Ринок підготували до валютної розкутості

Напередодні Дня незалежності Нацбанк знову зняв частину валютних обмежень. Послаблення торкнулися заможних українців, які тепер можуть знімати валютні вклади без обмежень і купувати неіменні валютні сертифікати. Бонуси отримали і банкіри: їм полегшили валютні спекуляції на міжбанку.

НБУ повернувся до фізосіб

З 24 серпня Нацбанк скасував низку обмежень на валютному ринку. По-перше, знято ліміти з переведення в готівку фізособами валютних рахунків. З вересня 2016-го будь-який клієнт міг щодоби знімати зі своїх депозитних, поточних і карткових рахунків валюту на суму не більше 250 тис. грн в еквіваленті (менше $10 тис.). Тепер же максимальна сума зняття грошей не регламентується, а доступ до грошей обмежений лише ліквідністю банку і швидкістю підвезення валюти зі сховища.

Після низки банкрутств банків українці обережно підходять до відкриття депозитів у валюті, намагаючись не перевищувати ліміт гарантованої державою суми (200 тис. грн в еквіваленті). Тепер вони просто не зберігають в банках суми валют, до яких до 24 серпня застосовувався ліміт. Відчують полегшення лише заможні українці, які мають великі вклади.

У повідомленні НБУ підкреслювалося, що «фізичні особи зможуть отримувати готівку в іноземній валюті або банківські метали з поточних і депозитних рахунків через каси і банкомати без обмежень по сумі». Але не варто сприймати цю фразу як дозвіл банкам завантажувати українські банкомати доларами і євро. «Все ще продовжує діяти норма постанови № 410/2016 Нацбанку (п.16), яка говорить про те, що видача готівкових коштів з рахунків з використанням електронних платіжних інструментів через банкомати в Україні відбувається виключно в гривні», – пояснили в НБУ. «Зміни щодо зняття валюти з рахунків більше торкнулися зняття валюти за кордоном», – пояснили в прес-службі Альфа-Банку.

Але навіть якби і це обмеження зняли, банки не поспішали б «заливати» банкомати валютою. «З огляду на загальний тренд до скорочення обсягів поточних і термінових депозитів у валюті в останні роки, а також політику скорочення витрат на мережу, українські банки не мають особливих стимулів пропонувати таку послугу, як валютні банкомати. Мало знайдеться охочих інвестувати в ринок, ємність якого знижується, а перспективи туманні, з огляду на оголошений курс на дедоларизацію, cashless economy, а також болісний досвід валютних ризиків і високу ймовірність жорстких регуляторних дій в разі їх реалізації в майбутньому», – вважає фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк.

Бонусні пункти

Постановою № 81 регулятор також скасував дискримінаційну норму про те, що вкладник, який достроково забирав валютний депозит, міг отримати на руки гривню. Саме банк вирішував, що він поверне – гривню чи валюту. «Банки і раніше мали право достроково повертати валютні депозити у валюті, проте також у них була опція повернення суми депозиту в гривні замість валюти. Цим іноді зловживали банки з низькою валютною ліквідністю, повертаючи валютні депозити в гривні за неринковим курсом. Тепер же клієнти навіть при достроковому погашенні отримуватимуть свої кошти у валюті вкладу», – говорить головний казначей Альтбанку Наталія Жиленко.

Щоб клієнти понесли валюту в банки, їм знову дозволено випускати неіменні депозитні сертифікати на пред’явника. Крім того, якщо раніше навіть іменні валютні депсертифікати випускалися мінімум на півроку, то тепер немає обмежень у термінах. Це аналог депозиту (по депсертифікату також платиться прибутковість), але неіменний сертифікат можна передати, продати або подарувати будь-якій особі, яка вже отримає валюту в банку в кінці терміну сертифіката.

У Нацбанку вважають, що скасовані обмеження «втратили свою ефективність і актуальність, а їх пом’якшення не вплине на стан валютного ринку». «Зараз Національний банк вважає за можливе повністю прибрати таке обмеження, враховуючи істотне поліпшення ліквідності банківської системи в іноземній валюті та стабілізацію валютного ринку. Водночас таке рішення має сприяти подальшому відновленню довіри вкладників до банків», – припускають в НБУ.

Але зростання попиту на неіменні валютні депозитні сертифікати не очікується. «У банку повноцінна депозитна лінійка, розрахована на людей з різним рівнем достатку і різними можливостями управління заощадженнями, тому випуск депозитних ощадних сертифікатів поки не планується», – повідомили FinClub в Ощадбанку. «Попит на такий інструмент теоретично може з’явитися в певних колах клієнтів, однак все залежатиме від деталей, наприклад, рівня захисту анонімності власників неіменних депозитних сертифікатів на практиці, які все одно можуть стати об’єктами фінансового моніторингу. Не додасть популярності неіменним сертифікатами і відсутність гарантії від ФГВФО повернення вкладу після банкрутства банку-емітента», – вважає Роман Корнилюк.

Про банкірів замовили слово

Регулятор послабив обмеження і для банкірів – по операціях з виконанням до двох днів. З 4 серпня загальний обсяг купівлі валюти і банківських металів за гривню не може перевищувати обсяг продажів банку на кінець робочого дня більш ніж на 1% від розміру його регулятивного капіталу. З 24 серпня Нацбанк прибрав це обмеження для операцій на умовах «тод» (розрахунки в день укладання угоди), «том» (на наступний день), «спот» (на другий робочий день).

При цьому обмеження 1% продовжує застосовуватися до операцій «форвард» (розрахунки понад два робочі дні). «До останніх змін фактично існувало два окремі ліміти на купівлю валюти банками в позицію. Перший ліміт обмежував розміром в 1% від регулятивного капіталу суму валюти, яка могла бути куплена за підсумками дня в позицію за всіма типами операцій (тод, том, спот, форвард), другий ліміт не давав перевищувати 1% від регулятивного капіталу лише для операцій тод і том, спот. Зараз залишився діяти тільки перший ліміт. Другий ліміт скасований», – роз’яснили в Нацбанку. Якщо, наприклад, 1% від регулятивного капіталу банку становив $1 млн в еквіваленті, то банк не міг купити на «тоді» $2 млн і продати на «форварді» $1 млн, бо він порушив би другий ліміт. «Зараз це можливо. Дана зміна сприятиме розвитку форвардних операцій банків», – вважають в НБУ.

Незважаючи на те що частина обмежень залишилася, банкіри вважають, що нововведення буде стимулювати розвиток форвардних операцій. «Цей крок дасть банкам можливість активніше працювати з операціями на умовах «форвард», що позитивно позначиться на обсягах ринку, а також на експортерах і імпортерах, у яких з’явиться більше можливостей хеджувати курсові ризики», – говорить Наталія Жиленко. «Варто очікувати активізації міжбанківського ринку з боку його великих гравців. Але враховуючи, що нормативи відкритої валютної позиції залишаються незмінними, спекуляції малоймовірні», – заспокоюють в Ощадбанку.

«Істотно покращиться ліквідність ринку форвардних операцій – банки тепер зможуть контрактувати клієнтам будь-які необхідні їм обсяги операцій. ОТП Банку, а також тим, хто активно працює з форвардами, це істотно спростить роботу. Але з огляду на те, що форвардні операції в цілому поки займають зовсім невелику частку валютного ринку, на загальну ситуацію зняття цих обмежень практично не вплине», – вважає начальник сектора продажів казначейських продуктів ОТП Банку Юрій Крохмаль.

Вікторія Руденко