2156
Колекторам спростили доступ до грошей українців
— Особисті фінанси
Українські колектори почуваються дедалі вільніше і вже мало чим відрізняються від звичайних вишибал.
Практика продажу безнадійних боргів спеціалізованим компаніям – досить поширене в світі явище. Використовується вона переважно в банківському секторі і в ситуації, коли процес стягнення боргу стає проблематичним і пов’язаним з тривалими і дорогими процедурами.
«В Україні, крім заборгованості за кредитами банків, що лопнули, які становлять десятки мільярдів гривень, є ще друге джерело боргів – заборгованість споживачів за комунальні послуги», – розповів старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.
За словами експертів, в країні активно став розвиватися бізнес зі стягнення боргів. Чому сприяло прийняття змін до різних законів. При цьому закону, що регламентує діяльність самих колекторів, як і раніше, немає. Тому колекторські фірми не завжди працюють в правовому полі, а їхні вимоги оскаржуються в судах.
Держава проти боржника
За словами юристів, єдина законна функція колекторів – це письмово нагадувати боржникам про залишок боргу, але багато з них переступають цю межу. Чому сприяє недосконалість законодавства і потурання всіх контролюючих органів. Ідеї врегулювати колекторський ринок у влади виникають з року в рік, але через відсутність нормативної бази, за оцінками експертів, 20-30% цього ринку знаходяться в тіні.
«Враховуючи, що правоохоронна система зараз практично паралізована реформуванням і переатестаціями, сподіватися на захист держави від неправомірних дій колекторів не доводиться», – зауважив Кравець
Юрист зазначає, що процедури стягнення боргу зараз врегульовані як Цивільним кодексом, так і законом про виконавче провадження. А існуючі законопроекти про колекторську діяльність по суті розв’язують руки колекторам.
Крім того вже прийняті законодавчі зміни значно полегшують цю діяльність. Наприклад, досі, якщо суд виносив рішення на користь банку, стягнути кошти могла тільки державна виконавча служба.
«Проблема приватних виконавців дуже скоро постане перед боржниками, буквально через 2-3 місяці. Тому що зараз дуже складно проконтролювати правомірність дій приватного виконавця», – говорить юрист.
За його словами, приватні виконавці працюють за принципом екстериторіальності. А тому виконавець із Херсона або Миколаєва цілком може проводити стягнення майна десь в Чернігівській області. А щоб ознайомитися з матеріалами справи, доведеться їхати в Херсон чи Миколаїв.
Тепер, щоб відкрити виконавче провадження, стягувач має заплатити аванс (10% суми боргу). Крім основної винагороди заробіток приватних виконавців може включати і додатковий, розмір якого буде встановлювати стягувач.
Тому можуть бути великі зловживання з боку приватних виконавців.
«Приблизно 95-96% рішень суду про стягнення боргів не виконується. Тому говорити про те, що всі 100% стягувачів фінансуватимуть роботу виконавців без гарантії результату – абсурд. Вони напевно спробують додатково зацікавити виконавця, щоб стягнути борг напевно», – вважає керівник консалтингової компанії William-Іnvest Expert Віктор Медвідь.
Розставляють тенета
Українські суди досі під зав’язку забиті позовами банків щодо непогашених кредитів. І хоча закон забороняє відчужувати майно по валютних боргах, нотаріуси та держреєстратори не звертають на це уваги.
За словами Ростислава Кравця, таких випадків вже десятки тисяч. Банки продають мільярдні борги за валютними кредитами, а фінкомпанії вилучають майно і перепродують його кілька разів пов’язаним особам за ціною, яка в кілька разів нижча від ринкової вартості. А потім переоформляють це майно на себе.
Незважаючи на те, що немає рішень про виселення, в домівки боржників приїжджають міцні хлопці і викидають людей на вулицю. Це може призвести до того, що громадяни перестануть вірити державі і будуть вирішувати проблеми поза правовим полем.
«Тим часом, за нормами Цивільного кодексу, стороною стягнення застави за кредитним договором (а не займу) може виступати тільки юридична особа з відповідною ліцензією. Тому переуступка вимоги фізособам незаконна», – запевнив Ростислав Кравець.
Але правоохоронці часто не діють, тому все, що залишається – йти до суду. Тут на стороні боржника норми закону про відповідальність за вимагання та примус до виконання цивільно-правових договорів.
«Все не так безнадійно. Є механізми захисту. Наприклад, можна оскаржувати переуступки та переоформлення майна. Як показує судова практика, позитивних рішень про повернення майна, відібраного фінкомпаніями, досить багато. Але для цього треба активно захищати свої права, а не чекати, що хтось їх захистить за вас», – підкреслив Кравець.
Що стосується боргів по ЖКГ, то тут головна загроза – наказне провадження. Як уже писав UBR.ua, будь-який постачальник послуг за борги споживача може подати в суд і в порядку наказного провадження (без участі сторін) отримати рішення про стягнення боргу.
«З огляду на те, що судді перевантажені справами в 5-6 разів від максимально можливої межі, вони не часто вникають в подробиці справи і намагаються швидше вирішити суперечку», – пояснив Кравець.
Тому, за словами юриста, вже нерідкі випадки, коли суди вирішують стягнути борг з колишніх власників житла. Причина в тому, що нові власники квартир не платять за комуналку, а постачальник не знає про зміну власника і вимагає гроші з тих, хто у нього значиться в базах даних.
В результаті колишні власники квартири дізнаються про те, що сталося, тільки коли їх зупиняють на кордоні або накладають арешт на їхнє майно. Тому знову доводиться доводити в суді свою правоту.
Таке трапляється і з базами даних про боржників банків. Колектори не мають права вносити зміни в бази даних. Тому навіть якщо кредит давно погашений, але в базі з якоїсь причини людина вказана як боржник, їй будуть продовжувати дзвонити.
«Немає контролю методів стягнення боргів. Тому треба регламентувати цю роботу колекторів, аж до ліцензування. Наприклад, ліцензії в охоронних фірмах зіграли свою позитивну роль. Коли стояло питання про порушення ліцензійних умов і встановлених нормативів, охоронні компанії, що брали участь у рейдерських захопленнях, знімалися і йшли з об’єктів», – розповів Віктор Медвідь.
За словами експертів, потрібна фінансова та юридична відповідальність колекторів. Наприклад, через загрозу Кримінальний кодекс передбачає відповідальність, але такі випадки як правило, не розслідуються.
«Підстав приходити додому до боржника у колекторів немає. Протистояти їм можна, блокуючи номери, з яких вам телефонують (як правило у кожної колекторської фірми їх не більше десятка). А також повне ігнорування письмових звернень. Обов’язково припиняти розмову по телефону з колектором після того, як він представився. Не треба марнувати на них час», – радить Медвідь.
Як розповів екс-міністр ЖКГ 2007-2010, голова «Спілки власників житла України» Олексій Кучеренко, система стягнення боргів працює, коли боржників мало. А коли їх багато, то компанії-постачальники послуг бояться соціального протесту і не надто зловживають вибиванням боргів за ЖКГ.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
