822
Великі "комунальні" зміни: кому через нові закони доведеться платити за аудити і що зміниться
— Казна та Політика
Президент підписав “енергоефективні закони”: в новобудовах і будинках місцевої та державної влади доведеться проводити енергоаудити.
В результаті вже найближчим часом в Україні може запрацювати ринок енергоефективності. Професійні аудитори будуть оцінювати стан будівель і визначати, як “врятувати” багатоповерхівки від тепловтрат. Сайт “Сегодня” з’ясував, як життя українців зміниться після прийняття нових “комунальних” законів.
На шляху до енергоефективності
На потреби ЖКГ щорічно йде 18,6 мільярда кубометрів газу, але тільки 7,2 мільярда витрачаються за призначенням. Решта – “пропадає” в мережах і йде на опалення вулиць. Багатоповерхівки випускають гігакалорії через неутеплені стіни, “діряві” вікна, підвали і дахи. За рік таким чином спалюється марно 9 мільярдів кубометрів газу. При цьому тисяча кубів блакитного палива обходиться Україні приблизно в 245 доларів.
Як зазначає заступник гендиректора Європейської комісії з питань розширення і політики сусідства Катарина Матернова, Україна розташована в тій частині Європи, де найбільші витрати енергоресурсів. “Втрати набагато більші, ніж в країнах зі схожим кліматом. Інвестиції в енергоефективність можна назвати інвестиціями “без жалю”. Тут працює замкнутий цикл: можна забезпечити свою енергобезпеку, розвивати малий і середній бізнес, зменшити суми в платіжках”, – зазначає Катарина Матернова.
На початку року прем’єр-міністр Володимир Гройсман поділився підрахунками: якби Україна не витрачала долари на імпорт газу, національна валюта зміцнилася б до 18,5 гривні за долар. І така можливість є, впевнені в Єврокомісії. Якщо провести масштабну термомодернізацію і наростити видобуток газу, можна повністю відмовитися від імпорту блакитного палива.
Правда, на це доведеться витратити мільярди доларів. Повна термомодернізація типової житлової багатоповерхівки обійдеться в п’ять-вісім мільйонів гривень. А таких в Україні – тисячі. За оцінками ДТЕК ЕСКО, 85% багатоповерхівок у Києві потребують тепомодернізації. Причому серед них не тільки “хрущовки”, а й деякі новобудови. “Нещодавно ми проаналізували енергоспоживання будівель 16 тисяч клієнтів-юросіб “Київенерго”. І знайдені 1000 будівель, які можуть в середньому в 5 разів заощадити на опаленні, якщо проведуть енергоефективні заходи. Сумарна економія за рік по таких будівлях може скласти близько 100 мільйонів гривень на опаленні”, – розповідає директор ДТЕК ЕСКО Євген Бушма.
Крім того, велика кількість тепла втрачається в бюджетному секторі – будівлях шкіл, садочків, місцевих адміністрацій, органів виконавчої влади тощо “Сотні бюджетних будівель в Києві можуть заощадити на опаленні від 2 до 10 разів. І це тільки в Києві. У регіонах, швидше за все, ситуація ще складніша. Щоб кошти державного бюджету більш ефективно і прозоро витрачалися, звичайно ж, варто починати термомодернізацію в бюджетному секторі з проведення енергоаудитів”, – зазначає експерт.
Просунутися до енергоефективності в уряді розраховують за рахунок запуску ФЕ і прийняття законів “Про комерційний облік комунальних послуг” (докладніше про нього можна прочитати тут), “Про житлово-комунальні послуги” та “Енергетичну ефективність будівель”. Тільки набрання чинності всіх зазначених документів дозволить повноцінно запустити Фонд, заявив представник групи підтримки України в Єврокомісії Петер Вагнер на круглому столі “Тест енергоефективності парламенту”.
Як працюватиме Фонд енергоефективності
З бюджету України в Фонд направлять 800 мільйонів гривень, 25 мільйонів євро виділить Німеччина і ще 100 мільйонів євро – Європейський союз. Кошти спрямують на кредити для власників приватних будинків і ОСББ. Перед тим, як взяти участь у програмі, вони повинні вибрати продукт фонду і провести енергоаудит.
Професійний аудитор визначить, які заходи потрібно провести, і складе кошторис. Потім документи необхідно подати в банк, який видасть кредит на оплату роботи підрядників і матеріали. По закінченні роботи Фонд проведе ще один енергоаудит для того, щоб перевірити результат модернізації. Тільки після цього держава надасть грант і компенсує частину кредиту. Рештуу коштів будуть виплачувати кілька років всі мешканці відремонтованого будинку.
Продукти Фонду:
Для багатоповерхівок:
Пакет “Легкий” (400 тисяч гривень). За оцінками Мінрегіону, утеплення дозволить економити 20% тепла. При цьому грант покриє 20-30% від вартості проекту. З урахуванням гранту, проект може окупитися за 2 роки. 70-80% від вартості проекту мешканцям доведеться покривати самостійно, оформивши кредит в одному з банків.
Пакет “Комплексний” (5 мільйонів гривень). За оцінками Мінрегіону, утеплення дозволить економити 60% тепла. При цьому грант покриє 40-50% від вартості проекту. З урахуванням гранту, проект може окупитися за 5-7 років. 40-50% від вартості проекту мешканцям доведеться покривати самостійно.
Для приватних будинків:
Пакет “Приватний” (120 тис.). За оцінками Мінрегіону, утеплення дозволить економити 60% тепла. При цьому грант покриє 40-50% від вартості проекту. З урахуванням гранту, проект може окупитися за 5-7 років. 40-50% від вартості проекту власнику будинку доведеться покрити самостійно.
Грошей в ФЕ на всіх не вистачить. Як зазначає Євген Бушма, тільки в Києві на тепломодернізацію всього міста знадобляться мільярди гривень. І коштів з державних і комунальних бюджетів явно недостатньо. Експерт упевнений: для конкретної ситуації потрібно шукати своє джерело фінансування.
“Малобюджетні заходи з термінами окупності до 2 років жителі будинків можуть профінансувати за свої кошти. Таких заходів по будівлі може набратися близько 5%. Заходи з окупністю 3-5 років краще фінансувати із залученням енергосервісних компаній (ЕСКО). Таких заходів в плані енергоефективності будівлі може бути приблизно 25%, але вони дають найбільший ефект щодо економії. Наприклад, це встановлення індивідуальних теплових пунктів з автоматичним погодним регулюванням подачі тепла”, – розповідає директор ДТЕК ЕСКО.
Якщо ж період окупності більше п’яти років, доведеться шукати кілька джерел фінансування. Наприклад, провести роботи частково за рахунок енергосервісу, а частково за рахунок бюджету.
На кого вплине закон “Про енергетичну ефективність будівель”
В урядовій редакції закону передбачалася обов’язковий енергоаудит для всіх житлових будинків, однак депутати таке нововведення не підтримали. У доопрацьованому проекті, який підписав президент, йдеться: сертифікат енергоефективності повинні отримати: новобудови, будівлі місцевої та державної влади, бюджетні установи, якщо проводиться модернізація. Платити за енергоаудит та сертифікат будуть власники будівлі. Правда, в законі уточнюється: документи почнуть перевіряти тільки на початку наступного року. При цьому отриманий документ буде дійсний 10 років. Порушникам загрожує штраф – від 3400 до 5100 гривень.
Приблизна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:
• до 100 квартир – 9,5 тис. гривень
• до 300 квартир – 12 тис. гривень
• до 350 квартир – 13 тис. гривень
До слова, днями “Київенерго” розіслало найбільш неенергоефективним будівлям столиці листи з пропозицією провести консультації з енергоефективності з виїздом фахівців. ДТЕК ЕСКО готовий інвестувати в них 150 мільйонів гривень через механізм енергосервісу.
Олександр Литвин
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
