441
Олена Дмитрієва: в яких випадках банк може відмовити компанії в кредиті?
— Кредит&Депозит
Компанія, яка приходить в банк для отримання кредиту – завжди бажаний гість. Щоб відмовити потенційному партнеру у співпраці, кредитно-фінансова установа повинна мати досить вагомі причини.
Але це та «червона лінія», яку банк не має права перейти, щоб не брати на себе невиправдані ризики. І компанія має знати про неї ще до того, як почне переговори в банком про можливість позики.
Серед основних причин, за якими їй може бути відмовлено в кредиті, можна виділити такі:
- погана кредитна історія;
- великий обсяг заборгованості перед банками;
- короткий термін роботи на ринку;
- поганий фінансовий стан (наявність збитку, негативний власний капітал, негативна динаміка обсягів реалізації продукції, недостатність грошового потоку для погашення кредиту і т.д.);
- незрозуміле або неприйнятне цільове використання кредиту (наприклад, перекредитування кредиту в іншому банку або розрахунки зі зв’язаною компанією);
- відсутність або брак заставного майна;
- погана репутація компанії або її власників;
- непрозора структура власності;
- наявність судових спорів на істотні суми.
Що потрібно для того, щоб уникнути такої ситуації?
Щоб гарантувати собі успіх переговорів з банком про кредит, найголовніше для компанії – розуміння, навіщо потрібні кредитні гроші і як їх потім повертати.
Необхідно наперед прорахувати свої можливості і ризики.
Також дуже важлива наявність у компанії фінансового менеджера, який розуміє банківські вимоги і здатний адекватно спілкуватися з банком.
Що перевіряють банки?
При розгляді кредитної заявки банки зазвичай перевіряють:
- репутацію позичальника за допомогою пошуку інформації в різних базах даних, чорних списках, кредитних бюро, засобах масової інформації щодо клієнта, його власників, керівників, пов’язаних компаній;
- платоспроможність позичальника;
- вартість пропонованого заставного майна;
- адекватність заявленої діяльності компанії наявності виробничих майданчиків, складів, транспортних засобів.
Як правило, методи перевірки істотно спрощені для цільових кредитних програм – таких, як купівля транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, виробничого обладнання.
При суттєвих сумах кредиту (як правило, від 30 млн грн) банки перевіряють консолідовану звітність групи компаній, до якої входить позичальник.
Який пакет документів необхідний?
Серед обов’язкових документів, які вимагають банки від потенційного позичальника:
- документи, що ідентифікують компанію;
- рішення уповноваженого органу управління компанії про отримання кредиту;
- фінансові документи (форма 1, форма 2, розшифровки балансових статей, довідки з обслуговуючих банків про наявність/відсутність заборгованості по кредитах, аудиторський звіт і т.д.);
- бізнес-план компанії або ТЕО;
- основні господарські договори;
- рахунки-фактури для підтвердження цільового використання майбутнього кредиту;
- документи по заставному майну, що підтверджують право власності.
Потрібно розуміти, що будь-який банк зацікавлений у видачі кредитів і розширенні кола своїх партнерів. Але надійність в даному випадку – вулиця з двостороннім рухом.
Реформування банківської системи в бік посилення прозорості підняло планку вимог не тільки до кредитно-фінансових установ, а й їхніх позичальників. Тому банки, як і клієнти, стали обережнішими у виборі.
Зате налагодження відкритих і довірчих відносин між банком і компанією-позичальником гарантує успішне довгострокове співробітництво і індивідуальний підхід до кожного клієнта з постійним розширенням пропонованих йому сервісів і поліпшенням умов кредитування.
Олена Дмитрієва, заступник Голови Правління Банку «ГЛОБУС»
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
