1921
Українців можуть змусити платити податок за електронні гаманці
— Особисті фінанси
Податківці націлилися на гроші українців. У квітні 2017 року фінансовий комітет Верховної Ради закінчив доопрацювання проекту закону №5361, що стосується зміни регулювання переказу коштів.
Він істотно змінює підхід до випуску та обігу електронних грошей. Зокрема, пропонується дозволити їх випуск не тільки банкам, а й іншим фінансовим установам, які мають ліцензії на переказ коштів.
Керівник практики податкового та митного права АТ «Вдовічен і партнери», адвокат Марія Золотарьова передбачає, що прийняття цього закону збільшить обороти на електронних гаманцях українців.
«Фізособи зможуть сплачувати податки, збори та благодійні внески. В результаті обороти можуть зрости до 10 млрд грн», — вважає Марія Золотарьова.
За її словами, Нацбанк за 2016 рік нарахував близько 40 млн електронних гаманців, річний оборот яких становить близько 3 млрд грн (мова іде лише про кошти, емітовані на території України).
Поки що ця сума невелика порівняно з обсягами ПДФО, який сплачують українці (500 млрд грн за минулий рік). Але як тільки він зросте, то податківці неминуче зацікавляться новим ресурсом для оподаткування цим податком.
«З 2014 року щоразу приблизно за місяць до закінчення кампанії з декларування доходів громадян податківці випускають лист, де зазначено, що фізособи зобов’язані вказувати в декларації кошти, зараховані на їхній електронний гаманець і сплачувати ПДФО. Але досі мені невідомо жодного випадку подання таких декларацій», — розповіла Марія Золотарьова.
Юрист вважає позицію податківців дуже спірною. Бо, з одного боку, електронні гроші — це засоби платежу, які можуть бути використані, а можуть і не бути використані. З іншого боку, це грошові зобов’язання, які погашаються готівковими або безготівковими коштами.
«Якщо прийшли гроші, то чому їх треба вважати доходом? Немає факту погашення, немає факту придбання. Доходу немає», — говорить юрист.
На її думку, законодавець повинен прирівняти електронні гроші до цінних паперів, щоб окремо розраховувати за ним дохід. Або якщо це не ЦБ, то доход може виникати в момент погашення електронних грошей.
Але поки що позиція податківців незмінна. А це означаєть, що є ризики донарахування ПДФО, як тільки держава запровадить контроль за обігом електронних грошей. Вже зараз є можливість розкриття банківської таємниці в рамках кримінального розслідування.
Наприклад, вже є кілька випадків, коли виноситься ухвала слідчого судді, де вказується, що за допомогою таких гаманців здійснювалися протиправні дії (свіжий приклад — ухвала Краматорського міського суду №234/627/17 від 5 травня 2017 року).
І, крім кримінальної справи, відразу постає питання про ухилення від сплати ПДФО з коштів, які були на гаманці.
В інших випадках податківці поки що позбавлені можливості дізнатися, скільки грошей є на рахунку у тієї чи іншої фізособи. А добровільно повідомляти ДФС свої доходи громадяни не стануть. Приклад — сусідня Росія, де в 2011 році прийняли норму про обов’язкове повідомлення держави про відкриття електронного гаманця. Але через три роки її скасували, тому що не було відповідальності за неінформування, і ніхто не подавав такі звіти.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
