1379
Гра на пониження: ФГВФО анонсував нові правила для учасників ринку «токсичних активів»
— Кредит&Депозит
З часів початку банківської кризи, відомої горезвісним “банкопадом”, державі дісталося у спадок проблемних активів на 500 млрд грн. У стані шоку опинилися не тільки вкладники 93 неплатоспроможних банків, але і самі кредитори, права яких перейшли Фонду гарантування вкладів.
За словами заступника директора-розпорядника Фонду гарантування Світлани Рекрут, що робити з мільярдними боргами, держава думала три роки. У підсумку, вивчивши світовий досвід, рятівним світлом в кінці тунелю виявилися голландські аукціони.
Телепорт у 2014: еволюція торгів та нові виклики
Перш ніж опинитися в нинішній “точці неповернення”, Фонду гарантування довелося пройти шлях створення інфраструктури для реалізації прострочених кредитів з нуля.
Процес починався з формування раніше відсутнього ринку кредитів і продажу його активів з молотка через посередників, а потім використовуючи інститут електронних торгових майданчиків, що розвивається.
За словами керуючого проектом ProZorro.Продажі Олексія Соболєва, проконтролювати всі майданчики було неможливо, оскільки кожен з них працював за своїми правилами, викликаючи тим самим безліч запитань, оскільки нерідко під час торгів могла зникати кнопка “купити”, або ж вона просто була неактивною під час аукціону, що спричиняло безліч скарг від учасників ринку і певні сумніви у прозорості торгів в цілому.
Згодом, після остаточного впровадження системи електронних торгів ProZorro, процедура участі в аукціонах передбачала тестування технічної готовності кожної торгової площадки цього ринку.
За словами Олега Падалки, директора Асоціації “Біржові та електронні майданчики”, ті, кому було нецікаво працювати прозоро, просто не проходили акредитацію.
В результаті, за словами Соболєва, на даний момент 42 торгові майданчики в системі Prozorro мають абсолютно рівні умови для отримання комісії з продажу активів, єдині технічні характеристики і правила гри.
Ще одним фактором транспарентності торгів є те, що в процесі реалізації активів та їх оцінки повністю відсутній людський фактор, і вартість виставленого на торги майна визначається виключно ринком, повністю виключаючи з адміністративного процесу Фонд гарантування вкладів.
“Маючи всю інфраструктуру, на думку заступника директора-розпорядника Фонду гарантування Світлани Рекрут, Фонд зіткнувся з такими проблемами на ринку NPL (non-performing loan) :
- Неготовність ринку зустрічати обсяги активів, які є;
- Неготовність ринку платити за активи адекватну ринкову ціну;
- Відсутність розуміння, усвідомлення і ментальності покупця. Далеко не всі розуміють, що купівля активу – це найкращий спосіб роботи з боргом.
Англійський та голландський аукціон: як було і як стало
Раніше проблемні активи реалізувалися через англійський аукціон – тобто початкова ціна лота визначалася оцінювачем і бути нижчою за балансову вона не могла. Учасники торгів могли грати тільки на підвищення, та у разі, якщо покупець не знаходився, аукціон переносився на наступний місяць, і ціна лота встановлювалася на 10% нижче від стартової.
Проте продаж міг не відбутися і наступного разу, і до моменту, поки лот знайде свого покупця, могло проходити по 18-20 циклів торгів. Процес реалізації міг тривати по 8-10 місяців, вимагаючи додаткових витрат на послуги оцінювача, і найголовніше – актив знецінювався. Держава в підсумку зазнавала збитків.
Враховуючи всі вищевикладені фактори і вивчивши світовий досвід реалізації проблемних активів, у Фонді вирішили продавати заставне майно, використовуючи голландські аукціони.
Його головна відмінність від англійського форварда полягає в тому, що учасники торгів грають на пониження, стартуючи з балансової ціни. Вартість лота знижується на 1% кожні 5 хвилин. Це дає можливість ринку “відшукати” прийнятну ціну. Після того, як хтось з учасників торгів натиснув кнопку “buy”, дається ще півгодини, щоб інші учасники змогли також взяти участь в аукціоні, підвищивши при цьому ціну.
Мінімальна вартість активу – 20% від балансової, а у разі, якщо торги не відбулися, все непродане майно буде об’єднуватися в пули і реалізуватися за тими самми принципами, тільки в портфелях.
Головною перевагою голландського аукціону є те, що торги тривають лише один день, що дає можливість зберегти ліквідність активу, а учасникам аукціону консолідувати вчасно гроші і спланувати участь у торгах.
“І якщо знаємо, що завтра будуть голландські торги, хочемо ми чи не хочемо, але завтра продаж відбудеться, всі учасники можуть оцінити свої грошові потоки і вчасно консолідувати ресурси, знаючи, що в цей день торги пройдуть обов’язково”, – заявив Дмитро Ломідзе, операційний директор Групи ПрімоКолект.
Хто може купувати і продавати проблемні активи?
У Фонді гарантування підкреслили, що позичальники і фінансові поручителі не можуть придбати актив, який знаходиться в заставі. Однак викупити борг потенційно можливо через посередників, наприклад, домовившись з колекторською компанією.
Натомість реалізацією активів можуть займатися тільки ті торгові майданчики, які пройшли акредитацію в системі електронних продажів Prozorro.
Проте тут виникає питання щодо двох відомих американських реалізаторів, які отримують комісію від продажу токсичних активів замість українських майданчиків, при цьому навіть не підключившись до системи електронних продажів Prozorro.
У Фонді пояснили, що два американські майданчики – це пілотний проект НБУ, де ФГВФО є виконавцем, і на момент цього доручення (півтора року тому – ред.) проект Prozorro був лише в стадії розробки.
“Американські майданчики – це тільки пілотний проект, з яким Фонд працює в рамках застав Національного банку. Це ті майданчики, які були визначені Нацбанком, пули були сформовані постановою правління, ціна була визначена аналогічно, а Фонд гарантування є в даному випадку виконавцем. Американські майданчики – це ще один інструмент пошуку шляху підвищення вартості, шлях відкриття ринку для більш професійних гравців“, – пояснила заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Світлана Рекрут.
Варто відзначити, що, за словами члена ради НБУ Тимофія Мілованова, проблемні активи є на балансі не тільки Фонду гарантування вкладів, але й у багатьох інших банках, які також стикаються з проблемою реалізації позикового майна та прав вимоги.
Саме тому виникає питання, чи потрібно передавати активи ФГВФО для подальшої реалізації, чи варто створити окреме відомство, яке буде займатися виключно ринком NPL.
Наскільки ефективною виявиться гра на пониження – покаже час, а перші тестові голландські торги мають відбутися вже в цьому місяці.
Відзначимо, що в планах Фонду реалізувати всі 100 млрд грн оціночної вартості проблемних активів до кінця 2018 року, що здається досить амбітною заявою, оскільки за час роботи ФГВФО з позиковим майном Фонду вдалося продати лише 6 млрд грн від загальної ліквідмаси банків.
Белла Вексельборг
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
