700
Вадим Іосуб: чи вплине на валютний ринок затримка траншу МВФ?
— Валюта
Минулого тижня стало відомо про те, що п’ятий транш кредиту МВФ у рамках програми розширеної фінансової допомоги затримується.
Пов’язано це з тим, що Верховна Рада піде на літні канікули, не прийнявши всі необхідні документи з приводу реформ, якими обумовлено отримання траншу.
І якщо, за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, пенсійна реформа рухається за графіком і є певні кроки в напрямку створення антикорупційного суду, то земельна реформа явно пробуксовує, і навряд чи буде прийнята найближчим часом.
Таким чином, отримання $1,9 млрд переноситься, як мінімум, на кінець року. Хоча міністр фінансів Олександр Данилюк трохи більш оптимістичний, і заявляє про можливість отримання п’ятого траншу восени.
Валютний ринок на новину про затримку траншу практично не відреагував. До четверга офіційний курс долара, встановлений НБУ, зріс до 26,12 грн в порівнянні з 26,02 грн на початку тижня, але вже в п’ятницю він відкотився до 26,06. Таким чином, вся реакція гривні на цю подію не перевищила 0,5%.
У такій, більш ніж скромній реакції ринку немає нічого нового. Як мінімум, з початку поточного року валютний ринок практично ігнорує як інформацію про затримку траншів, так і інформацію про їх виділення.
З урахуванням нинішнього рівня золотовалютних резервів (трохи більше $17,6 млрд на кінець травня – авт.), затримка з виділенням траншу ніяких загроз ні для валютного ринку, ні для української економіки в цілому не несе. Їх рівень повернувся до значень червня 2014 року після падіння до $5,6 млрд в лютому 2015 року.
Практична мета валютних резервів – погашення зовнішнього боргу, і їх нинішня величина дозволить до осені, і навіть до кінця року без проблем справлятися з цим завданням без нових надходжень.
Раніше ЗВР активно використовувався для штучної підтримки курсу гривні, але з переходом на плаваючий курс ця задача втратила свою актуальність.
Більше того, проводячи аукціони на валютному ринку, НБУ з початку року переважно купує валюту, що призводить до поповнення ЗВР, а не їх розтрати.
Звісно, виділення траншу кредиту має певне символічне значення. Його наявність говорить інвесторам про успіхи України на шляху реформ, і, при інших рівних умовах, дозволила б розмістити країні єврооблігації або залучити інші позики на ринкових умовах з меншою процентною ставкою.
Відстрочка траншу, мабуть, означатиме, що будуть зміщені і плани уряду щодо повернення на міжнародні боргові ринки. У поточній ситуації такі запозичення можуть виявитися надмірно дорогими.
Але знову-таки, мати ринкову оцінку боргу для країни важливо, але зміщення можливих нових розміщень на більш пізній термін не є критичним для української економіки.
При цьому існує шанс, що затримка з виділенням траншу не виявиться такою серйозною. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що має намір обговорювати з Міжнародним валютним фондом вилучення пункту про земельну реформу з нинішньої програми співпраці з Фондом.
Якщо МВФ погодиться на такий крок, а Верховна Рада прийме рішення щодо пенсійної та антикорупційної реформи на початку осінньої сесії, то перешкод для отримання траншу не залишиться.
Ну і наостанок варто зробити акцент на популярній останнім часом дискусії на тему «а чи не забагато вимагає від країни МВФ»? Відповідь на це запитання проста, і її в черговий раз відтворив днями прем’єр-міністр, коли нагадав, що реформи, які прописані в програмі співпраці з МВФ, потрібні, в першу чергу, країні, а не міжнародним фінансовим організаціям. А вони, в свою чергу, лише зацікавлені в успіху України на цьому шляху.
Вадим Іосуб, старший аналітик Альпарі
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
НБУ пом’якшив валютні обмеження для малого бізнесу та українців за кордоном
Іноземні інвестори масово страхують ризики від падіння долара
Євро зріс до чотирирічного максимуму відносно долара — Reuters
Скільки коштуватимуть 100 доларів в Україні: прогноз до 21 вересня
Який прогноз курсу долара та євро на 2025 — 2026 роки (проєкт бюджету)
Чого очікувати від курсу цього тижня — думка банкірки
