733
Фонд гарантування вкладів змінює схему продажу активів
— Кредит&Депозит
У Фонді гарантування вкладів (ФГВФО) вирішили оптимізувати механізм продажу активів збанкрутілих банків. Крім того, Фонд має намір не допустити незаконного виведення активів з «банків-зомбі», і шукає способи ефективної протидії судовим рішенням, які заморожують ліквідацію збанкрутілих банків.
Що вдалося зробити
На думку директора-розпорядника ФГВФО Костянтина Ворушиліна, Фонд виконав два важливі завдання:
- Запущеноавтоматизовану систему виплат вкладів. Ліквідовано монополію на виплати гарантованих сум, особливо це стосується ситуації в регіонах. Банки-агенти не зможуть користуватися своїм монопольним становищем, і нав’язувати вкладнику невигідні для нього умови. Тепер вкладник сам зможе вибирати банк, через який він буде отримувати виплати гарантованої суми вкладу.
- Всі активи продаються тільки через Prozorro. Прибрали можливість маніпуляцій в процесі торгів. Тепер ціну визначає ринок, і до нас немає претензій, що рішення про вартість активів було прийнято необґрунтовано.
Проблемою залишається низький рівень взаєморозуміння з правоохоронними органами щодо повернення виведених з банків активів. Потрібно знайти способи, в тому числі і з активною участю правоохоронних органів, щоб позичальники почали активно гасити свої зобов’язання перед банками-банкрутами.
Пожвавлення «банків-зомбі»
До масового виведення такої кількості банків з ринку виявилися не готові ні держава, ні ФГВФО, ні інші держоргани, коментує ситуацію заступник директора-розпорядника ФГВФО Віктор Новиков. Суди не беруть активної участі в захисті інтересів держави. Це стосується рішень судових органів про визнання недійсними рішень НБУ про ліквідацію банків. Судові інстанції часто стають на бік банків-банкрутів.
Уже набрали чинності судові рішення щодо 10 банків, які скасовують рішення НБУ про їх ліквідації та виведення з ринку. Фактично, ситуація з цими фінустановами вийшла за рамки правового поля. Немає правового механізму, що робити після судового рішення, яке скасувало ліквідацію банку.
З іншого боку, власники банків-банкрутів поки не подали жодного позову до ФГВФО про компенсацію збитків за продані активи. Також немає жодного позову до НБУ про відшкодування збитків у зв’язку з ліквідацією банку.
Подібні рішення судів призводять до втрати оперативного контролю з боку Фонду над активами ліквідованого банку. Що зараз відбувається з цими активами, ми не знаємо.
Власники банку не мають на меті реанімувати банк, а користуючись ситуацією, просто виводять з нього коштовні активи. Головною метою їхніх судових позовів залишається доступ до активів, а не відновлення працездатності банку.
Зараз на розгляді парламентаріїв перебувають зміни лр закону «Про систему гарантування вкладів». Внесення правок дасть можливість Фонду продовжувати ліквідацію банку навіть при наявності рішення судів нижчих інстанцій, які скасовують рішення НБУ про виведення банку з ринку. Це дозволить не втрачати контроль над активами ліквідованого банку, і дасть повноваження не допустити незаконного виведення активів.
Позичальники не поспішають віддавати борги
За даними Фонду, після банкрутства банку свої зобов’язання продовжують оплачувати тільки 5% позичальників. Більше 90% зобов’язань перед банками відносяться до юридичних осіб, пов’язаних з банками-банкрутами або власниками цих банків. Саме великі позичальники і пов’язані з банками особи найчастіше відмовляються гасити свої зобов’язання.
Практично весь кредитний портфель банків-банкрутів, а це близько 95% від загального обсягу виданих банками кредитів, зараз не обслуговується і є проблемним з точки зору його погашення.
Загальна балансова вартість активів банків, що перебувають під управлінням Фонду, становить 460 млрд грн, при цьому оціночна вартість цих активів не перевищує 100 млрд гривень.
Гроші з банків виводилися під заставу активів, сильно переоцінених, або «сміттєвих цінних паперів», що мають нульову ринкову вартість.
За рахунок чого знецінюються активи банків-банкрутів:
- 180 млрд грн – кредити, видані великим корпоративним позичальникам і пов’язаним з банками особам.
- 37 млрд грн – кредити, видані під заставу «сміттєвих цінних паперів», які нічого не варті.
- 40 млрд грн – кредити позичальників, які оголосили про банкрутство з метою не повертати борги.
- 50 млрд грн – активи в Криму і на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської області.
- 40 млрд грн – курсова різниця. Через девальвацію балансова вартість валютних кредитів зросла, при цьому знизилася ймовірність їх повернення.
Щоб змусити великих боржників повертати борги банкам, ФГВФО планує передати інформацію про позичальників в Бюро кредитних історій. Протягом двох місяців планується передати в Бюро дані про всіх «злісних неплатників», які відмовляються гасити зобов’язання перед ліквідованим банками, коментує Костянтин Ворушилін.
Після початку роботи з Бюро кредитних історій банки отримають інформацію про всіх боржників, як юридичних, так і фізичних осіб. Працюючі банки будуть розуміти, кого можна кредитувати, а кого не можна.
Щоб не потрапити в «чорний список» і не зіпсувати свою репутацію, у боржників банків-банкрутів залишилося всього два місяці, далі дані про них підуть в Бюро кредитних історій, попередив Костянтин Ворушилін.
Активи продаватимуть швидше
За словами заступника директора-розпорядника ФГВФО Світлани Рекрут, прийшов час спростити і прискорити процедуру продажу активів ліквідованих банків. Це потрібно для того, щоб максимізувати грошові потоки від продажу активів, скоротити терміни продажу і прискорити процедуру переходу активів у власність покупця на аукціоні.
Фонд прийняв рішення відмовитися від продажу банківських активів за їх оціночною вартістю. Тепер всі активи буду виставлятися на продаж за їх номінальною вартістю. Це балансова вартість на момент ліквідації банку. Вартість багатьох банківських активів по балансу явно завищена, тому і виникає необхідність зниження ціни, щоб вартість майна, що продається, стала цікавою для покупців.
При існуючому механізмі активи банків продаються за 7-8 місяців і більше. За цей час продаж можуть заблокувати через суд, або вивести активи з банку. Тому прискорення реалізації дасть можливість наростити грошовий потік, знизити ризики виведення активів. Спрощення процедури продажу заощадить близько 5 місяців.
Зросла і кількість проведених аукціонів. Після переведення всіх аукціонів з торгових майданчиків в систему Prozorro, вдалося збільшити кількість аукціонів з 200 до 800 на місяць. Зі зміною принципу продажів, Фонд розраховує якісно поліпшити результати торгів.
Новий механізм планується випробувати на продаж активів 70 банків з 87, що перебувають на стадії ліквідації.
Від послуг незалежних оцінювачів ФГВФО повністю відмовлятися не планує. Встановлені ними ціни і далі будуть орієнтиром, нижче яких фонд знижувати ціну не буде.
Як пояснює начальник відділу організації і моніторингу процесів департаменту консолідованих продажів ФГВФО Ілля Михайлов, зміниться і формат проведених торгів. Раніше аукціони проводилися в змішаному форматі, з використанням елементів і голландської, і англійської системи продажів.
Зараз планується перейти на схему голландських аукціонів. Якщо покупців на актив немає, через рівні проміжки часу ціна буде знижуватися на однаковий відсоток, починаючи від її номінальної вартості. Всі учасники аукціону зможуть купити актив на будь-якому етапі торгів. Вартість активу може бути максимально знижена до 30% від початкового рівня.
Не продані під час аукціону активи, ціну на які знизили до 30% від номіналу, будуть зніматися з продажів і переводитися в пул. Як варіант, в пул можуть об’єднувати всі непродані активи банку. Аукціони з реалізації пулів також будуть проводитися через систему Prozorro.
Сергій Савенко
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
