3633
Економіка Криму. Road to Hell?
— Казна та Політика
Незважаючи на гучні обіцянки, за останні три роки Крим так і не став «курортною перлиною» і райським місцем для бізнесу та інвесторів. Швидше навпаки, економіка Кримського півострова, яка перебуває під міжнародними санкціями, переживає не найкращі часи, з перспективою на подальше погіршення. А головним донором став російський бюджет, без підтримки якого економіка окупованого півострова не зможе обійтись.
На дотаційній голці
Крим і раніше був дотаційним регіоном, економічний і соціальний розвиток якого залежав від підтримки з держбюджету України. Зараз ситуація зі зростанням доходів і виходом на рівень самофінансування не тільки не покращилася, як було обіцяно московськими і кримськими чиновниками, але і значною мірою поглибилася.
Протягом 2014-2016 років рівень дотацій з російського бюджету становить близько 80% дохідної частини бюджету анексованого Криму. Решта 20% забезпечуються за рахунок внутрішніх надходжень.
Для порівняння, в 2013 році самозабезпечення бюджету АР Крим було на рівні 70%, а лише 30% надходили з держбюджету України.
Фактично, на сьогоднішній день Кримський півострів цілком залежить від зовнішніх дотацій, і не в змозі забезпечити внутрішні потреби за рахунок економічного розвитку.
Причина різкого зростання дотаційності регіону в тому, що ключові галузі кримської економіки, такі як промисловість, сільське господарство, торгівля і транспорт, зараз здебільшого згорнуті, а рівень податкових надходжень помітно знизився.
Зараз на головних ролях у економіці Криму стали переважати соціальний сектор, військовий і адміністративний блок, які не забезпечують наповнення дохідної частини бюджету, але при цьому помітно збільшують його видаткову частину.
І навіть зростання бюджету півострова до 2 млрд доларів не робить помітної підтримки для економіки і зростання добробуту жителів. Зростання пенсій і зарплат бюджетників нівелюється зростанням цін на товари і послуги.
Саме по собі зростання зарплат торкнулося порівняно невеликої частини населення, переважно адміністративного апарату і працівників бюджетних організацій. Недержавний сектор і підприємці, в результаті, опинилися в не такому вигідному становищі.
Під санкціями не працює
До окупації значну частину податків приносили підприємства, які постачають продукцію на експорт. Зараз всі вони перебувають під санкціями, і зараз немає можливості постачати свою продукцію в країни Євросоюзу, як це було раніше.
Деякі перспективні галузі практично повністю припинили свою діяльність на території Криму. Майже всі ІТ-компанії покинули кримський півострів і перевели свій бізнес на континентальну Україну або в країни Європи.
Під сильним ударом виявилося і сільське господарство півострова. Брак води, втрата традиційних ринків збуту сільгосппродукції і відчутне зниження врожайності стали причиною зниження виробництва товарної продукції.
Якщо раніше основним ринком збуту для кримської сільгосппродукції була материкова Україна, то зараз єдиним місцем збуту стала Росія. Складнощі з логістикою і збільшення часу і витрат на доставку кримських продуктів, що швидко псуються, призвело до зростання їх вартості.
По суті, продукцію можна вивести лише через Керченську переправу, що не завжди можна зробити швидко через логістичні затори або погодніх умови. Що призводить до збільшення псування продуктів і збільшення збитків для виробників.
Оскільки в нинішній ситуації з логістичної точки зору Крим є островом, окупація і санкції завдали серйозного удару і по і транспортній сфері. Залізниці, по суті, припинили свою діяльність після введення торговельних і транспортних обмежень з Україною. Перевезення вантажів залізницею зведено до мінімуму, а з пасажирських перевезень залишилася електричка Севастополь-Керч.
Помітно знизився вантажообіг кримських портів. Активність морського транспорту залишається тільки в напрямку Росії. Судна з інших країн майже не заходять в кримські порти, які перебувають під санкціями.
В результаті вантажообіг кримських портів 2014-2015 роках знизився в 3 рази в порівнянні з рівнем 2013 року. Збиток держпідприємства «Кримські морські порти» в 2015 році зріс в 18 разів. Причина – зниження рівня товаропотоку і виручки портів. Продовжують простоювати і зазнавати збитків Севастопольський, Євпаторійський, Ялтинський і Феодосійський порти. Активно працює тільки Керченський порт, через який проходить основний товаропоток із Росії.
Експорт та інвестиції
Націоналізація на користь Росії більшості великих підприємств на півострові після його окупації призвела до того, що Євросоюз, США і декілька інших країн ввели санкції стосовно економічних суб’єктів Криму. До санкційного потрапили майже всі компанії – великі експортери, сільгосппідприємства, енергетичні і транспортні підприємства.
Введення санкцій призвело до майже повної зупинки кримського експорту. Активна зовнішня торгівля кримських підприємств спрямована тільки на російський ринок.
Ситуація з інвестиціями на півострів виглядає не краще. Якщо в 2011 році АР Крим залучила зовнішні інвестиції більш ніж на 500 млн доларів, то після окупації півострова інвестиційний процес почав упевнений рух в сторону нуля. Доки кримський півострів перебуває під міжнародними санкціями і вважається незаконно окупованою територією, ні про які великі інвестиційні проекти з іноземною участю говорити не доводиться.
Та й федеральна програма розвитку Криму не передбачає залучення зовнішніх інвестицій в кримську економіку. Фінансування економічних проектів на території півострова планується переважно за рахунок дотацій з федерального бюджету.
Таким чином, економіка півострова поступово втрачає свій потенціал, вимушено відмовляючись від розвитку приватного бізнесу за рахунок внутрішніх та іноземних інвестицій.
Економіка втрачає можливість розвиватися і стає повністю дотаційною. Нинішній 80% рівень дотацій кримського бюджету незабаром може збільшитися, в перспективі перевищивши 90% і вище.
Нескладно здогадатися, що буде з економікою і соціальною сферою, якщо в силу обставин РФ не зможе або не захоче продовжувати надавати дотації і фінансування півострову.
Без води
У найближчі роки економіка і населення Криму матиме з ще одну велику проблему життєзабезпечення – брак води. Поки проблема частково вирішується за рахунок буріння нових свердловин. Активний відбір ґрунтових вод, на думку фахівців, в найближчі роки призведе до мінералізації артезіанських вод і непридатності їх для використання. Вода і ґрунти на півночі і заході півострова в найближчій перспективі можуть стати солоними. Північно-Кримський канал забезпечував до 80% води, замінити його нічим.
Втрата основного джерела води вже завдала непоправного удару по сільському господарству, оскільки 95% води для потреб сільського господарства забезпечувалося за рахунок Північно-Кримського каналу. В результаті вирощування рису припинено повністю, поголів’я тваринництва скоротилося більш ніж на 50%.
У найближчі п’ять-десять років у зв’язку з засоленням ґрунтів на півночі і заході Криму, сільське господарство в цих регіонах може скоротитися до мінімуму.
У перспективі, в зв’язку з гострою нестачею води на півночі півострова, під загрозою зупинки можуть виявитися і великі підприємства, такі як Кримський титан, Кримський содовий завод, Бром.
Проблема забезпечення водою кримського півострова, по суті, не вирішується. Можна піти шляхом будівництва установок опріснення морської води, але цей проект буде коштувати російському бюджету від 5 до 10 млрд доларів.
Тупикові перспективи
Кримська економіка вже зараз є глибоко дотаційною. Режим окупації і міжнародні санкції звели зовнішньоекономічну діяльність і зовнішнє інвестування до мінімального рівня.
Криза банківської системи на півострові і майже повна відсутність кредитування бізнесу знижують і без того не райдужні перспективи кримської економіки.
На прикладі Криму та інших невизнаних республік добре видно, що ефективний економічний розвиток неможливий, якщо регіон перебуває у зовнішній ізоляції.
У найближчому майбутньому кримська економіка продовжить залишатися в стані перманентного занепаду, все більше розраховуючи не на власні сили, а на дотації та допомогу з федерального бюджету.
Олександр Єжель
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
