750
Ірландці не пройдуть. Хто винен у зриві переговорів з Ryanair Борисполя
— Фондовий ринок
10 липня авіакомпанія Ryanair оголосила про скасування польотів в Україну. Своє рішення Ryanair пояснив тим, що гендиректор Борисполя Павло Рябікін не виконав умови угоди, досягнутої з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном.
Як йдеться в повідомленні Ryanair, замість цього аеропорт вибрав стратегію підтримки авіакомпаній з високими тарифами, включаючи МАУ. “Ми шкодуємо про те, що Україна ще недостатньо зріле місце для інвестицій, можливості яких надає Ryanair. Невиконання аеропортом Києва зобов’язань призведе до втрати понад 500 тис. клієнтів і 400 робочих місць уже в перший рік”, — заявив комерційний директор Ryanair Девід О’Брайєн.
Настільки різка реакція авіакомпанії пов’язана з рішенням Рябікіна в односторонньому порядку завершити обговорення умов обслуговування в аеропорту. Кількома днями раніше він відправив Ryanair підписаний Борисполем договір про обслуговування, в якому не було враховано головну вимогу авіакомпанії — надання знижки за напрямком Київ — Лондон, де вже літають МАУ і British Airways і який з цієї причини не потрапляє в програму нових рейсів.
Крім того, Рябікін розкрив ряд інших вимог авіакомпанії, від виконання яких Бориспіль відмовився. Якщо вірити Рябікіну, Ryanair вимагав від аеропорту надання безкоштовних аеронавігації, стійок реєстрації пасажирів, стоянок для таксі, площ для реклами, систем прийому багажу, офісів для продажу авіаквитків та оренди авто і виділення земельної ділянки для будівництва готелю. Також в число вимог авіакомпанії, за версією Рябікіна, входили єдина ставка аеропортового збору в розмірі $7,5 з пасажира протягом чотирьох років і виплата аеропортом 35% прибутку з доходів магазинів duty free. За словами гендиректора Борисполя, всі ці вимоги незаконні.
Крім іншого, авіакомпанія вимагає закріплення стоянок літаків, а це, на думку Рябікіна, технологічно неможливо, а також 60-денного кредитування з боку Борисполя, що не відповідає вимогам фінансової дисципліни.
За словами Рябікіна, 15 рейсів на тиждень за чотирма напрямками, які Ryanair планував запустити восени з Борисполя, принесли б аеропорту збільшення пасажиропотоку на 1,5% і приріст доходів на 0,5%. Водночас, за оцінками гендиректора Борисполя, угода з вимогами Ryanair означала б втрату аеропортом 2 млрд грн на рік.
$77 млн на рік втрачав би, за словами Павла Рябікіна, Бориспіль, підписавши угоду з Ryanair
Після повідомлення Ryanair про відмову від польотів в Україну Омелян написав емоційний пост у своєму Facebook. “Один з найкращих юристів України (Рябікін. — ред.) не знає, що конфіденційні умови договору розголошувати заборонено, а особливо фантазувати на їх тему”, — зазначив чиновник.
Ryanair коментувати умови договору відмовляється, тому судити, чи дійсно авіакомпанія вимагала від аеропорту настільки широкого спектру безкоштовних послуг, як заявляє Рябікін, важко.
Небо Лондона
Тим часом, на думку керівника юридичної фірми “Анте” Андрія Гука, знижки за лондонським напрямом Ryanair можна було надати на цілком законних підставах. “Рябікін — досвідчений юрист. Він повинен розуміти, що треба було зробити аналіз оферти з точки зору антимонопольного законодавства, переписати з урахуванням цих ризиків публічну пропозицію і зробити знижки тимчасовими”, — пояснює Гук. Але, за його словами, Бориспіль волів створити неприйнятні умови для лоукосту. Гук явно натякає на протекціонізм з боку керівництва аеропорту для МАУ Ігоря Коломойського. Про це неодноразово говорили і чиновники Мінінфраструктури, як і сам Ryanair.
Втім, адепти теорії змови Борисполя з МАУ воліють замовчувати одне питання: чому Ryanair не зумів домовитися з аеропортом “Київ” (Жуляни), як це передбачалося спочатку. Саме в Жуляни через більш низькі тарифи “тупикового” аеропорту, який не має можливостей для транзиту, літають лоукостери WizzAir, Flydubai Pegasus Airlines. А ось МАУ в Жулянах якраз немає. Та й сам аеропорт концесійний — він знаходиться в управлінні київського девелопера Василя Хмельницького. Останнього з Коломойським не пов’язують ні політичні, ні бізнес-проекти. Тобто інтереси дніпровського олігарха Хмельницькому байдужі.
Як це було
На початку березня цього року поширилися чергові чутки про намір Ryanaіr почати польоти в Жуляни. Аеропорт періодично вступав у переговори з ірландським перевізником, починаючи з 2011-го, однак жодна зі спроб домовитися так і не увінчалася успіхом. Як пояснювало керівництво Жулян, Ryanaіr наполягав на платі $5 за кожного перевезеного пасажира, що аеропорт не влаштовувало.
Як стверджує джерело Фокуса в топ-менеджменті однієї з працюючих в авіації великих компаній, ще в листопаді минулого року менеджери Ryanaіr хоч і попередньо оцінювали перспективи українського ринку, проте категорично заявляли, що найближчим часом літати в країну не мають наміру.
Однак на початку року, за словами нашого візаві, Ryanaіr за власною ініціативою відновив переговори. Менеджери авіакомпанії пояснили, що пропозиція, зроблена Володимиром Омеляном, змусила переглянути плани щодо України.
$4,5 млн на рік заробив би, за оцінкою Володимира Шульмейстера, Бориспіль за рахунок неавіаційної діяльності після приходу Ryanair
Далі слідували декілька місяців переговорів з керівництвом Жулян. 13 березня прем’єр Володимир Гройсман заявив про прихід в Україну ірландського перевізника. В той самий день ввечері в Жулянах приземлився корпоративний борт Ryanaіr з топ-менеджментом компанії. Але днем пізніше представники перевізника заявили про виконання польотів з державного Борисполя.
Щоб пояснити такий дивний вибір аеропорту, Девід О ‘ Брайєн дав авіаційному експерту Олександру Ланецькому інтерв’ю, в якому говорив про прагнення укласти стратегічну угоду з МАУ і продавати на своєму сайті спільні квитки з Європи в Азію і країни СНД: в Бориспіль, за задумом О’Брайєна, пасажирів, мав привозити Ryanair, а потім пересаджувати їх на рейси МАУ. Однак це відверта фантастика. Ryanair неодноразово говорив про намір почати продаж квитків з пересадкою на свої ж рейси на власних базах. Проте дсі не зміг це здійснити через непристосованість лоукост-моделі для хабових перевезень.
Ryanaіr з Жулянами просто вкотре не зумів домовитися. Як запевняє джерело, саме тоді Омелян на свій страх і ризик пообіцяв, що доб’ється виконання умов перевізника державним Борисполем.
Омеляна можна зрозуміти. У спільному брифінгу міністра і О’Брайєна також було заявлено участь керівника фракції “Народного фронту” нардепа Максима Бурбака. Це підтверджує популярну в інсайдерських колах версію про те, що наполегливі спроби Мінінфраструктури привести в Україну Ryanair — ні що інше, як іміджевий проект “Народного фронту”, за квотою якого Омелян і потрапив в міністерське крісло.
Новопризначений директор Борисполя Павло Рябікін у відповідь на тиск Омеляна обрав тактику “італійського страйку”. Він вів переговори з Ryanair, проте категорично не погоджувався відступати від букви закону. Так, щоб надати ірландському перевізнику хоча б на частині напрямків тариф $7,5 за пасажира, Омеляну довелося знизити базові тарифи Борисполя, від яких розраховується знижка на нові рейси.
Однак Мінінфраструктури не має права втручатися в комерційну діяльність аеропортів. Омелян виявився не в змозі легалізувати всі інші вимоги авіакомпанії. “Якщо б Рябікін пішов на поводу вимог Ryanair, до нього прийшла б прокуратура і звинуватила його у завданні збитків державі. Чим б йому допоміг Омелян? Таке можна було робити за Януковича, коли всі жорстко підпорядковувалися спущеним зверху директивам. Але не зараз”, — пояснює наш співрозмовник.
Погоджується з ним і колишній голова авіаційного департаменту Мінінфраструктури Андрій Ярмак. “Ринок на лондонському напрямку сформований, і перевізники, які діють на маршруті, не повинні отримувати додаткових преференцій. Програма мотивації створена як маркетинговий інструмент для розвитку маршрутної мережі, коли на початкових етапах запуску нового рейсу аеропорт поділяє фінансові ризики з перевізником. Тому цілком логічним виглядає відмова керівництва Борисполя від надання знижок для Ryanair по даному напрямку. Це порушить логіку функціонування самої програми”, — говорить він.
Продавати по-новому
Втім, і в позиції Омеляна, чим би він не керувався у прагненні залучити Ryanair в Україну, логіка є. Дійсно, ця авіакомпанія викручує аеропортам руки, вимагаючи кращих умов, ніж у інших перевізників по всій Європі. І аеропорти на умови Ryanair погоджуються, незважаючи на протести конкуруючих авіакомпаній. Справа в тому, що за бажання Ryanair, найбільша авіакомпанія Європи, що продала в минулому році 106 млн квитків, може генерувати гігантські потоки.
Європейські аеропорти завдяки Ryanair заробляють на неавіаційній діяльності — харчуванні, магазинах duty free, парковках, трансфері пасажирів. “Найважливіший позитивний ефект від Ryanair — це збільшення пасажиропотоку. Пропоновані 150 тис. пасажирів можуть принести до $4,5 млн. У взаємодії з лоукостами важливу роль відіграють саме неавіаційні види діяльності”, — пояснює екс-заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер.
Крім того, на туристичних напрямках додатковий прибуток приносить залишений привезеними Ryanair пасажирами туристичний податок і фіскальні платежі з прибутку рестораторів. Це дає можливість місцевій владі курортних регіонів дотувати Ryanair, навіть доплачуючи перевізнику за доставлених їм пасажирів.
Однак українські аеропорти на неавіаційній діяльності поки що заробляти не вміють. Ця проблема теж не нова. Про необхідність розвивати неавіаційну діяльність кажуть з 2013 року, коли спочатку планувалося підписати з ЄС Угоду про відкрите небо. При призначенні Рябікіна на посаду гендиректора Борисполя Омелян одним з показників роботи менеджера визначив збільшення частки неавіаційних доходів аеропорту до 40% протягом двох років. І Рябікін працює над цим. “Ми почули прохання від Lufthansa Group організувати окремий сервіс для бізнес-пасажирів цієї групи. У нас пройшов тендер на будівництво паркінгу, ми в процесі підписання договору з підрядником. Першу чергу приблизно на 1 тис. машино-місць, дуже сподіваємося, здамо до кінця I кварталу наступного року. Також протягом 7-8 місяців з’являться додаткові 500 кв. м площі для розміщення магазинів і ресторанів”, — говорить Рябікін. Але інфраструктурні перетворення аеропорту – справа не одного дня.
Що стосується туристичного прибутку від готельєрів та рестораторів, то поки що в Україні в невеликих готелях взагалі не видають чеків, а рахунки ресторанів суцільно записані на ФОП на єдиному податку, говорити про те, що за рахунок туристів вдасться зібрати кошти на дотації Ryanair, просто смішно. Тобто треба визнати: польоти Ryanair на запропонованих перевізником умовах в ситуації, що склалася, Борисполю дійсно невигідні.
Навіщо ж так різко?
Тим не менш, ще кілька днів тому практично всі опитані виданням профільні експерти стверджували, що в результаті перевізник все ж підпише запропоновані аеропортом умови.
За однією з версій, програма польотів Ryanair в Україну виявилася комерційно збитковою. Авіакомпанія просто не змогла продати необхідну кількість квитків за прийнятною ціною. І використовувала небажання Борисполя підписувати на її умовах договір, щоб зберегти хорошу міну при поганій грі. В Європі такі випадки вже були.
Проте важливіше інше. Омелян, незважаючи на очевидну вже після провалу переговорів з Жулянами скандальність затії, дійсно багато зробив для розвитку української авіації. “Авіакомпанії відчули зменшення тарифів у Борисполі, всі отримали знижки за нові рейси і за обсяг перевезень. МАУ заявила про більшу кількість лоукост-цін на квитки. WizzAir збільшує присутність на ринку і пропонує багато акцій. Eurowings повідомив про вихід на ринок України. Такі компанії, як Ryanair, змінюють правила гри. І в підсумку все змінюється”, — каже Гук.
Що ж стосується Ryanair, можна припустити, що збільшена завдяки ініціативності Омеляна активність конкурентів таки змусить зайти ірландського перевізника в Україну. І рік-два потому Ryanair почне черговий раунд переговорів з Жулянами. Оскільки цього разу переговори будуть суто комерційні, не підкріплені щедрими обіцянками міністра, авіакомпанія виявиться поступливішою.
Головне, щоб чиновники займалися своєю роботою — створювали сприятливу регуляторну базу, а не втручалися в переговори двох суб’єктів господарювання — авіакомпанії та аеропорту. Не міністерська це справа.
Євген Гордейчик, інфографіка: Єлизавета Букреєва
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
