Навчання економії. Нові правила для отримання субсидій — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Навчання економії. Нові правила для отримання субсидій

Особисті фінанси
698
Уряд удосконалив процес надання житлових субсидій та змінив правила для боржників за комуналку. Все зводиться до скорочення держдопомоги для оплати тепла і води. Експерти вважають, що рішення правильне, позаяк ситуація в сфері ЖКП склалася критична, але при цьому відзначають кілька аспектів, які досі не враховуються Кабміном.
Кабінет міністрів змінив правила надання субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг. Головна поправка – заявники на отримання субсидій повинні подавати декларації про свої доходи не за останній рік, а за півроку. Боржникам на суму в 20 неоподатковуваних мінімумів доходів (на сьогодні – 340 гривень), субсидію на наступний період не продовжать.
Потрібно буде або сплатити борг, або домовитися з постачальником послуг про його реструктуризацію. Змінено і соціальні нормативи споживання газу для побутових потреб у разі відсутності лічильників, що, в свою чергу, зменшить суми субсидій: при наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання норма раніше становила 4,4 кубометра на одну людину на місяць, тепер – 3,3 кубометра; при наявності газової плити в разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача норма становила 7,1 кубометра на одну людину на місяць, відтепер – 5,4 кубометра; при наявності газової плити і газового водонагрівача була норма 14 кубометрів на одну людину на місяць, стало – 10,5 кубометра.
Крім того, зараз субсидія призначатиметься недієздатній особі за заявою опікуна. Також врегульовано питання виплати призначеної субсидії на придбання твердого палива та скрапленого газу в разі смерті особи, якій була призначена субсидія. Ще уряд врегулював механізм розподілу розрахунків за житлово-комунальні послуги в багатоповерхових будинках з різними типами лічильників. «Ми навели порядок в системі розрахунків для тих випадків, коли багатоповерховий будинок має вузол обліку тепла, а в самому будинку всі або частина квартир обладнані квартирними лічильниками.
Торік у місті Києві виникали ситуації, коли власник з квартирним лічильником невчасно надавав показники постачальнику послуг ЖКГ, тому його платіж розподілявся на всіх інших мешканців будинку. Тепер у разі несвоєчасного надання показників квартирних лічильників, пошкодження пломб – плата споживачеві за споживання теплової енергії, гарячої та холодної води буде нараховуватися за нормативами споживання. Раніше такого механізму у постачальника послуг не було.
Тому дисциплінованим по сплаті ЖКП споживачам не доведеться «платити за сусіда», – повідомив віце-прем’єр Геннадій Зубко. За його словами, такий порядок діятиме до набрання чинності закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який відрегулює подібні ситуації.
Вищевказані нововведення уряду відповідають зобов’язанням перед головним кредитором України – Міжнародним валютним фондом – навести порядок з урахуванням споживання тепла і води, що дасть можливість перейти на повну монетизацію субсидій, а також скоротити обсяг бюджетних коштів на погашення оплати комуналки.
Ситуація в галузі склалася тупикова – обсяг виділених державою житлових субсидій зростає: на сьогодні надано на 19% більше коштів, ніж в аналогічний період 2016 року – понад 3 млрд грн для забезпечення оплати ЖКП майже 80% населення (в країнах ЄС лише 5% населення отримують таку допомогу від держави). Але при цьому заборгованість українців за ЖКП вже перевалила за 25 млрд грн. Зросла і заборгованість підприємств теплокомуненерго за спожитий газ перед «Нафтогазом» – понад 24,2 млрд грн (борг тільки за перше півріччя 2017 року вже склав 7,8 млрд грн).
Непроста ситуація і з монетизацією субсидій, яка покликана стати стимулом для економії споживання енергоносіїв, що, в свою чергу, скоротить виплати держави на субсидії. Монетизація повинна стартувати в жовтні і являтиме собою лише монетизацію суми зекономленої субсидії на оплату газу і електроенергії, яка торкнеться близько 1,5 млн українських сімей, в основному, в сільській місцевості. Як пояснили в уряді, повна монетизація може бути проведена не раніше ніж через 3-4 роки, оскільки процедура пов’язана зі значними технологічними труднощами.
Експерти вважають зміни урядом правил надання субсидій правильним кроком, але радять Кабміну врахувати кілька аспектів, які досі не були взяті на озброєння – вони дозволять скоротити кількість виділених з бюджету коштів на оплату ЖКП, а також прискорять процес переходу до дієвої економії споживання енергоресурсів.
Головне – облік і діалог з господарем
Населенню треба знати, що зараз субсидію отримують занадто багато людей, причому більшість – абсолютно невиправдано. Кількість субсидіантів потрібно скорочувати, до чого і зводяться нововведення уряду, вважає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. «Кількість субсидіантів логічно скорочувати, тому що саму систему надання субсидій вводили поспіхом і зробили її надто доступною.
В результаті, люди «з двома нирками» досі отримують субсидії», – зазначив експерт. Глава експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук підкреслює, що уряд вірно намагається скоротити кількість бюджетних коштів, які виділяються на субсидії, правда, робиться це «у свинячий голос» і малоефективно. На його думку, потрібна суворіша, але при цьому послідовна політика.
«Я прихильник суворішої політики, але послідовної. І, головне, що повинні бути створені передумови – облік і господар. Основне завдання – змусити людей задуматися про енергозбереження. Потрібно зробити жорстко – якщо у вас немає лічильників на воду і газ, то у вас і субсидій бути не може. Якщо ви живете в багатоквартирному будинку і не створили об’єднання співвласників, тобто, немає відповідального за енергозбереження, то ніяких субсидій на тепло і воду ви не повинні отримувати. Нинішня система надання субсидій не створює стимулів до енергозбереження. Немає стимулів для економії, все поки покриває держава», – сказав Кушнірук.
Як зазначають експерти, досягти економії і держкоштів, і енергоресурсів можна тільки при наявності обліку їх споживання, а також відповідального за житло. «Такий принцип відносин побудували, наприклад, в країнах Балтії на початку 90-х років. В Україні це не відбувається понад чверть століття. Уряд досі не створив інструментарії, яким чином люди повинні прагнути до енергозбереження. Чиновникам не вигідно вводити такі правила, тому що вони можуть «заробити» на тому, що відбувається, разом з постачальниками тепла і води, через ЖЕКи отримувати величезні «дивіденди», завищуючи тарифи, отримуючи хабарі від постачальників послуг», – підкреслив Кушнірук.
З першим озвученим експертами принципом – урахуванням споживання тепла і води, все може вирішитися найближчим часом. Верховна Рада вже прийняла закони «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також «Про комерційний облік комунальних послуг». Згідно з цими документами, до першого жовтня 2018 року в усіх житлових будинках повинні встановити лічильники на тепло і воду. Такий обов’язок поклали на постачальників. А відповідно до закону «Про комерційний облік природного газу», газові компанії повинні обладнати лічильниками всі домогосподарства до 1 січня 2018 року. Ось тільки, як кажуть експерти, спершу потрібно було прийняти ці закони, а тільки потім проводити реформу в системі оплати комуналки.
Тепер все залежить від держави – необхідно в визначені законами терміни виконати озвучені норми. Що стосується ще одного європейського порядку: держава – господар, то тут теж все непросто. Кабінет міністрів розраховує, що до кінця 2017 року в управлінні об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) буде лише до 29% загальної площі (про це йдеться в Середньостроковому плані пріоритетних дій уряду до 2020 року).
Віце-прем’єр Геннадій Зубко повідомляв, що до 1 липня в Україні діють понад 27 тисяч ОСББ – близько 20% від загальної кількості багатоквартирних будинків. Всього ж в нашій країні налічується 170 тисяч багатоквартирних будинків загальною площею близько 431 млн кв м. При цьому, площа багатоквартирного житлового фонду, що обслуговується комунальними підприємствами, становить 43%, приватними підприємствами – всього 16,5%. Ось і виходить, що все залежить тільки від нас самих – хочемо стати енергоефективними, платити менше за тепло і воду, то повинні слідувати європейським принципам – економити, і не поодинці, а спільно. Інакше нічого не вийде. А держава повинна перебудувати свою політику – йти не із запізненням, а на випередження.
Нана Чорна
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас