Процентну ставку прив'язали до інфляції — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Процентну ставку прив'язали до інфляції

Казна та Політика
772
Уряд знайшов спосіб заощадити на обслуговуванні держборгу. Затверджені умови репрофайлінгу ОВДП дозволяють відкласти погашення держоблігацій до 2025-2047 років, а їх прибутковість прив’яжуть до інфляції. Якщо її рівень впаде нижче 10%, навантаження на держбюджет знизиться. Якщо ж ціни вийдуть з-під контролю, буде потрібна нова реструктуризація боргу
Вчора Кабмін схвалив репрофайлінг облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), що перебувають у портфелі Нацбанку. «Реалізація цього рішення Кабміну є частиною комплексного підходу Мінфіну до управління державним боргом, дозволить зменшити пікове навантаження на держбюджет з погашення та обслуговування держборгу і рівномірно розподілити погашення ОВДП, що перебувають у портфелі НБУ, рівними частками терміном від 8 до 30 років», – заявили в Мінфіні.
Розмір – не головне
Нацбанк – найбільший власник боргів уряду. На ранок 24 травня у власності НБУ перебували ОВДП на 377,9 млрд грн. Але під обмін нових паперів на старі підпадуть держоблігації на суму 221,6 млрд грн – це трохи більше половини портфеля НБУ (58,6%). Угода стала можливою завдяки відповідній нормі держбюджету-2017 і згоди НБУ на обмін боргу.
У портфелі банків накопичені ОВДП на 280 млрд грн, в тому числі завдяки докапіталізації ПриватБанку держоблігаціями на 116,8 млрд грн. У інших українських юросіб і установ (зокрема, ФГВФО) було держпаперів на 22,04 млрд грн, а у нерезидентів – на 5,28 млрд грн.
Як відбиралися ОВДП для репрофайлінгу, Мінфін не повідомляє. Відомо, що в переліку паперів для обміну немає ОВДП з погашенням в 2021-2022 роках, 2025-2027 і в 2029 році. Нові держоблігації будуть випускатися 40 окремими випусками. Вони будуть погашатися щорічно з 2025 по 2047 рік одним платежем (10 травня або 10 листопада). Відповідно, купонний дохід також буде виплачуватися раз на рік (10 травня або 10 листопада), крім першого купонного періоду, який триватиме з дня репрофайлінгу до першої дати виплати процентного доходу.
Ставка відсоткового доходу встановлюється на рівні інфляції останніх 12 місяців плюс 1,5 процентного пункту. Якщо купон почнуть виплачувати в травні, для розрахунків братимуть показник 12-місячної інфляції в березні, а при виплаті відсотків у листопаді – вересневі дані.
Нацбанк зобов’язується щоквартально повідомляти Мінфіну прогноз інфляції на найближчі три роки, щоб Мінфін міг коректно передбачити в держбюджеті процентні витрати. Постанова Кабміну встановлює мінімальну прибутковість на випадок дефляції – 1,5% річних, але немає обмеження максимальної ставки. У разі гіперінфляції, подібної до тієї, яка була в 2015 році, НБУ не буде вганяти Мінфін в надмірні витрати. У постанові зазначається, що «в разі істотного зростання споживчих цін (індекс інфляції) сторони можуть домовитися про перегляд істотних умов по облігаціях шляхом внесення змін».
Репрофайлінг виглядатиме так. ОВДП номінальною вартістю 221,58 млрд грн і накопичений за ним купонний дохід на 7 млрд грн будуть обмінені на нові ОВДП номінальним обсягом 229 млрд грн. У квітні 12-місячна інфляція склала 12,2%, значить, гіпотетична виплата за бондами, якби вони вже оберталися, склала б зараз 13,7%. На останньому аукціоні Мінфін позичив гроші на рік під 14,44%. Якщо НБУ досягне своїх цілей інфляційного таргетування, Мінфін буде платити НБУ через рік менше 10%.
Сумнівна економія
Прив’язка прибутковості ОВДП до інфляції – логічний крок в нинішній ситуації, коли Нацбанк взяв курс на таргетування інфляції і її щорічне зниження. «Цей підхід бачиться більш ринковим, бо раніше ОВДП на капіталізацію “Нафтогазу”, держбанків та інше, які потім опинялися в НБУ, випускали за абсолютно незрозумілими, неринковими доходностями», – вважає керівник департаменту по роботі з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Capital Юрій Товстенко.
В інфляційному звіті, підготовленому Нацбанком в квітні 2017 року, прогноз інфляції на 2017 рік – 9,1%, 2018 рік – 6%, на 2019 й – 5%. Цільові орієнтири на 2017 рік складають 8% +/- 2 п.п., на 2018 рік – 6% +/- 2 п.п. на 2019 й – 5% +/- 1 п.п.
Експерти попереджають: незважаючи на прогнозоване зниження інфляції істотної економії від репрофайлінгу не буде. «На мою думку, головним завданням було не зекономити на обслуговуванні, а зробити графік виплат більш рівномірним і перенести його на пізніший період. Фактично цією операцією Мінфін переносить виплату 200 млрд грн боргу з 2017-2024 років на 2025-2047, додавши до них ще трохи випусків з погашенням в 2028-2030 роках», – пояснює старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
«Якщо прогноз інфляції НБУ буде виправданий, то вартість обслуговування нових випусків буде значно нижчою, ніж середньозважена ставка старих ОВДП. При прогнозі на 2018 рік на рівні 6% ставка складе 7,5%, на відміну від 12,8% по боргу, що підлягає обміну. При сумі понад 200 млрд грн це складе близько 5 млрд грн за рік», – підрахував Тарас Котович. Але максимальною економія, швидше за все, буде саме в перший рік репрофайлінгу. «У цей період Мінфін буде менше платити відсотків на користь НБУ, при цьому отримає прибуток, яку НБУ перераховує в бюджет (і яку НБУ заробив в період, коли Мінфін платив йому високий дохід за ОВДП. – FinClub). У наступних роках все, що Мінфін менше заплатить у вигляді відсотків, він просто назад менше отримає від НБУ до бюджету», – пояснює Юрій Товстенко.
Надалі економія не буде помітна, адже все, що Мінфін зекономить у витратах на обслуговуванні боргу, він недоотримає в наступному бюджетному періоді, оскільки прибуток НБУ, що перераховується до держбюджету, буде меншим. Нацбанк запланував у 2017 році «заробити» прибуток в розмірі 47,824 млрд грн. Очевидно, що після репрофайлінгу ця сума буде меншою.
Щеплення від популізму
Є в прийнятому механізмі і свої мінуси. «У разі істотного зростання інфляції є ризик, що бюджету буде потрібно витрачати більше на обслуговування, ніж очікувалося. Ймовірно, саме з цієї причини під репрофайлінг потрапляють не всі облігації, а тільки їх частина, трохи більше половини. Це дозволить знизити вплив зростання інфляції на вартість обслуговування», – припустив Тарас Котович.
За останній рік одразу кілька рішень Кабміну спровокували зростання цін, в результаті чого Нацбанку довелося переглянути прогноз інфляції на початку року і, можливо, він його перегляне і протягом року. Серед інфляційних чинників – підвищення мінімальної зарплати вдвічі, транспортна блокада ОРДЛО, незаплановане підвищення пенсій. «Основний збудник інфляції в Україні – це Кабмін. Буде просто здорово, якщо Мінфін і Кабмін в цілому будуть розуміти, що реалізація їхніх фінансових «хотілок» буде обертатися ростом витрат на обслуговування ОВДП – це буде стримувати інфляцію на мотиваційному рівні», – вважає головний фінансовий аналітик агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Він зазначив, що в поточний момент ризики ослаблені. «Тенденція до м’якої ревальвації збиває інфляцію», – пояснює Віталій Шапран.
 Вікторія Руденко
За матеріалами:
Фінансовий клуб
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас