100 днів безвізу: чи справді для українців зникли кордони з Європою — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

100 днів безвізу: чи справді для українців зникли кордони з Європою

Казна та Політика
4695
11 червня 2017 року для мешканців України офіційно почав працювати безвізовий режим з країнами Європейського Союзу, окрім великої Британії та Ірландії, а також з 4 країнами Шенгенської зони – Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією та Швейцарією. Тепер українці за наявності біометричного закордонного паспорта можуть вільно перебувати і пересуватися на території країн Євросоюзу протягом 90 днів поспіль.
18 вересня виповнилося 100 днів з моменту введення безвізу. І можна констатувати, що громадяни України вже відчули його дію на собі.
Українці відкрили Європу… Але не всі і не до кінця
Статистика вельми красномовно свідчить про те, що змінив для жителів України безвізовий режим. За літній період кількість поїздок українців у країни Євросоюзу зросла на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року. За даними прес-служби Представництва Євросоюзу в Україні, всіма перевагами безвізу з моменту його введення встигли скористатися майже 236 тис. наших співвітчизників.
«Перші три місяці безвізового режиму показали вражаючі результати. Згідно з даними Державної прикордонної служби України, 5 799 360 громадян України (станом на 11 вересня 2017 року) відвідали ЄС протягом трьох місяців з моменту набуття чинності безвізового режиму», — зазначили в представництві.
Серед цих людей 1,4 млн осіб в’їхали в країни ЄС за біометричними паспортами. Щоправда, з них без віз подорожували майже 235,8 тис. осіб або приблизно кожен шостий.
У підсумку виходить, що серед усіх українців, які за останні 100 днів побували в Європі, тільки 4% скористалися всіма перевагами безвізового режиму. Погодьтеся, у відсотках цифри виглядають не такими вже і вражаючими.
За час дії безвізу у в’їзді на територію ЄС відмовили 61 громадянину України або 0,026% від загальної кількості мандрівників без віз. З них 29 не вдалося потрапити в Польщу, 5 – у Словаччину, 3 – в Угорщину та 2 – в Румунію. Ще 22 українців відправили додому з Італії, Нідерландів, Кіпру, Туреччини, Іспанії та Німеччини.
Найпоширенішими причинами відмови є відсутність документів, що підтверджують мету візиту і умови перебування в країнах Євросоюзу, а також перевищення термінів перебування в ЄС під час попередніх поїздок. Бували випадки, коли українцям на кордоні відмовляли через брак коштів, але, як правило, прикордонники не надто ретельно аналізують фінансові можливості мандрівників.
Найпопулярнішим видом транспорту для перетину кордону з Євросоюзом є автомобіль, на якому в Європу в’їхали 63% українців. Вітчизняні автомобілісти найчастіше відвідували Польщу (46%), Румунію (23%), Угорщину (23%) та Словаччину (10%). Ще 37% наших співвітчизників літали в Європу на літаках і лише 0,01% добиралися туди морськими шляхами.
Після початку дії безвізу українці активно відвідують сайт проекту «Відкрий Європу» – www.openeurope.in.ua. Кількість його відвідувачів досягла 410 тис. осіб. На порталі можна докладно дізнатися про правила і можливості безвізового режиму. Зокрема, тут пояснюється, яку роль відіграє біометричний закордонний паспорт, як правильно перетинати кордон, скільки можна перебувати на території ЄС, які можливості для туризму відкриває та чи інша країна і так далі.
«Успіх безвізового режиму – це насамперед успіх десятків мільйонів українців, які висловили свій європейський вибір і прагнення. Довгострокові показники успіху безвізу стануть одним з ключових кроків на шляху до тіснішої політичної асоціації та економічної інтеграції України та ЄС», — зазначили в Представництві Євросоюзу в Україні
Для туризму не вистачає грошей
Кількість українців, які скористалися безвізом, могла бути більшою, якби наші співгромадяни більш активно їздили в Європу з туристичною метою. Але фінансові можливості поки що не дозволяють жителям України відвідувати як туристи найбагатші європейські країни.
Найбільш популярними напрямками для безвізових поїздок у країни ЄС є Польща і Угорщина. Ці країни відвідали 107 тисяч українців. Однак далеко не всі вони керувалися туристичними мотивами.
В цілому, експерти констатують, що значного напливу українських туристів в країни ЄС після введення безвізу так і не відбулося. Одним з головних бар’єрів в цьому випадку є вимога щодо підтвердження своєї фінансової спроможності.
Щоб подорожувати Європою, українцям ще потрібно дочекатися економічної стабільності і зростання доходів. Зараз громадяни України готові витрачати близько 300-500 доларів за одну туристичну поїздку. Серед європейських країн у цей бюджет можна вкластися тільки в кількох – Болгарії, Греції, Хорватії і Чорногорії. Туристичні поїздки у Францію, Німеччину і інші розвинені країни ЄС залишаються для більшості українців не по кишені.
Безвізове працевлаштування
Хоча українців відразу ж попередили, що безвізовий режим не дозволяє їм вільно влаштовуватися на роботу в Європі, українські трудові мігранти все ж таки отримали величезний бонус від введення безвізу. Мова йде про можливості працевлаштуватися в Польщі без оформлення робочої візи і ПНП.
Це нововведення почало діяти якраз після введення безвізового режиму з ЄС. Раніше однієї шенгенської візи, виданої Польщею, було недостатньо для легального працевлаштування в цій країні. Тепер же українці можуть працювати в Польщі без оформлення робочих віз і ПНП, якщо вони при цьому не порушують правило «90/180». Таким чином вони можуть працювати 90 днів протягом 180-денного періоду.
Втім, Польща передбачила механізми, які допомагають робітникам з України залишатися на території країни протягом більш тривалого періоду часу без оформлення дозволу на роботу. Ще в 2015 році польська влада надала українцям та жителям деяких інших країн колишнього СРСР право працювати 6 місяців протягом року без додаткових процедур. В цьому випадку достатньо, щоб роботодавець подав заяву до регіонального управління праці.
У 2018 році в Польщі вступить в дію нова редакція трудового законодавства, згідно з якою на сезонну роботу до 8 місяців протягом року можна буде оформити дозвіл за спрощеною процедурою. Якщо людина захоче працювати довше, то їй доведеться отримувати робочу візу.
Олексій Мельниченко
За матеріалами:
hyser
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас