3333
Пенсійна революція: чим українці розплатяться за підвищення виплат
— Казна та Політика
Українцям готують пенсійну революцію, обіцяючи підвищити виплати. Але за збільшення пенсій доведеться заплатити. Урядовий законопроект №6614 у разі прийняття торкнеться не тільки пенсіонерів. Права українців достроково виходити на пенсію суттєво уріжуть, роботодавців стануть активніше перевіряти, а трудовий стаж запропонують купити. UBR.ua зібрав ТОП-3 ключових нововведень пенсійної реформи.
Мізерні виплати
За даними Пенсійного фонду України, на 1 липня 2017 року в країні налічувалося понад 11,7 млн пенсіонерів. З них близько 8 млн (67%) отримують мінімальну пенсію на рівні 1312 грн (з травня 2017 року). Це всього лише половина вартості «споживчого кошика» – фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Середній розмір пенсії в Україні становить 1886,78 грн.
«В результаті, дві третини наших пенсіонерів живуть на пенсію нижче прожиткового мінімуму і отримують різні доплати з держбюджету до мінімального рівня», – повідомив заступник міністра соціальної політики України Микола Шамбір.
Тому однією з головних цілей уряду є підвищення розміру виплат. За словами Миколи Шамбора, це визнають навіть в МВФ, який готовий «не піднімати питання дефіциту ПФ протягом чотирьох років» за умови прийняття законопроекту про зміну законодавства в частині збільшення розміру пенсій.
Підвищення розміру пенсій
Як відомо, з 1 жовтня уряд пропонує перерахувати 5,6 млн осіб раніше призначені пенсії, виходячи із середньої зарплати в 3764,4 грн (середній показник за 2014-2016 роки). А також на два місяці раніше підвищити мінімальний розмір пенсії з 1312 грн до 1373 грн. В результаті для тих, хто буде виходити на пенсію в 2017 році, її розмір (при стажі 35 років) складе понад 2 тис. грн.
За словами заступника начальника головного управління ПФ в м.Києві Світлани Глушенко, в столиці, де зарплати найвищі, розмір середньої пенсії при максимальному стажі може досягати 3 тис. грн.
У майбутньому, за рахунок зміни формули розрахунку пенсії (з урахуванням середньої зарплати застрахованої особи, середньої зарплати по країні за три роки до виходу на пенсію і тривалості трудового стажу) уряд сподівається стабілізувати пенсійну систему, яка повинна забезпечувати розмір виплат на рівні 35% від середньої зарплати працівника до його виходу на пенсію.
Водночас 102-а конвенція МОП, до якої приєдналася Україна, передбачає такі виплати на рівні 40% від колишнього доходу працівника. Однак, як стверджують в Мінсоцполітики, краще гарантовано платити 35%, ніж обіцяти, але не виконувати більш високі показники. Так, для виконання міжнародного нормативу, за даними Мінсоцполітики, знадобиться додатково 60 млрд грн на рік, що за нинішньої солідарної системи практично неможливо.
За словами директора департаменту пенсійного забезпечення ПФ Ірини Ковпашко, на 11,7 млн пенсіонерів в Україні припадає 12,8 млн платників ЄСВ. Тобто, вже зараз один працюючий утримує одного пенсіонера, а Пенсійний фонд має дефіцит. Демографічна ситуація не дозволяє сподіватися на збільшення кількості працюючих (середній коефіцієнт народжуваності на одну жінку в Україні 1,506, тобто немає розширеного відтворення населення).
Посилення перевірок
Тому уряд бачить свій головний ресурс в поповненні коштів ПФ за рахунок розширення кола платників. Так, за розрахунками Мінсоцполітики, приблизно чверть з 26 млн громадян працездатного віку (від 18 до 60 років) не охоплені пенсійними відрахуваннями.
Одним із заходів «впливу» стало підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн, позаяк пенсія безпосередньо залежить від розміру з/п.
«Це дозволило за 8 місяців 2017 року накопичити потенціал в 12 млрд грн для підвищення пенсій з 1 жовтня. Зниження ЄСВ до 22% порушило баланс пенсійної системи, а підвищення мінзарплати його виправило», – розповів Микола Шамбір.
За його словами, замість очікуваного збільшення середніх зарплат на 24-25% в реальності зростання виявилося на рівні 39-42% за сім місяців. При цьому, завдяки зниженню ЄСВ, в минулому році почала зростати кількість застрахованих осіб (приблизно на 300 тис. осіб за рік), хоча до цього спостерігалася зворотна тенденція.
Щоб підсилити ефект, чиновники сподіваються на збільшення кількості перевірок інспекторами праці, чия роль стає у цій справі «вирішальною».
«Ми повинні стимулювати кожного працюючого відраховувати гроші на пенсії, а не ховатися, наприклад, за цивільно-правовими договорами. Зараз ПФ не адмініструє ЄСВ, але як власник реєстру застрахованих осіб визначає критичні категорії осіб, які, можливо, ухиляються від його сплати», – розповіла Ірина Ковпашко.
Цю інформацію передають у Держпраці для подальших перевірок. Наприклад, особливу увагу приділяють керівникам підприємств, які за документами отримують мінімальну зарплату.
«Якщо працівник не може добитися від роботодавця легалізації своєї зарплати, він може звернутися в ДФС і укласти договір про сплату внесків до Пенсійного фонду, щоб накопичувався страховий стаж», – розповів Микола Шамбір.
Правда, заступник міністра не сказав, що вже сам факт такого звернення напевно викличе інтерес у податківців до його роботодавця.
Зате чиновники не приховують, що поступово хочуть створити систему, яка б стимулювала працівників продавати свою працю легально, в тому числі з повною сплатою ЄСВ. Перш за все, за рахунок того, що мінімальна пенсія (на рівні 40% мінімальної зарплати) може бути призначена тільки при наявності трудового стажу в 30 років для жінок і 35 років для чоловіків.
Купівля стажу і ліквідація спецпенсій
Причому стаж можна купити. У застрахованої особи є можливість «придбати» до 24 місяців трудового стажу. При купівлі стажу до 12 місяців мінімальний страховий внесок (704 грн) множиться на коефіцієнт 2, а для більшого придбання (13-24 місяці) – на коефіцієнт 1,5. При цьому треба пам’ятати, що тривалість «купленого» стажу буде врахована тільки для визначення права на пенсію. Для підвищення розміру пенсії він не буде враховуватися. Поки, за даними Ірини Ковпашко, таких людей не багато (близько 15 тис.), а середній стаж при виході на пенсію становить 36,6 року.
У Мінсоцполітики кажуть, що нинішні студенти (а також ті, хто навчався у вузі після 1 січня 2004 року) не платять внески в ПФ і час навчання їм, відповідно, не зараховується до трудового стажу. Тому студенти можуть платити внески за період навчання добровільно і зарахувати собі роки навчання до трудового стажу.
Крім того, реформа пенсійної системи передбачає ліквідацію всіх невластивих ПФ виплат. Наприклад, автоматично переводити спецпенсії на нарахування на загальних підставах. Правда, це буде стосуватися тільки тих, хто набув необхідного стажу для призначення спецпенсії вже після 1 травня 2016 року. Та й то, відбуватися це буде тільки в разі, якщо вона виявиться вищою, ніж розрахована на загальних підставах. Призначені раніше спецпенсії будуть продовжувати виплачуватися.
«Тому, якщо вчитель, наприклад, накопичив необхідний стаж в 26 років для виходу на пенсію за вислугою років, йому не треба буде звільнятися. Це право на пенсію за ним залишається», – розповів Микола Шамбір.
Також істотно скорочується перелік осіб, які матимуть право дострокового виходу на заслужений відпочинок (так звані Список №1 і Список №2). Серед пільговиків залишаються трактористи-машиністи с/г підприємств, доярки, працівниці текстильного виробництва, водії міського пасажирського транспорту та ін.
Буде змінений і механізм пільгових пенсій (на шкідливих виробництвах). Замість механізму відшкодування роботодавцем виплаченої з ПФ суми пільгової пенсії для окремих категорій осіб буде введена плата підвищеної ставки ЄСВ в розмірі 37% і 29% (замість 22%).
«Тобто, роботодавець відразу буде відраховувати кошти на виплату таких пенсій. Оскільки зараз підприємства заборгували фонду 11 млрд грн, а гроші на пільгові пенсії вже виплачені з ПФ», – розповів Микола Шамбір.
В майбутньому передбачається окремо змінити законодавство таким чином, щоб кошти від підвищеного ЄСВ зараховувалися на рахунки в накопичувальній системі пенсійного страхування.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
