700
Вадим Іосуб: чи вплине на валютний ринок затримка траншу МВФ?
— Валюта
Минулого тижня стало відомо про те, що п’ятий транш кредиту МВФ у рамках програми розширеної фінансової допомоги затримується.
Пов’язано це з тим, що Верховна Рада піде на літні канікули, не прийнявши всі необхідні документи з приводу реформ, якими обумовлено отримання траншу.
І якщо, за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, пенсійна реформа рухається за графіком і є певні кроки в напрямку створення антикорупційного суду, то земельна реформа явно пробуксовує, і навряд чи буде прийнята найближчим часом.
Таким чином, отримання $1,9 млрд переноситься, як мінімум, на кінець року. Хоча міністр фінансів Олександр Данилюк трохи більш оптимістичний, і заявляє про можливість отримання п’ятого траншу восени.
Валютний ринок на новину про затримку траншу практично не відреагував. До четверга офіційний курс долара, встановлений НБУ, зріс до 26,12 грн в порівнянні з 26,02 грн на початку тижня, але вже в п’ятницю він відкотився до 26,06. Таким чином, вся реакція гривні на цю подію не перевищила 0,5%.
У такій, більш ніж скромній реакції ринку немає нічого нового. Як мінімум, з початку поточного року валютний ринок практично ігнорує як інформацію про затримку траншів, так і інформацію про їх виділення.
З урахуванням нинішнього рівня золотовалютних резервів (трохи більше $17,6 млрд на кінець травня – авт.), затримка з виділенням траншу ніяких загроз ні для валютного ринку, ні для української економіки в цілому не несе. Їх рівень повернувся до значень червня 2014 року після падіння до $5,6 млрд в лютому 2015 року.
Практична мета валютних резервів – погашення зовнішнього боргу, і їх нинішня величина дозволить до осені, і навіть до кінця року без проблем справлятися з цим завданням без нових надходжень.
Раніше ЗВР активно використовувався для штучної підтримки курсу гривні, але з переходом на плаваючий курс ця задача втратила свою актуальність.
Більше того, проводячи аукціони на валютному ринку, НБУ з початку року переважно купує валюту, що призводить до поповнення ЗВР, а не їх розтрати.
Звісно, виділення траншу кредиту має певне символічне значення. Його наявність говорить інвесторам про успіхи України на шляху реформ, і, при інших рівних умовах, дозволила б розмістити країні єврооблігації або залучити інші позики на ринкових умовах з меншою процентною ставкою.
Відстрочка траншу, мабуть, означатиме, що будуть зміщені і плани уряду щодо повернення на міжнародні боргові ринки. У поточній ситуації такі запозичення можуть виявитися надмірно дорогими.
Але знову-таки, мати ринкову оцінку боргу для країни важливо, але зміщення можливих нових розміщень на більш пізній термін не є критичним для української економіки.
При цьому існує шанс, що затримка з виділенням траншу не виявиться такою серйозною. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що має намір обговорювати з Міжнародним валютним фондом вилучення пункту про земельну реформу з нинішньої програми співпраці з Фондом.
Якщо МВФ погодиться на такий крок, а Верховна Рада прийме рішення щодо пенсійної та антикорупційної реформи на початку осінньої сесії, то перешкод для отримання траншу не залишиться.
Ну і наостанок варто зробити акцент на популярній останнім часом дискусії на тему «а чи не забагато вимагає від країни МВФ»? Відповідь на це запитання проста, і її в черговий раз відтворив днями прем’єр-міністр, коли нагадав, що реформи, які прописані в програмі співпраці з МВФ, потрібні, в першу чергу, країні, а не міжнародним фінансовим організаціям. А вони, в свою чергу, лише зацікавлені в успіху України на цьому шляху.
Вадим Іосуб, старший аналітик Альпарі
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
