1221
Юлія Добрева: як вибрати юрисдикцію для ведення бізнесу за кордоном?
— Фондовий ринок
Незважаючи на світову тенденцію деофшоризації, зарубіжні юрисдикції продовжують конкурувати між собою в процесі створення найкращих умов для інвестора.
Резиденти України, які бажають вести бізнес за кордоном, при виборі юрисдикції повинні враховувати не тільки особливості податкового режиму і вартість підтримки компанії, але і можливі наслідки для себе, свого бізнесу в Україні, а також деякі інші нюанси.
Обмеження, передбачені валютним законодавством України
Чинне валютне законодавство передбачає необхідність отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України для інвестування за кордон.
При цьому на сьогоднішній день діють обмеження щодо можливості отримання індивідуальної ліцензії НБУ фізичними особами. Так, при реєстрації іноземної компанії юридичні особи-резиденти України зобов’язані отримати індивідуальну ліцензію НБ. Хоча аналогічну вимогу встановлено щодо інвестування за кордон фізичними особами, з огляду на чинне обмеження фізичним особам-резидентам України буде відмовлено у видачі індивідуальної ліцензії.
Нещодавно НБУ дещо лібералізувала такі обмеження, дозволивши фізичним особам інвестувати за кордон за рахунок коштів, отриманих за кордоном. При цьому не варто забувати, що фізичні особи-резиденти України зобов’язані такі доходи декларувати.
Ризик визнання операцій контрольованими
Господарські операції, в тому числі купівля/продаж товарів і послуг, можуть бути визнані в Україні контрольованими при наявності одного з таких критеріїв:
- контрагент (іноземна юридична особа) зареєстрований в юрисдикції, що входить до так званого «Списку ТЦО»;
- операція здійснюється з нерезидентом, який не платить податок на прибуток або/і не є резидентом держави, де він зареєстрований як юридична особа (перелік організаційно-правових форм юридичних осіб, які підпадають під цей критерій, ще не затверджений, проте, всі операції з такими особами (з партнерствами в тому числі), здійснені з 1 січня 2017 року після затвердження переліку, автоматично будуть визнані контрольованими);
- операція здійснюється із пов’язаною особою – нерезидентом;
- зовнішньоекономічна операція з купівлі/продажу товарів/послуг здійснюється через комісіонерів-нерезидентів.
З урахуванням наявності одного із зазначених вище критеріїв, необхідно також одночасне дотримання двох інших критеріїв для визнання господарської операції контрольованою, зокрема: річний дохід української компанії від будь-якої діяльності, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік і обсяг операцій з іноземною компанією перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий рік.
Отже, якщо українська компанія і її контрагенти відповідатимуть згаданим критеріям, в цьому випадку компанію чекають витрати по підготовці документації та звіту про контрольовану операцію.
Якщо ж український платник податків проігнорує вимоги законодавства, в цьому випадку до нього будуть застосовані санкції (досягають 480 000 долл, в залежності від порушення). А якщо уповноважені органи з’ясують, що контрольована господарська операція не відповідає принципу «витягнутої руки», в цьому випадку платника податків чекає донарахування податкових зобов’язань.
Географія ведення бізнесу, вид діяльності
При виборі юрисдикції необхідно враховувати країну походження контрагентів. Якщо більшість контрагентів є резидентами ЄС – існує ймовірність того, що вони будуть більш охоче працювати з компанією з Європи (наприклад, з Угорщиною, Латвією, Чехією), ніж з азіатською компанією або компанією, зареєстрованою в США.
При цьому спостерігається труднощі роботи з офшорами (наприклад, з Сейшельськими Островами, Белізом, Британськими Віргінськими Островами) як з боку контрагентів, а так і з боку банків.
Вибір юрисдикції безпосередньо залежить від виду діяльності. Так, в деяких юрисдикціях певні види діяльності заборонені, або вимагають отримання ліцензій та дозволів.
Наприклад, яким би цікавим не здавався податковий режим Грузії (податок на прибуток не сплачується, якщо прибуток не розподіляється), якщо планується ведення гемблінгової діяльності, необхідно враховувати необхідність отримання ліцензії і систематичної оплати високих зборів при здійсненні такої діяльності в Грузії.
Отримання VAT-номера (ПДВ)
Простота отримання VAT-номера також є важливим аспектом при виборі юрисдикції.
Наприклад, в Угорщині його можна отримати досить легко і швидко, а в Великобританії дане питання вирішується довго і дорого. Існує висока ймовірність того, що поки консультанти будуть займатися отриманням VAT в Великобританії, контрагенти з Європи будуть виставляти invoice з ПДВ за товар, який планувалося придбати.
Мінімальний статутний капітал
Залежно від організаційно-правової форми законодавство кожної держави передбачає свої вимоги щодо величини статутного капіталу, а також в разі потреби його оплати.
Наприклад, в Угорщині мінімальний оголошений статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю (Kft.) становить HUF 3 млн (близько EUR 10 000), при цьому чинне угорське законодавство висуває вимогу щодо оплати не менше 30% від оголошеного капіталу під час реєстрації, решта суми також підлягає оплаті або протягом року, або в залежності від порядку, прописаного в статуті. Мінімальний оголошений статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю (s.r.o.) в Чехії – CZK 1, в Словаччині – EUR 5000. Якщо в Чехії статутний капітал в обов’язковому порядку необхідно сплатити, то в Словаччині така вимога носить виключно формальний характер.
Резидентність юридичної особи
Статус податкового резидента в країні реєстрації актуальний при бажанні використовувати Угоди про уникнення подвійного оподаткування. У кожній юрисдикції існують свої вимоги щодо визнання юридичної особи резидентом в країні реєстрації.
Наприклад, на Кіпрі управління і контроль над юридичною особою повинен здійснюватися з території Кіпру, тому для отримання сертифіката резидентства в компанію призначається резидентний директор. Відсутність сертифікату резидентства обмежує право на використання пільг за Угодою про уникнення подвійного оподаткування.
Відкриття рахунку
Невід’ємним етапом започаткування бізнесу за кордоном є відкриття банківського рахунку. Для українських банків розбіжність країни реєстрації компанії контрагента і країни відкриття рахунку може бути критерієм сумнівної фінансової операції.
Тому оптимальним варіантом є відкриття рахунку в країні реєстрації компанії. Звісно, треба також враховувати, що не всі банки охоче відкривають рахунки компаніям, бенефіціаром яких є резиденти України (наприклад, азіатські банки).
Критерій збігу країни резидентності компанії і країни відкриття рахунку також дуже важливий для ІТ бізнесу та підключення платіжних рішень.
Відкриті реєстри бенефіціарів
Більшість країн зараз активно обговорюють необхідність створення реєстру бенефіціарів, зокрема, вимога щодо створення реєстру бенефіціарів передбачена 4 AML Директивою ЄС. Тому наявність реєстрів бенефіціарів – це питання часу, і такий критерій не повинен бути вирішальним при виборі юрисдикції для реєстрації компанії за кордоном.
Податковий режим
Також важливо визначитися з метою створення компанії (торгова, холдингова, фінансова, володіння) і уже залежно від цього критерію варто підбирати оптимальний податковий режим.
Звісно, якщо компанія акумулює прибуток, то одним з вирішальних чинників може бути ставка корпоративного податку. З 2017 року ставка корпоративного податку в Угорщині становить 9%, водночас необхідно враховувати наявність муніципального податку (до 2%), а також високу ставку податку на додану вартість – 27%.
Якщо відсутня мета подальшого розподілу прибутку – Естонія є досить цікавим варіантом для реєстрації бізнесу за кордоном. Естонська модель оподаткування передбачає застосування ставки корпоративного податку до розподіленого прибутку. Наприклад, прибуток компанії склав умовні EUR250, було прийнято рішення розподілити EUR200. Відповідно до естонського законодавства до розподіленого прибутку застосовується ставка 20/80 (EUR200 Х 20/80 = EUR 50), таким чином, до перерахування в бюджет підлягає EUR 50.
Досить низька ставка корпоративного податку діє в Болгарії – 10%, а також на Кіпрі -12,5%, при цьому додатковою перевагою податкового режиму Кіпру є відсутність оподаткування деяких видів доходів (не підлягають оподаткуванню корпоративним податком доходи від відчуження цінних паперів). Принадність податкового режиму Кіпру також зумовлена спеціальним пільговим режимом щодо доходів від певних об’єктів інтелектуальної власності (IP Box), а також можливістю застосування умовного вирахування відсотків при видачі позики (Notional Interest Deduction, NID).
Якщо планується виплата пасивних доходів, в цьому випадку необхідно ознайомитися зі ставками, передбаченими Угодою про уникнення подвійного оподаткування, а також з базовими ставками відповідно до чинного законодавства країни, звідки буде здійснюватися виплата пасивних доходів: в Угорщині податок на репатріацію дивідендів, відсотків, роялті відсутній, в Великобританії, на Кіпрі також податок у джерела при виплаті дивідендів не справляється, однак, варто враховувати винитки із загальних правил.
Де все-таки краще зареєструвати компанію або цілу структуру компаній?
Великою популярністю користується Кіпр, Естонія, Угорщина, Мальта, Швейцарія, Чехія, Словаччина, ОАЕ. Наведений вище перелік критеріїв, на які необхідно звернути увагу при виборі юрисдикції, не є вичерпним, тому щоб бізнес відмінно функціонував і розвивався, варто зробити правильний вибір юрисдикції або декількох юрисдикцій, в разі побудови цілої структури.
Юлія Добрева, юрист ICF Legal Service
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
