315
З фондового ринку по нитці – регулятору оплата
— Казна та Політика
Регулятор фондового ринку попередив його учасників про те, скільки коштуватиме їм «ефективний нагляд», – 150-250 млн грн на рік. З такою ініціативою згодні далеко не всі, адже платежі нагляду приведуть до подорожчання послуг для інвесторів, заради захисту інтересів яких НКЦПФР і розпочинає реформу.
Оголосили цінник
Для фінансування роботи Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку буде потрібно буде брати з учасників ринку 150-250 млн грн на рік. Про це заявив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв. «За нашими оцінками, це близько 150 млн грн, в кращому випадку – 250 млн грн», – сказав він. Ці кошти, згідно із законопроектом № 6303 про захист прав інвесторів, збиратимуть у вигляді платежів нагляду з учасників фондового ринку. Для прикладу: на 2018 рік у держбюджеті на фінансування НКЦПФР передбачено 125,7 млн грн (із загального фонду, тоді як зі спецфонду – нуль гривень).
Законопроект передбачає суттєве розширення повноважень регулятора. «Наші завдання і функції ті ж, що й у всіх регуляторів у світі. Це захист інвестора, кожного інвестора. Наприклад, американський регулятор забезпечує права інвесторів і транспарентність ринку. Ми ці інтереси ніколи не захищали. Для цього на ринку має бути сильний регулятор, який повинен діяти ефективно і так, щоб його діям можна було довіряти», – наголосив Тимур Хромаєв.
Однією з умов виконання цих функцій є достатнє фінансування, впевнений чиновник. «Фінансування комісії має бути стабільним та гарантованим і визначатися на підставі необхідних витрат на нагляд за ринком», – зазначає Тимур Хромаєв.
У реформи фондового регулятора є підтримка в профільному комітеті парламенту. «Я бачу перспективи фондового ринку в розширенні повноважень і незалежності регулятора, його автономності та фінансовій спроможності», – говорить співавтор законопроекту, голова підкомітету з питань цінних паперів, фондового ринку, діяльності рейтингових агентств та електронної комерції комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Павло Різаненко.
Щоправда, він підкреслив, що фондовий ринок не в пріоритеті у депутатів. «У них є інші виклики, більш масштабні. Фондовий ринок не є «маяком» у співпраці з МВФ і його розвиток не є умовою виділення траншу», – зауважив депутат. Але багато що залежить від прийняття пенсійної реформи і запуску обов’язкового накопичувального рівня. «Тоді відбудеться зміна пріоритетів», – упевнений він.
Данина з обороту
У законопроекті № 6303 пропонується, щоб комісія фінансувалася переважно за рахунок сплати внесків учасниками ринку – ці кошти витрачатимуться на НКЦПФР через спецфонд держбюджету. Внески будуть або фіксованими (наприклад, при емісії цінних паперів), або будуть прив’язані до об’єктивних показників, таких як розмір доходу продавця від операцій з цінними паперами. Також НКЦПФР буде отримувати плату за надання адміністративних послуг і зовнішню допомогу від МФО та держав.
Розмір платежу для інвестиційної компанії в такому випадку складе не більше 0,3% від середнього за три роки сукупного доходу від операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, але не менше 10 мінімальних зарплат (зараз – 32 тис. грн). Оператори регульованого ринку будуть відраховувати не більше 3,5% від середнього за три роки сукупного доходу від операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, але не менше 100 МЗП (320 тис. грн).
Компанії з управління активами заплатять не більше 0,01% обсягу активів інституційних інвесторів (крім активів венчурних інвестиційних фондів), які знаходяться в управлінні, і не більше 0,02% обсягу активів венчурних інвестиційних фондів під управлінням, але не менше 10 МЗП (32 тис. грн).
Найвища ставка буде у клірингових компаній і центрального депозитарію – не більше 5,5% від доходу від операцій з цінними паперами та фінінструментами, але не менше 10 МЗП (32 тис. грн). Платитимуть також депозитарні установи (не більше 0,0035% загальної номінальної вартості цінних паперів, облік прав власності на які здійснює така депустанова, але не менше 10 МЗП) та емітенти цінних паперів (крім держпаперів) – фіксовані 10 МЗП (32 тис. грн ), а також пайових ЦП – 0,01% (від 10 до 200 МЗП). «Наша модель передбачає такі витрати, які може дозволити собі ринок», – упевнений Тимур Хромаєв.
Внески на регулювання учасники ринку платитимуть щорічно до держбюджету двома платежами – до 1 березня і 1 вересня. «Сума внеску на регулювання доводиться до відома кожного учасника фондового ринку щорічно не пізніше 1 лютого і 1 серпня відповідно щороку, виходячи з планових потреб у фінансуванні діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на наступні 12 місяців. Методологія визначення суми внеску на регулювання затверджується НКЦПФР з урахуванням рекомендацій бюджетної ради НКЦПФР», – йдеться в законопроекті.
Комісія має право самостійно розпоряджатися коштами, які надходять до спецфонду, наприклад, зможе створювати резерви для непередбачених витрат. При цьому всі ключові видатки, такі як оплата праці голови і членів комісії, затверджуватимуться парламентським комітетом з питань бюджету.
Нова стара ідея
Перегляд повноважень комісії – актуальне для українського фондового ринку питання. «Чи треба вносити зміни і збільшувати повноваження комісії? Звичайно, треба. І зараз це дуже на часі. Є випадки, коли нас, інвесторів, ніхто не може захистити», – нарікає керівник підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко.
Однак до ідеї запровадження платежів нагляду учасники ринку ставляться дуже насторожено. «По суті, вводиться новий загальнодержавний збір. Це новий податок, а отже, окрема тема для дискусії. Для цього потрібно вносити зміни до Податкового кодексу. Більш того, комісія хоче фінансуватися за рахунок посередників, від зловживань яких ви будете захищати інвесторів. А фінансова незалежність комісії повинна забезпечуватися державою, а не ринком», – впевнений президент громадської спілки «Українське об’єднання ринків капіталу» Сергій Москвін.
Багато питань викликає і розмір відрахувань. «Такого розміру відрахувань немає ніде в світі. На жаль, на перший план вийшло питання: скільки коштів потрібно регулятору, а не скільки ринок може заплатити. Наш ринок такі платежі заплатити не зможе», – вважає голова «Української біржі» Олег Ткаченко.
На його думку, у запропонованій законопроектом схемі всі витрати учасники ринку перекладуть на інвесторів, яким стане вигідніше проводити операції не на біржі, а на неорганізованому ринку. «В результаті витрати інвесторів на біржовому організованому ринку будуть набагато вище, ніж на позабіржовому», – зазначив Олег Ткаченко.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
Також за темою
Мінекономіки затвердило нову редакцію угод про користування надрами
Уряд спростив операторам зв’язку процедури будівництва станцій
Зеленський назвав сценарії отримання репараційної позики для України
«Податок на OLX»: чотири цифрові платформи підтримали ініціативу уряду
ПДФО цього року приніс бюджету на 86 млрд грн більше, ніж торік
Італія, Мальта і Болгарія виступили проти використання російських активів для кредиту Україні
