774
Стіна, якої немає: як Україна "закопує" мільйони на кордоні
— Казна та Політика
Широко розпіарений свого часу проект “Стіна” продовжує агонізувати. За три роки на україно-російському кордоні звели всього 300 кілометрів захисних споруд, тобто 15% від запланованого.
Є цілий комплекс проблем: сумнівність самої задумки, масштабна корупція, нещодавно розкрита правоохоронцями, труднощі з фінансуванням. Що зараз являє собою скандальна “Стіна”, і чи є сенс далі виділяти гроші на проект?
Розпил коштів
Про старт проекту ще три роки тому помпезно оголосив тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Затвердили програму до весни 2015 року. До 2018 року планувалося звести вже дві тисячі кілометрів споруд. Але станом на літо 2017 року проект фактично провалився. Прихильники ідеї пояснюють це браком фінансування.
У Державній прикордонній службі заявляють, що в 2015 році з бюджету виділили всього 400 млн гривень (41% від передбачуваної суми), в 2016 році – 200 млн гривень (17%). У поточному році на “Стіну” передбачається витратити 500 млн. А дедлайн вже збираються перенести на 2020 рік.
Але списувати невдачі проекту на недостатнє фінансування – поспішний висновок, особливо в світлі останнього скандалу навколо розграбування коштів. На тижні Національне антикорупційне бюро повідомило про підозру семи особам, яких нещодавно затримали в рамках розслідування розтрати бюджетних коштів, виділених на “Стіну”. Попалися на “розпилі” грошей чиновники різного рангу, а також керівники фірм, причетних до будівництва. Поки мова йде про розкрадання 17 млн гривень, але не виключено, що реальна сума в рази більша.
На масштабні розтрати в рамках проекту вже багато місяців вказували деякі нардепи, активісти і ЗМІ. НАБУ зайнялося розслідуванням торік, але до тендерів на спорудження “стіни” виникало багато запитань ще в 2015-му. Наприклад, в Харківській області їх виграли фірми, пов’язані з екс-регіоналами або ті, що не раз фігурували в гучних скандалах. У 28 випадках з 31 в тендері брали участь всього дві компанії.
Половину замовлень отримав “Будцентр Витязь”. Генеральним директором і засновником фірми є Агаверді Аділов, нещодавно затриманий НАБУ. Компанія перемогла у всіх тендерах, в яких брала участь. Статутний капітал фірми – всього 7550 грн.
“Я ще напочатку говорив, що проект “Стіна” використовується великою кількістю людей для розкрадання бюджету. НАБУ зараз підтверджує мої слова”, – зазначив позафракційний народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Борислав Береза.
Нардеп від “Самопомочі” Лев Підлісецький дотримується схожої думки: “Все це спершу виглядало як одна зі схем по розкраданню коштів. Розпилювати шалені гроші. Там багато земляних робіт, робіт з деревом. В цьому випадку складно вести облік”.
Стіна чи огорожа?
Скандал навколо розкрадання бюджетних коштів повертає до головного питання: чи є доцільним сама концепція “Стіни”? У неї була маса критиків ще на старті. А провальна реалізація проекту лише збільшила їх число.
“Стіну” все частіше називають парканом, Парканами і навіть решіткою для барбекю. “Досягнення” за три роки: 109 км рокадних доріг, 229 км протитанкових ровів, 72,5 км загороджувальних парканів і шість сторожових веж. Критики проекту справедливо зазначають, що подібні споруди не зможуть забезпечити безпеку на кордоні.
“Будувати таку стіну – нісенітниця. Тому що насправді це не зовсім стіна. Швидше – паркан. Якщо будувати, то таку стіну, як в Ізраїлі. Але це величезні гроші, які Україна не зможе виділити”, – прокоментував Підлісецький.
Стіну на ізраїльсько-палестинському кордоні ставить у приклад і Борислав Береза. Нардеп також визнає: на подібний проект знадобиться в рази більше коштів. “Але тоді вже простіше не витрачати гроші на “огорожу”, а використовувати їх на інші цільові потреби. Будівництво в нинішньому вигляді не має сенсу”, – вважає Береза.
І все ж малоймовірно, що проект згорнуть найближчим часом, незважаючи на відсутність прогресу в будівництві та розслідування правоохоронців. “Стіну” наполегливо лобіює “Народний фронт”. Блок Петра Порошенка обережніший в оцінках, однак поступки на цьому напрямку роблять “фронтовиків” більш зговірливими.
Незадовго до своїх канікул нардепи навіть протягли збільшення фінансування “Стіни”: з 200 до 500 млн. Зміни до бюджету стосувалися коштів, конфіскованих у оточення екс-президента Віктора Януковича. А Мінфін хотів спрямувати кошти на покриття дефіциту бюджету.
Аліна Купцова
За матеріалами: Обозреватель
Поділитися новиною
