2311
Депутати знову перекроїли Трудовий кодекс: чого чекати українцям
— Казна та Політика
Українців починають готувати до нових правил праці. У вересні 2017 року проект нового Трудового кодексу (№1658, доопрацьований) із запропонованими до нього поправками був розглянутий Комітетом Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. І найближчим часом цей документ може бути винесений в залу для голосування у другому читанні та прийняття в цілому.
Про це повідомив народний депутат Юрій Левченко, і на чиновників одразу посипалися звинувачення.
За словами Левченка, розгляд 1,5 тисячі поправок проводився з порушенням процедури, без широкого обговорення з громадськістю, а тому документ не повинен бути поставлений на голосування.
В опозиції до нового Трудового кодексу опинилися більшість профспілок. І вони вже пригрозили владі масовими протестами і зверненням у Конституційний Суд.
«Якщо все-таки закон буде прийнято, залишаються два шляхи: звернутися до Президента країни з проханням ветувати документ і звернення в Конституційний суд з приводу звуження існуючих трудових прав громадян. Ми будемо готувати відповідне конституційне подання», — розповів Юрій Левченко.
Редакція з’ясувала, які правки документа викликають найбільший протест.
Переведення на іншу роботу
Не могла сподобатися і не сподобалася працівникам так звана «рабська» правка у новому Кодексі — це перша претензія. Правка дозволяє підприємству на власний розсуд переводити своїх працівників на іншу роботу. І не тільки між офісами і філіями однієї компанії, але і на інші підприємства.
Як уточнив голова Конфедерації вільних профспілок України (КВПУ) Михайло Волинець, проектом ТК роботодавцеві надається можливість перевести працівника на інше підприємство (за домовленістю з ним), хоч і в інший регіон (ст. 82).
Згідно з документом, це переведення у кожному випадку узгоджується з людиною, і ні про яке «рабство» мова йти не може. Тим не менш, профспілкові лідери побоюються, що на практиці люди зіткнутися з масовими зловживаннями з боку роботодавців. З шантажем з їхнього боку: людині будуть пропонувати або перевестися, або звільниться. Без здорової альтернативи.
«Стаття 82 передбачає можливість переведення працівника до іншого роботодавця за згодою самого працівника. Якщо в першій редакції ТК ст. 68 передбачалося 4 місяці такої роботи і тільки потім за згодою працівника він може бути залишений назавжди. То тепер ці норми перекочували до статті 66: роботодавець може перевести до іншого роботодавця працівника за його згодою строком на три місяці», — зазначив Волинець.
Нумерація статей та їх утримання (в основному вносилися редакційні правки) в частині переведення співробітників змінилася, але суть збереглася незмінною. Роботодавець може відправити працівника на іншу роботу як за його згодою, так і без неї.
У першому випадку (ст. 66) компанія може перевести працівника на вакантне місце в іншому підрозділі компанії терміном на півроку. Після чого така людина може залишитися на новому місці, уклавши відповідний трудовий договір. Також у разі простою підприємства компанія може на три місяці відправити співробітника (знову-таки за його згодою) на інше підприємство зі збереженням середнього заробітку. Після закінчення терміну переведення працівника зобов’язані повернути на старе місце роботи.
«При цьому територія переведення працівника від одного роботодавця до іншого законодавчо не обмежена (може бути інша область або навіть країна). Нікого не буде цікавити, як буде влаштовуватись на новому місці з житлом і транспортом цей працівник. Що буде з його сім’єю, яка, швидше за все, залишиться там же, де він працював раніше», — розповів голова Об’єднання незалежних профспілок авіапрацівників (ОНПА) Веніамін Тимошенко.
Без згоди працівника його можуть перевести на іншу роботу (ст. 67) тільки на один місяць і то у виняткових випадках, таких як ліквідація аварій, стихійних лих і т. п. Знову-таки за умови збереження середнього заробітку і відсутності медичних протипоказань.
Робочий час
Не менш резонансною стала друга правка — про робочий час.
За словами голови Всеукраїнської профспілки «Свобода Праці» Юрія Ноєвого, у Трудовий кодекс вноситься норма, за якою українців можуть змусити працювати по 12 годин на день (ст. 141) шість днів на тиждень. До того ж роботодавець зможе змушувати людей працювати понаднормово (ст. 156).
«В результаті українці будуть працювати по 72 години на тиждень без оплати понаднормових. Тим самим фактично скасовується 40-годинний робочий тиждень», — запевнив Ноєвий.
Щоправда, з цією думкою не погодилися юристи, які запевнили у збереженні норми про 40-годинний тиждень (ст. 133 нового ТК).
«Це вирвані з контексту трактування. Так, у виняткових випадках працівник може працювати 12 годин на день, але при цьому загальний час роботи за тиждень не повинен перевищувати 40 годин. Інакше це буде порушенням закону і можна вимагати через суд виплат за переробіток», — переконувала старший юрист ЮФ «Астерс» Інеса Летич.
За її словами, і зараз роз’яснення Мінпраці дозволяє працювати по 12 годин на день, щоправда правовий статус такого документа не зовсім ясний.
«У проекті ТК просто ці всі моменти будуть виписані більш детально і чітко», — вважає Інеса Летич.
За словами HR-експерта сайту rabota.ua Тетяни Пашкіної, на поточний момент звичайні продавці в торгових центрах, касири в супермаркетах або співробітники цілодобових call-центрів працюють більше ніж 8 годин на день.
«Чинному кодексу понад 50 років, і спроби його модернізувати окремими виправленнями не дозволяють зробити документ адекватним нинішнім реаліям на ринку праці. Зокрема, в ньому немає опису роботи фрілансерів або на аутсорсингу. А це 6-8% ринку праці. У нас, крім КЗПП є купа підзаконних актів Мінсоцполітики, інспекції з праці та інших. Роботодавці змушені примудрялися, щоб перевіряючі з інспекції з праці не карали їх», — зауважила Пашкіна.
Строкові контракти
Ще один суперечливий момент – укладення з людьми строкових договорів. Профспілкові лідери стверджують, що проект ТК дозволяє роботодавцям укладати строкові (з кінцевим строком дії) трудові договори у будь-якій сфері діяльності (ч. 2. ст. 35). Що, за їхніми словами, суперечить Конвенції МОП №158.
В результаті, за словами Веніаміна Тимошенка, роботодавці будуть змушувати людей укладати договори на один місяць та постійно тримати їх «на короткому повідку».
«Зараз всі договори як би безстрокові, але якщо є необхідність у підприємства, то договір може бути строковим. Що це за необхідність — віддано на відкуп роботодавця. У новому проекті всі ці випадки перераховані. Наприклад, для роботи над конкретним проектом набирається штат до закінчення реалізації проекту. Або для найму керівників підприємств, артистів або працівників ЗМІ. Чия робота може мати періодичний характер», — уточнила Інеса Летич.
За рахунок того, що всі випадки чітко виписані, можна буде оскаржувати в суді неправомірні дії роботодавців. За словами юристів, всього таких випадків 13 у проекті ТК. У чинному КЗПП ці норми виписані дуже нечітко: “коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк через характер роботи”. А також “в інших випадках, передбачених законодавчими актами”. Цим часто користуються роботодавці.
Керуючий партнер АК «Прайм» К. А. С. Group, адвокат Тетяна Кузьмич розповіла, що тільки мережеві міжнародні компанії практикують легальне працевлаштування співробітників і «білі зарплати», але при цьому найбільший зарплатний ринок — це зарплати в конвертах, тому співробітники саме зараз знаходяться «на повідку» у роботодавця.
За словами Тетяни Пашкіної, зараз КЗПП ніяк не захищає працівників, які офіційно не працевлаштовані або отримують зарплату в конвертах.
«Це рівно гостра ситуація. Зараз офіціанти просять розраховуватися з ними в кінці дня, а не тижня. І роботодавець не знає, чи прийде працівник завтра», — зазначила Тетяна Пашкіна.
За словами Тетяни Кузьмич, в цьому сенсі зміна законодавства істотного значення мати не буде.
«Наша компанія спеціалізується на обслуговуванні юридичних осіб і бореться швидше з недобросовісними співробітниками, які, зумівши знайти лазівку в законодавстві, за необхідності користуються можливістю піти на лікарняний на 4 місяці. Роботодавцю вкрай складно боротися з такими ситуаціями», — сказала юрист.
Права працівників, за словами юристів, будуть також захищені. За словами Інеси Летич, всі порушення можна буде оскаржувати в суді, як і зараз. Судового збору за такими спорами немає, а вартість послуг адвокатів сильно відрізняється за регіонами, іноді на порядок. До речі, можна звертатися до суду за місцем прописки працівника, щоб скоротити ці витрати.
Найчастіше судяться з приводу незаконного звільнення у випадку скорочення або за прогули. Найбільше суперечок стосується заборгованості з виплат (зарплата, відпускні).
«Суди, як правило, стають на бік працівника, і я думаю, що ця тенденція збережеться в майбутньому», — вважає Летич.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
