Українців чекають скандали з сусідами через лічильники


Українців чекають скандали з сусідами через лічильники

Через рік після набрання чинності закону №2119 «Про комерційний облік комунальних послуг» – 2 серпня 2018 року всі будівлі повинні бути обладнані будинковими лічильниками тепла, а до 2 серпня 2019 року – лічильниками гарячої та холодної води.

Дотепер споживачі могли придбати і встановити будинковий лічильник, але не були зобов’язані це робити. Передбачається, що це призведе до ефективної економії ресурсів та скорочення плати за комунальні послуги в середньому на 15-20% за 1-3 роки.

Водночас експерти звертають увагу на ряд положень нового закону, які можуть не тільки звести нанівець всю потенційну економію, але і призвести до суперечок між мешканцями і масових неплатежів.

Колективний принцип оплати

Як відомо, новий закон передбачає, що всі будинки будуть обладнані приладами обліку води і тепла. Тоді постачальник комунальної послуги (тобто, компанія-монополіст) у будь-якому випадку отримає плату за свій товар, виставляючи рахунки, згідно з показами загальнобудинкового лічильника.

Різниця між тим, що фактично спожили мешканці (за квартирними приладами обліку) згідно з нормативним споживанням (у кого таких приладів немає) і тим, що спожив будинок в цілому, буде розподілятися між усіма квартирами.

Методика розподілу ще буде визначена Мінрегіонрозвитку, однак експерти вже зараз говорять про несправедливість такого підходу.

За словами екс-міністра ЖКГ в 2007-2010 роках, голови «Спілки власників житла України» Олексія Кучеренка, у чинному законі про житлово-комунальні послуги чітко зазначено, що компанія-постачальник тепла, гарячої та холодної води зобов’язана надати послугу в квартирі. А тому межа переходу права власності на цей товар або послугу – поріг квартири, а не вхід у будинок.

«Тому будинкові лічильники нині незаконні за визначенням», – говорить експерт.
Щоб їх узаконити, потрібно прийняти нову редакцію закону про житлово-комунальні послуги, яка поки що тільки запланована депутатами до розгляду у другому читанні і навряд чи скоро буде прийнята.

Тобто громадяни повинні платити або з квартирного лічильника тепла і води, або за встановленими нормативами споживання (якщо лічильника немає). Але ніяк не за даними загальнобудинкового приладу обліку.

Приклад такої несправедливості – плата за воду, коли водоканал забирає від даних загальнобудинкового лічильника показання квартирних (у кого є), а решту різниці розподіляє між іншими мешканцями.

«Так у платіжках з’являються цифри по витраті води в 11 кубометрів на людину», – розповів Олексій Кучеренко.

Схожа ситуація з будинковими лічильниками газу, які НКРЕКП дозволив ставити рік тому.

«Спочатку взяли курс на індивідуальний облік ресурсів, а тепер знову – колективна відповідальність. Наприклад, хтось був у відпустці або просидів все літо на дачі, а за нього будуть платити сусіди», – розповів депутат Київради, член комісії з питань ЖКГ і ПЕК Валерій Гуманенко.

Борги будуть збирати

Як розповів депутат Київради, член комісії з питань ЖКГ і ПЕК Валерій Гуманенко, поки немає методики розрахунку, як буде розкидатися частина платежів, кожен буде питати: за що з мене беруть цю плату?

«Досі втрати і крадіжки враховувалися в тарифі у середньому по місту. Тепер ми переходимо на будинковий облік, і ці проблеми звужуються територіально до одного конкретного будинку. Тобто проблеми втрат в мережах і розкрадання ресурсу локалізуються на рівні будинку», – розповів депутат Київради.

За його словами, коли з’явиться додатковий рядок у платіжці, компанії не зможуть всім пояснити, що це означає. Вже минула зима показала, скільки виявлено порушень у розрахунках за тепло при донарахуванні. Тепер ще до цього додадуться проблеми з водою.

«Краще б законодавець передбачив ефективні механізми допуску в квартиру та стягнення боргу, яких зараз немає. Нині ж якщо наймач відмовляється платити і не пускає у квартиру, з ним можна судитися роками, та й то не факт, що вийде за рішенням суду стягнути борг», – розповів Валерій Гуманенко.

У результаті новацій, за словами аналітика ГО «Публічний аудит» Тараса Галайди, громадяни стануть платити ще гірше.

«За півтора року борги з ЖКГ виросли майже в три рази. В кінці 2015 року були 11,5 млрд грн., а зараз близько 30 млрд грн. Це говорить про те, що тарифи непідйомні і незрозумілі, а коли люди бачать щось незрозуміле, вони не поспішають платити. Особливо коли розуміють, що спожили мало, а платити пропонують багато», – каже Тарас Галайда.

Експерт зазначає, що хтось все одно буде платити за лічильником, вважаючи, що це правильно, а йому будуть нараховувати борги, які нікому погашати.

Плутанини додасть поява нових платіжок – за встановлення нових будинкових лічильників, які тепер будуть ставити за рахунок мешканців. Закон передбачає, що розмір внесків за встановлення комерційних (будинкових) вузлів обліку буде визначатися окремо для кожної будівлі і буде залежати від кількості квартир в ньому і моделі лічильника. Крім витрат на встановлення будинкових лічильників, споживачам доведеться платити і внески на їх обслуговування і заміну.

«За статистикою, приблизно 56% будинків в Україні обладнано приладами обліку тепла.

Припустімо, що через рік решта 44% будуть обладнані такими приладами обліку. Тепер вже за рахунок мешканців. Монополіст дасть розстрочку на п’ять років і буде виставляти окремі рахунки протягом 60 місяців. А це мінімум 30-40 тис. грн на будинок», – розповів Олексій Кучеренко.

Але якщо частина мешканців не буде платити, то відключати поквартирно тепло і воду не зможуть технічно. А відключати весь будинок – несправедливо для тих, хто платить.

«Тим не менш, відключати будуть, як вже це було в Києві, коли кілька районів залишилися без гарячої води через борги перед комунальниками», – розповів Олексій Кучеренко.

Сусідські розбірки

Колективна відповідальність, за словами експертів, призведе і до суперечок між мешканцями. За словами експертів, при постачанні води є проблема витоків і похибок систем обліку (коли лічильник не «відстежує» маленьку цівку води), а також крадіжка (магніти на лічильник, щоб менше крутив).

Теоретично водоканал повинен боротися з крадіжками. Але тепер монополіст перекладає ці проблеми на мешканців. Мовляв, я візьму плату за всю воду, а хто там у вас недоплатив – розбирайтеся між собою. Як тоді шукати і карати порушників?

«А тепер незрозуміло, що буде творитися в будинку. Будуть скандали, стеження і війни», – розповів Олексій Кучеренко.

За словами експертів, постачальники тепла мають принципово інше питання. Наприклад, навіть якщо в квартирі відключити радіатори, то буде приблизно +12 за рахунок тепла, яке передається від сусідніх квартир.

Закон говорить, що для розрахунків будуть братися показання індивідуальних лічильників тепла. Але вони будуть враховуватися тільки якщо споживання тепла конкретною квартирою виявиться не менше від мінімальної частки середнього споживання іншими квартирами в будинку (в перерахунку на квадратний метр площі або кубометр об’єму приміщення).

«Тобто показання лічильника не будуть враховані, якщо моє споживання виявиться меншим, ніж в середньому по дому. Але лічильники ставлять якраз, щоб зменшити споживання», – розповів Тарас Галайда.

Мало того, за словами Валерія Гуманенка, теплові лічильники на квартири можна поставити тільки в будинках, які побудовані в останні 10 років. Тому, як зазначає Олексій Кучеренко, багато хто ставив квартирні системи обліку (напівлегально) і встановлював споживання на нуль, догрівалися за рахунок електрики і отримували +18 при майже повній відсутності витрат на опалення.

«Народ опалює житло за рахунок рушникосушки, а гарячу воду не використовують, поставивши бойлер. В результаті по нашому будинку виходить, що за гарячу воду треба заплатити 110 тис. грн, а вдалося зібрати лише 60 тис. грн, тобто приблизно 40% недобору через застарілі нормативи споживання, які припускали наявність тільки невеликої рушникосушки», – розповів Валерій Гуманенко.

Проблему обліку тепла в старих будинках закон пропонує вирішувати за рахунок так званих «розподільників тепла». Це прилад, який фактично буде враховувати кількість тепла, спожитого кожною батареєю. Але їх показання будуть враховуватися, якщо мінімум 50% радіаторів в багатоповерхівці буде оснащено такими приладами.

Експерти кажуть, що встановлення таких приладів не обов’язкове. Закон натомість передбачає, що такі розподільники повинні стояти вже через три роки. Щоправда, тільки там, де це економічно доцільно робити. Всі такі випадки має визначити Кабмін окремим порядком.

«Розподілювачі теплової енергії коштують по 15-20 євро, тобто на п’ять батарей в квартирі треба витратити близько 100 євро. Я сумніваюся, що це буде працювати», – розповів Олексій Кучеренко.

Скоріше, новий закон буде стимулювати людей об’єднуватися в ОСББ або шукати управителів для свого будинку. Звичайно, є ризик наразитися на недобросовісних управителів, але в порівнянні з нинішніми ЖЕКами, як стверджують експерти, це не так страшно.

Костянтин Симоненко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua