1959
Сподіваючись на диво: що змінить пенсійна реформа в Україні
— Казна та Політика
За допомогою пенсійної реформи Кабінет міністрів України хоче вбити одразу кількох зайців: закріпити за собою статус реформаторського, домогтися схвалення міжнародних партнерів і донорів, в перспективі ліквідувати захмарний дефіцит Пенсійного фонду, але при цьому зробити українцям приємний бонус у вигляді підвищення пенсій.
У пошуках компромісу, який влаштує всіх, створено проект, який повною мірою не влаштовує нікого. Битва за урядовий варіант реформи в сесійній залі обіцяє бути видовищною – навіть в коаліції деякі пункти викликають серйозні дискусії. Мова йде, наприклад, про запровадження накопичувальної системи. І все ж у цій сутичці Кабмін не має права програти, тому використовує усі ресурси.
Що зміниться для українців після прийняття пенсійної реформи – розбиралися журналісти.
У гонитві за стажем
Урядова реформа передбачає підвищення необхідного страхового стажу для виходу на пенсію. Критики такого підходу називають це прихованим підвищенням пенсійного віку, від якого неодноразово відхрещувався уряд.
Якщо реформу приймуть без змін, вже з 2018 року піти на заслужений відпочинок у 60 років зможуть тільки українці зі страховим стажем 25 років. А до 2028 року – лише з 35-річним стажем. Альтернативний варіант – докупити до двох років стажу, заплативши ЄСВ за кожний відсутній місяць. Українці, які не зможуть заробити мінімальний стаж, залишаться без пенсій і будуть отримувати соціальну допомогу.
Проблема в тому, що співвідношення працюючих громадян до пенсіонерів майже зрівнялося. Незважаючи на позитивну тенденцію щодо зборів ЄСВ, “діра” у Пенсійному фонді, за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, все ще катастрофічна – 140 млрд грн, що становить 40% від його потреб. Зважаючи на це, Міжнародний валютний фонд вимагав підвищення пенсійного віку, але на такий непопулярний крок Кабмін не наважився, обравши більш м’який варіант.
Підвищення пенсій, але із застереженнями
Щоб розбавити дьоготь медом, уряд робить посилений медійний акцент на осучаснення пенсій. Для цього раніше призначені пенсії перерахують на основі єдиних правил з урахуванням середньої зарплати за останні три роки – 3764 гривень. За розрахунками Кабміну, завдяки цьому п’яти мільйонам українців збільшать пенсії на суму від 200 грн до 1 000 гривень.
Другий механізм підвищення пенсій, прописаний в законопроекті, – індексація, яку пропонують зробити щорічною. Але не все так просто.
По-перше, уряд хоче ввести автоматичну індексацію лише з 2021 року, очевидно сподіваючись до того часу зменшити дефіцит ПФУ. До речі, Світовий банк вже висловив стурбованість з цього приводу, закликавши запустити щорічну індексацію з 2018 року. “Це важливо для прозорості і стабільності пенсійних виплат та для уникнення зменшення розмірів пенсій”, – зазначила під час круглого столу в Києві директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен.
По-друге, уряд хоче знизити величину оцінки одного року страхового стажу з 1,35 до 1%, що також позначиться на розмірі пенсії. Під час розрахунків кожний місяць страхового стажу множиться на цей коефіцієнт. Тобто українці, які вийдуть на пенсію після 2018 року, будуть отримувати дещо менше, ніж могли б при збереженні поточного показника.
Саме цей пункт викликав чи не найзапекліші суперечки в профільному комітеті Верховної Ради. Позиція Міністерства соцполітики: при такому дефіциті Пенсійного фонду без зниження коефіцієнта не обійтися. В результаті комітет здався, пославшись на “переконливі розрахунки” уряду.
Ні – спецпенсіям і податкам
Уряд заклав в пенсійну реформу скасування оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів. Парламент ввів 15-відсотковий податок з подачі уряду Арсенія Яценюка 2015 року. Гройсман говорить, що на той момент це був вимушений крок, і більше в ньому немає необхідності. Якщо законопроект приймуть, близько півмільйона українців вже восени отримають більш високу пенсію. Це один з небагатьох пунктів реформи, за яким в парламенті є вражаюча одностайність.
Водночас в рамках боротьби за “пенсійну справедливість” Кабмін хоче ліквідувати спецпенсії для держслужбовців, прокурорів, суддів і науковців. Єдине виключення – військові.
Також планується позбавити працівників охорони здоров’я, освіти та інших категорій права на призначення пенсії за вислугу років. Як і підвищення мінімального страхового стажу, це спосіб зменшити кількість пенсіонерів і відповідно – дефіцит ПФ.
Накопичувальна система: скоро чи не дуже?
Спочатку урядовий законопроект не передбачав запровадження накопичувальної системи. У Мінсоцполітики посилалися на “об’єктивну оцінку економічної ситуації” і обережно обіцяли подумати про це пізніше, у 2021 році. Але не вийшло. Битву за накопичувальну систему виграли нардепи – комітет схвалив поправку про запуск другого рівня пенсійної системи з 2019 року. Уряд був змушений відступити, тому що ризикував втратити підтримку частини нардепів, у тому числі з БПП. Щоправда, чи переживе поправка випробування сесійною залою – ще питання.
Пасьянс за голосами
Гройсман сподівається, що Верховна Рада прийме законопроект у другому читанні вже 19-21 вересня, а в цілому – 3-5 жовтня. У Блоці Петра Порошенка робили більш обережні прогнози, але в цілому у правлячій фракції також вважають, що запуск пенсійної реформи відбудеться в наступному місяці.
На початку вересня профільний комітет опрацював всі 2144 поправки до законопроекту і вийшов на узгоджений варіант. Принаймні, так кажуть в уряді. А ось деякі нардепи вже заявили про бажання поставити на обговорення в парламенті десятки своїх поправок.
Попередньо пенсійна реформа може розраховувати на підтримку БПП, “Народного фронту”, “Волі народу”, можливо, “Відродження”, а також близько 20 позафракційних нардепів. З іншими фракціями складніше: “Опозиційний блок” голосувати не буде точно, Радикальна партія, швидше за все, теж. “Батьківщина” і “Самопоміч” жорстко критикують законопроект, хоча в першому читанні дали голоси на підтримку. Але з точки зору політичної логіки, цим фракціям невигідно сприяти успіху уряду.
Аліна Купцова
За матеріалами: Обозреватель
Поділитися новиною
