1079
"Апгрейд" приватизації. 10 нових правил від Кабміну, які варто знати
— Нерухомість
Кабмін оновив правила продажу держмайна. Одна з новацій – право на купівлю українського держмайна, хоч і з обмеженнями, отримали компанії з країн-агресорів і офшорів.
Кабмін визначився з майбутнім держмайна. Напередодні Кабінет міністрів прийняв два важливі законопроекти, які мають прискорити приватизацію.
Перший документ – нова редакція закону про приватизацію, другий – тріаж.
“Тріажа – це медичне сортування на полі бою (triage, фр.) Прозорий натяк на те, що сектор держпідприємств спливає кров’ю, треба рятувати стратегічне, інші продавати, передавати в концесію або ліквідувати”, – пояснив на своїй сторінці в Facebook одразу після результативного засідання Кабміну перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
За словами чиновника, 3500 держоб’єктів, на які припадає 1,704 трлн грн активів, розділили на шість великих груп. Розсортувавши підприємства по групах, уряд виконав один з пунктів меморандуму МВФ.
В першу групу входять 559 підприємств, розташованих на окупованих територіях. Друга група складається з 359 держоб’єктів, які чекає концесія. Йдеться про підприємства, які обслуговують автодороги, лісгоспи і аеропорти.
Третя група – 1255 підприємств, які будуть ліквідовані. Четверта – 378 об’єктів, які запропоновано залишити в держвласності. У п’яту групу входять 893 підприємства, що підлягають приватизації.
Видавництво пояснює, навіщо потрібен горезвісний тріаж і як зміняться правила продажу згідно з новим законом про приватизацію.
Знову приватизація
Курс на приватизацію і скорочення частки держави в економіці уряд декларує десятки років. Поки виходить з точністю до навпаки. З року в рік приватизація гальмується, а питома вага держави в економіці в останні роки збільшується. За даними МЕРТ, в 2016 році вона склала 16,3%.
В останні два роки ФДМ і МЕРТ готували нову редакцію закону про приватизацію. Процес був тривалим і складним з точки зору погоджень. Нарешті Кабмін його прийняв. Що змінює закон? ЕП виділяє 10 основних змін.
Закони будуть об’єднані
Законодавство про приватизацію пропонується уніфікувати. Йдеться про те, щоб об’єднати закони “Про приватизацію невеликих державних підприємств” та “Про приватизацію об’єктів незавершеного будівництва”, внести зміни до цивільного, земельного, господарського кодексів та інших законів.
Об’єкти будуть перегруповані
Все об’єкти, що підлягають приватизації, будуть розділені на дві групи: великі і малі. Зараз держоб’єкти діляться на групи А, Б, В, Г, Д, Е, Ж залежно від типу і величини. Списки об’єктів великої приватизації затверджуватиме Кабмін за поданням ФДМ, переліки малих об’єктів сформує ФДМ.
Продажу підлягає більше
Кабмін скоротив список заборонених до приватизації об’єктів. У разі набрання законом чинності можна буде продавати об’єкти НАН і галузевих академій. Ослабли обмеження щодо приватизації оборонних об’єктів.
Також стає можливою приватизація об’єктів СБУ, Міноборони, кримінально-виконавчої та фіскальної служб, правоохоронних органів, якщо ці об’єкти не забезпечують виконання завдань цих органів.
Мова йде про непрофільні активи, які “висять” на балансі без користі. Друга відмінна риса таких об’єктів – непрозорий фінансовий оборот.
МФО теж будуть претендувати на держпідприємства
Список покупців держмайна поповнять міжнародні фінансові організації. Це нововведення торкнеться в основному великих об’єктів. У тому числі воно важливе для банківського сектора. У Кабміні не приховують, що при приватизації держбанків МФО – бажані покупці.
До покупців зміняться критерії
Змінюються критерії до тих, хто не зможе бути покупцями. Допуск до приватизації не отримають юрособи, 10% і більше акцій яких контролює представник країни-агресора або ж сама держава-агресор. Якщо контрольована частка менша, вони зможуть брати участь у приватизації.
Змінюються вимоги і до юридичних осіб з офшорів і країн зі списку FATF. Якщо інвестор володіє 50% статутного капіталу компанії, зареєстрованої в офшорах або країні зі списку FATF, він зможе купити український держоб’єкт.
Зараз діє повна заборона на допуск до приватизації осіб з офшорів і пов’язаних з ними осіб, а також резидентів країни-агресора.
Крім цього, держоб’єкт не зможуть купити радники, залучені до його підготовки до приватизації, а також особи, з якими вже були розірвані договори купівлі-продажу об’єкта приватизації.
Крім цього, держоб’єкт не зможуть купити радники, залучені до його підготовки до приватизації, а також особи, з якими вже були розірвані договори купівлі-продажу об’єкта приватизації.
“Я б не сказала, що вимоги до інвесторів послаблюються. Паралельно вводяться нові. Потенційний інвестор буде зобов’язаний довести, що кошти, які він використовує для придбання об’єкта, законного походження, і розкрити кінцевих бенефіціарів покупця. Таких вимог раніше не було”, – зазначає партнер адвокатського об’єднання “СК груп” Юлія Курило.
У свою чергу юрист ЮФ “Місечко та партнери” Яна Квасниця вважає, що перегляд обмежень зроблений для того, щоб залучити більше покупців.
“Нічого позитивного в тому, щоб дозволити приватизацію українського держмайна компаніям, що мають стосунок до країн-агресорів і офшорів навіть з мінімальною частиною в статутному капіталі, немає”, – зазначає юрист.
Способів продажу буде менше
Кабмін пропонує залишити два способи приватизації: з аукціону і шляхом викупу об’єктів. Зараз дозволений також продаж акцій на фондових ринках, в тому числі у вигляді депозитарних розписок. Допускаються також “інші способи, передбачені спецзаконами для окремих галузей”.
Малі об’єкти будуть продаватися з електронних аукціонів в ProZorro.
Спірні правила
Закон визначає правила проведення аукціонів і деякі з них – спірні.
“Один з негативних моментів – можливість зниження стартової ціни об’єкта на 25% і навіть на 50% у зв’язку з відсутністю покупців. З огляду на можливу корупційну складову, це ризикована норма, несумлінне використання якої може призвести до виведення держвласності в приватну власність за мінімальну ціну”, – каже Квасниця.
За словами старшого юриста юрфірми “Антика” Олександра Третьякова, спірною є норма, згідно з якою при розірванні договору покупцеві повертають сплачені кошти тільки після повторного продажу об’єкта.
“Немає відповіді на питання, що робити, якщо об’єкт не виставляється на продаж повторно, наприклад, з політичних причин. Щодо великих об’єктів таке відбувається часто. Виходить, покупець дарує гроші державі”, – констатує юрист. Такі умови для інвесторів будуть неприйнятними.
Банкрутство
Підприємства-банкрути чекає кілька нововведень.
Протягом року після завершення приватизації справи про банкрутство підприємств порушувати забороняється. Забороняється починати процедуру банкрутства підприємств-боржників, які планується виставити на продаж, доти, доки приватизація не буде завершена. Якщо боржника вирішено продати, провадження у справі про його банкрутство припиняється.
За словами керівника практики антимонопольного та конкурентного права ЮФ “Ільяшев і партнери” Олександра Фефелова, не до кінця зрозуміло, як будуть захищатися права кредиторів таких підприємств, що приватизуються.
“Процедури приватизації можуть затягнутися, що істотно вплине на інтереси кредиторів. Крім того, припинення провадження у справах про банкрутство ставить у нерівне становище приватизовані підприємства-боржники і підприємства-боржники, які не підлягають приватизації”, – вважає він.
Об’єкти окремо – земля окремо
Об’єкти приватизації продаватимуться без землі. “Це дозволить прискорити і спростити процедуру, тому що не буде вимагати отримання і зазначення в договорах купівлі-продажу кадастрових номерів ділянок”, – каже Фефелов.
Купівля об’єкта з землею могла б виявитися більш привабливою для інвесторів. Особливо це стосується об’єктів, які продаються без умов. “У межах великих міст є промислові підприємства, землю яких можна використовувати під забудову”, – наводить приклад Курило.
На думку Третьякова, підхід законодавця частково виправданий: у більшості держпідприємств земля перебуває на праві постійного користування.
“Передавати таке право “у спадок” приватній компанії забороняє Земельний кодекс. Водночас, неясно, чому законодавець не вважав за потрібне врегулювати питання земельних відносин”, – зазначає юрист.
Наприклад, можна було передбачити спрощену процедуру оформлення оренди в тих же межах на підставі підписаного договору купівлі-продажу.
Преференції скасовуються
Закон скасовує пільгову приватизацію акцій. На думку Курило, з одного боку, це скоротить терміни приватизації, з іншого – пільгова приватизація використовувалася як спосіб придбання акцій за заниженою вартістю.
Перспективи нових правил
Після прийняття Кабміном законопроект розглянуть на засіданні Нацради реформ і передадуть до Верховної Ради. Коли справа доходить до парламенту, законопроекти про приватизацію – одні з найбільш спірних. Їх розгляд з політичних мотивів може розтягуватися на місяці і навіть роки.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
