"Комунальна революція": як нові закони змінять життя українців


"Комунальна революція": як нові закони змінять життя українців

В Україні сьогодні розглянуть два законопроекти, які дозволять запустити Фонд енергоефективності (ФЕ) і встановлять нові правила для українців. Якщо документи підтримають парламентарі, то всіх зобов’яжуть встановити лічильники, а в новобудовах і бюджетних будівлях доведеться провести енергоаудит. Сайт “Сегодня” з’ясував, як нові “комунальні закони” можуть змінити життя українців.

Закон про комерційний облік тепла: що зміниться

Загальнобудинкові втрати води, так звана “недореалізація”, може скласти до 50%. Наприклад, якщо постачальник подав на будинок 1000 кубометрів води, мешканці будинку можуть заплатити за лічильниками всього за 600 кубометрів. По-перше, квартири без лічильників платять за воду за соціальним нормативом – 2,4 кубометра на людину, а витрачати при цьому можуть в кілька разів більше. По-друге, як каже представник Асоціації водоканалів Ольга Бабій, багато українців фальсифікують показання лічильників. “Особисто я на ринку купила лічильник холодної води з магнітом. Його легко можна купити на ринку вже з магнітом”, – розповідає Бабій.

Ці втрати постачальники включають в свої тарифи. В результаті за тих, хто не встановив лічильник і при цьому витрачає більше норми або підробляє показання лічильника, заплатять всі інші.

Закон “Про комерційний облік комунальних послуг” зобов’яже в усіх будинках встановити прилад обліку, який рахуватиме всю воду, світло, тепло і газ, які надходять на будинок. Також лічильники повинні встановити і у всіх квартирах (якщо є технічна можливість). В результаті, як прогнозують експерти, обсяги “недореалізації” значно скоротяться. Як підрахували в Асоціації водоканалів, обсяг реалізації води після встановлення лічильників на всі будинки збільшитися на 15%. При цьому в більшості міст саме скорочення споживання призвело до підвищення тарифи.

“Ми повинні перейти від дискусії про розміри тарифів до обліку. 100% ресурсів повинні в будь-якій країні враховуватися. Ми повинні дати людям зрозуміти, в яких умовах ми живемо, в яких будинках ми живемо, і чи відрізняється моя платіжка від платіжки товариша, який живе в іншому будинку”, – розповідає один з авторів законопроекту Олександр Домбровський.

Згідно із законом, і будинкові, і поквартирні лічильники повинні встановити у всіх нежитлових будівлях до 1 жовтня 2017-го, а в житлових будівлях – до 1 жовтня 2018-го.

“За згодою власника (співвласників) будівлі та оператора зовнішніх інженерних мереж, будинковий вузол обліку може встановлюватися за межами будівлі, в тому числі на межі земельної ділянки, що належить власнику будівлі. Якщо власник будівлі не дає згоди або перешкоджає встановленню будинкового вузла обліку в місцях введення зовнішніх інженерних мереж до будівлі, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту (обмеження права користування – ред.) стосовно частини будівлі”, – йдеться в законопроекті.

В Україні немає спеціального законодавства, яке б забезпечило енергетичну ефективність будівель. І житловий сектор, і бюджетні будівлі витрачають до половини тепла “марно”. Гігакалорії “йдуть” через неутеплені стіни, фундамент, дах, неправильну систему вентиляції, діряві вікна. Як впевнені парламентарії, законопроект “Про енергетичну ефективність будівель” – перший крок на шляху до енергоефективності України.

Після набрання законом чинності обов’язковий енергоаудит повинні будуть пройти:

Новобудови:

Будинки місцевої та державної влади

Бюджетні установи, якщо проводиться модернізація

Платити за енергоаудит та сертифікат будуть власники будівлі. Правда, в законі уточнюється: сертифікати почнуть перевіряти тільки на початку наступного року. При цьому отриманий документ буде дійсний 10 років. Порушникам загрожує штраф – від 3400 до 5100 гривень.

Приблизна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:

  • До 100 квартир – 9.5 тис. гривень
  • До 300 квартир – 12 тис. гривень
  • До 350 квартир – 13 тис. гривень

Нагадаємо, торік десятки тисяч українців скористалися державною програмою “Теплий кредит”. За даними Агентства Держенергоефективності, більшість сімей за допомогою програми міняли вікна в квартирах. Кошти також витрачали на утеплювач, енергоефективні лампи, котли і т.д. Головна мета програми – підвищити ефективність енергоспоживання. При цьому, українці обшивали будинки шаром утеплювача 50 мм (при необхідних 100-120 мм), купували вікна з низьким опором теплопередачі (за стандартами – опір має бути не менше 0,75 м²*К/Вт). Як відзначають експерти, головна “помилка” – перед утепленням необхідно було провести енергоаудит. Інакше неправильне утеплення будинку може призвести до зміщення точки роси і цвілі в квартирах, а не економії тепла.

Як розповідає керівник групи підтримки України в Єврокомісії Петер Вагнер, крім цих двох законів, Раді необхідно найближчим часом прийняти законопроект “Про житлово-комунальні послуги”. Тільки після прийняття всіх законів, можна розраховувати на запуск Фонду енергоефективності.

“Нам бракує часу, нам потрібно пройти процедури в Європарламенті і ми повинні досягти рішення про те, скільки коштів ми зможемо дати на цей важливий проект (Фонд енергоефективності – ред.). Ми намагаємося, щоб ці закони були прийняті швидко, і ми б змогли допомогти Україні. Так, у нас є закон про Фонд енергоефективності, але без інших елементів, він не зможе працювати і впливати на систему. Дуже важливо, щоб прийняли пакет – чотири закони. Ми сподіваємося, що ці закони будуть прийняті”, – заявив Петер Вагнер на круглому столі “Тест енергоефективності парламенту”.

Олександр Литвин

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua