871
Пенсії та МВФ: які рекомендації виконала влада і як це змінить життя українців
— Казна та Політика
В Україні на цьому тижні Національна рада реформ розгляне проект пенсійної реформи. Кабмін презентував нововведення після узгодження з МВФ, а днями проект офіційно підтримали міжнародні кредитори. Журналісти проаналізували підписані з МВФ меморандуми про співпрацю та з’ясували, які з рекомендацій виконав уряд.
Посилити критерії для отримання мінімальної пенсії
Українська влада ще в жовтні 2016-го в меморандумі з МВФ взяла на себе зобов’язання посилити вимоги для отримання мінімальної пенсії. При цьому в опублікованому документі не уточнювалося, як саме переглянуть правила. У травні прем’єр-міністр Володимир Гройсман презентував урядовий проект реформи. Якщо документ підтримає Рада, вимоги для отримання пенсії зростатимуть щороку, починаючи з 2018-го. Наступного року для мінімальної пенсії потрібно офіційно пропрацювати як мінімум 25 років, а в 2028-му – 35 років. Щороку необхідний стаж будуть збільшувати на 12 місяців.
Ефект такого нововведення українці відчують лише через кілька років. У 2018-му на пенсію в 60 років зможуть претендувати понад 90% українців, а в 2028 – тільки 55%. Решті доведеться або виходити на пенсію пізніше, або купувати відсутній стаж. Один рік обійдеться в 16 896 гривень.
“За нашими розрахунками, від 500 до 700 тисяч українців будуть виходити на пенсію пізніше 60 років. Це приблизно до 2/3 від усіх українців, які виходять на пенсію”, – розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. За словами експерта, фактично чиновники збільшили вік виходу на пенсію для великої кількості українців.
Поступово врегулювати пенсійний вік
Незважаючи на рекомендації МВФ, Кабмін відмовився підвищувати пенсійний вік для всіх. Міністр соцполітики Андрій Рева пояснив: вік виходу на пенсію збільшують, щоб змінити співвідношення працюючих і пенсіонерів. Однак в Україні є можливість замість того, щоб скорочувати кількість пенсіонерів, збільшити число працюючих. Правда, після цього позиція МВФ не змінилася. “Україна має знайти спосіб зменшити приплив нових пенсіонерів у пенсійну систему і наростити надходження до Пенсійного фонду. Досягти цього можна різними способами: від подальшого обмеження можливості дострокового виходу на пенсію і до збільшення ефективного пенсійного віку”, – написав у своїй колонці глава місії МВФ в Україна Рон ван Роден.
Середній вік виходу на пенсію для чоловіків, пояснює Роден – близько 58,5 року, для жінок – 56 років. Для порівняння: середні показники в ЄС: 63,6 року для чоловіків і 62,6 року для жінок.
Як пояснює Лідія Ткаченко, підвищення пенсійного віку дозволить скоротити кількість пенсіонерів і збільшити число працюючих українців. Зараз, за даними Мінсоцполітики, 10 працюючих українців змушені утримувати 12 пенсіонерів. При такому співвідношенні говорити про високі пенсії не доводиться. За підрахунками інституту демографії, якщо збільшити пенсійний вік до 65 років – кількість пенсіонерів зменшиться на один мільйон. Якщо до 62 років – на 500 тисяч.
Скоротити перелік тих, хто раніше виходить на пенсію
За рекомендацією МВФ, уряд в рамках реформи планує скасувати пенсії за вислугою років і зобов’язати роботодавців платити більше за співробітників, зайнятих на тяжкому або шкідливому виробництві. Ставку соціального внеску для них збільшать з 22 до 37%. Йдеться про перший пільговий список, куди входять шахтарі, деякі медики, працівники хімічного виробництва, метрополітену і т.д. З січня 2019-го додаткові внески для працівників цих спеціальностей молодше 35 років, будуть акумулюватися не в Пенсійному фонді, а на індивідуальному рахунку.
“Це також дозволить в майбутньому всі виплати дострокових пенсій проводити за рахунок не додаткового навантаження на працюючих, а за рахунок коштів, накопичених в професійних системах. Для адміністрування індивідуальних пенсійних рахунків при Пенсійному фонді буде створено накопичувальний фонд”, – розповідають у парламенті. За працівників другого пільгового списку (менш шкідливі, але тяжкі умови праці) доведеться платити соціальний внесок в розмірі 29, а не 22% від зарплати.
А ось медикам і педагогам доведеться трудитися, як і іншим – як мінімум 35 років і виходити на пенсію в 60. Зараз же вчителі можуть виходити на пенсію в 50 за умови, якщо в школі попрацювали як мінімум 27 років.
Розширити базу платників ЄСВ
Цю обіцянку Кабмін виконав ще на початку року. Тоді всіх підприємців, незалежно від того, чи отримують вони дохід, зобов’язали платити єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Підприємці другої і третьої групи (суб’єкт підприємницької діяльності з не більше 10 співробітниками і виручкою до 300 тис. гривень, або фізособа- підприємець з виручкою до п’яти мільйонів гривень) змушені платити 704 гривні ЄСВ. До цього вони мали платити ЄСВ та 5% від доходу тільки в тому випадку, якщо вели підприємницьку діяльність. Також з першого січня зросла мінімальна сума внеску – з 352 до 704 гривень.
Що ще обіцяла Україна МВФ, але поки не виконала:
з 2017-го фінансувати добавки до пенсій з держбюджету, а не ПФ (виконають після реалізації пенсійної реформи);
консолідувати законодавство про пенсійну систему (зараз діє 20 законів);
До слова, Україна мала підготувати пенсійну реформу до кінця грудня минулого року, однак порушила зобов’язання. Як йдеться в документі, це пов’язано з тим, що знайти підтримку в суспільстві не вдалося. Новий термін реалізації реформи – 2018 рік.
Чому Україна погоджує реформи з МВФ
МВФ – головний кредитор України. Від траншу Міжнародного фонду залежить допомога і від інших міжнародних кредиторів. Без грошей фонду країні все одно доведеться брати кредити, але вже на зовнішніх ринках і під високі відсотки, пояснив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Як підрахував експерт, в українському золото-валютному резерві є 15,5 мільярда доларів, 4 мільярди з них – чистий резерв, а решта – гроші МВФ. Тільки в 2017-му Україні необхідно отримати позик, як мінімум, на п’ять мільярдів доларів. Валюта потрібна для експорту енергоресурсів, погашення та обслуговування кредитів, стабілізації курсу гривні тощо.
Головна вимога МВФ – провести структурні реформи, які, на думку експертів, дозволять стабілізувати економіку країни. “Без пенсійної реформи не буде траншу”, – сказав міністр фінансів Олександр Данилюк, відповідаючи на питання про умови отримання наступного траншу.
Кілька місяців тому від співпраці з МВФ відмовилася Білорусь. Фонд для отримання кредиту поставив низку умов: підвищити тарифи на комуналку, приватизувати державні підприємства, заморозити виплати. Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав умови принизливими і від кредиту відмовився. “Це принизливо не тільки для мене. Це принизливо стосовно нашого народу”, – сказав Лукашенко.
Олександр Литвин
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
