В Україні бракує комп'ютерників


В Україні бракує комп'ютерників

В Україні бракує комп’ютерників. І в цьому наша країна йде за світовими трендами. Адже дефіцит кваліфікованих IT-шників на міжнародному ринку праці тільки загострюється. А кращих із кращих зможуть отримати лише дуже щедрі роботодавці.

Пішли по регіонах

Якщо раніше в нашій країні не вистачало тільки вузькоспеціалізованих IT-фахівців, то тепер не знайти і спеців з веб/діджитал девелопменту.

Скільки зараз платять IT-фахівцям

«Є маса початківців, які розглядають наші компанії як майданчик для напрацювання досвіду. А після того, як вони його отримали, переходять або в аутсорс до закордонної компанії або взагалі переїжджають за кордон», – розповіла UBR.ua керуючий партнер агентства CF.Digital Ірина Муштіна.

Розробників початкового рівня (Junior) на українському ринку вистачає (хоча і тут з розумними кадрами теж бувають проблеми), а ось айтішників вищого класу вже не так багато. Наприклад, багато Senior-фахівців (тестувальники, продакт-менеджери) їдуть за кордон, де їм пропонують роботу на вищі зарплати з можливістю кар’єрного росту.

«Бізнес все більше відчуває потребу в цифрових рішеннях. Тому логічно, що попит на ІТ-спеціалістів збільшується. Сьогодні бракує висококваліфікованих, толкових розробників. Ринок диктує високі вимоги до технічної експертизи. І це стосується розробників не тільки Middle і Senior рівня, але і джунів», – говорить HR-директор компанії Skywell, що спеціалізується на веб-і мобайл-рішеннях для бізнесу, Світлана Ященко.

За іноземною монетою їдуть і наші IT-стартапи – за кордоном набагато простіше залучити стартові інвестиції в свій проект. Та й саме фінансування щедріше.

«Їдуть в Німеччину, Великобританію, США, Індію, навіть в ту ж Польщу. Проекти презентують ті ж особи, що і рік тому. Нові практично не з’являються. Їх заманюють в іноземні офіси», – зазначив у розмові з UBR.ua засновник і СЕО 1991 Open Data Incubator Денис Гурський.

Щоб якось перекрити дефіцит кадрів, IT- компанії активно налагоджують зв’язки з провідними українськими технічними вузами – КПІ, Київським Національним університетом ім. Шевченка та ін. Щорічно спеціалізовані інститути випускають 600 тис. комп’ютерників, що є 4-м показником в Європі.

Але якість підготовки постійно знижується, нарікають експерти. В Україні зараз налічується не більше 100 тис. талановитих інженерів. І цей головний аргумент, який привертає на наш ринок іноземні компанії (Oracle в Дніпрі, Ericsson у Львові, Samsung в Києві та ін.).

Крім того, іноземні замовники зараз звернули увагу на регіони України. Вони спокійніше ставляться до місця розташування офісу і частіше втілюють в життя проекти не тільки в великих містах нашої країни (Київ, Харків, Львів, Одеса), але і в дрібніших, де розробка в 1,5-2 рази дешевша.

Регіональний менеджер компанії Crossover Cінан Ата каже, що компаніям варто переглянути і свій підхід до утримання талантів в штаті, запропонувавши їм комфортніші умови (робота поза офісом і гнучкий графік).

Айтішники «в запасі»

Розрив між вартістю хорошого фахівця і бюджетом на розробку у українських компаній скорочується. Це означає, що вони повинні або утримувати висококласних фахівців високими зарплатами, зменшуючи свою рентабельність, або додавати в пул проектів зарубіжний сегмент. Ще один варіант – задовольнятися менш кваліфікованими кадрами.

В результаті великим ІТ-компаніям доводиться тримати багато компетентних «айтішників» на «лаві запасних» – іноді вони чекають роботи (отримуючи зарплату) за 2-3 місяці, поки менеджер з продажу послуг компанії підпише всі контакти.

Позаяк у багатьох західноєвропейських компаніях бюрократія зведена в абсолют, така ситуація є стандартною. Природно, всі витрати перекладають на клієнтів, а ціна послуг на розробку зашкалює.

«Щоб уникнути «холостих пробігів», ми прийшли до бізнес-моделі консорціуму – кожна компанія є невеликою (за штатом) і вузькоспеціалізованою, а в разі появи великих проектів один член консорціуму «орендує» співробітників у інших учасників об’єднання. За рахунок цього вдається вигравати на тендерах, утримувати стабільний штат співробітників. Ми прогнозуємо, що таким самим шляхом будуть змушені піти й інші учасники ринку», – зауважив нам член Наглядової ради Intecracy Group, віце-президент ІТ України Юрій Сивицький.

Зарплатна бульбашка

Користуючись нагодою, «дефіцитні» кадри потроху почали піднімати розцінки. «Ринок зарплат перегрітий. Цінники ростуть на 5-10% за рік», – зауважив у розмові з UBR.ua CEO компанії SBT Systems Ukraine Дмитро Овчаренко.

Подорожчання розробників без відповідного зростання їхньої кваліфікації робить нашу країну менш привабливою для відкриття нового бізнесу в сфері IТ. А враховуючи, що розробники в Україні вже отримують майже стільки ж, скільки їхні колеги в Європі – проблема «зарплатної бульбашки» все сильніше непокоїть профільну громадськість.

«Ринок досяг тієї зарплатної планки, вище якої на заході платити не готові. Розцінки можуть піднімати, якщо є дуже унікальні навички, які потрібні для запуску проекту. Але це стосується невеликої частини фахівців», – зауважив у розмові з UBR.ua IT-експерт Віктор Валєєв.

Наприклад, якщо година роботи американського айтішника оцінюється приблизно в $110-130, а мексиканського – $70-80, то українські фахівці «коштують» $40-50. Це з клієнтським сервісом і бухдокументами. І не всім українським компаніям ця сума по кишені.

«Тому класним фахівцям будуть платити за гібридною схемою, придумувати різні бонуси і якось їх утримувати. Наші ж компанії часто намагаються затвердити бюджет, а потім включити в нього все, що тільки можна. Тому і йдуть наші фахівці за кордон. В таких умовах Україна ризикує залишитися без якісних послуг для внутрішнього ринку», – говорить Ірина Муштіна.

Денис Вергун

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Особисті фінанси
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua