відбутися в 2019 році. Тому Тамаш Хак-Ковач вважає основним завданням нового керівника НБУ відстоювати і зберігати незалежність Нацбанку від політики.
Марія Бабенко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
