Україна втратить валютну виручку на врожаї — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Україна втратить валютну виручку на врожаї

Казна та Політика
725
Зниження світових цін на зерно і порівняно невеликий урожай-2017 можуть підкосити наших аграріїв. Ситуація зміниться лише з запуском ринку землі.
Шанси України добре заробити на новому врожаї тануть на очах. За даними FAO (сільськогосподарська організація ООН), у світі відзначається чергове зниження цін на зернові. Зокрема, причорноморське зерно пшениці (в тому числі з України) торгувалося в квітні 2017 року за $182/т, що на 4,5% менше, ніж ще у березні.
У травні тенденція до зниження цін зберігається. Причина падіння котирувань — велика пропозиція пшениці і хороші перспективи її світового урожаю.
Схожі тенденції спостерігаються і на ринку кукурудзи. У квітні вона подешевшала на 2%, до $156,8-171/т. На ціни теж тисне майбутній урожай.
Водночас Міністерство сільського господарства США нещодавно спрогнозувало, що в наступному маркетинговому році (2017/2018 МР) наша країна збере 61,79 млн. т зерна проти торішніх 66 млн. В результаті виручка від експорту майбутнього врожаю, за деякими підрахунками експертів, може знизитися майже на $1 млрд.
Наростити виручку можна або збільшивши обсяги експорту (що в даних умовах важко), або перейти на вирощування більш прибуткових культур. Але розводити сади або вирощувати виноград, ягоди і т. п. можна, тільки будучи впевненим у тому, що орендовану землю не заберуть.
Тому експерти вважають, що введення ринку землі, хай і з застереженнями, може виправити ситуацію. Інакше Україна так і залишиться на тому ж рівні виробництва сільгосппродукції, безнадійно відставши від конкурентів.
Як раніше зазначав голова «Українського товариства економічних свобод» Мар’ян Заблоцький, прибуток агропідприємств з 1 га вже впав з $160 до $100.
«Минулого літа ціни на зернові знизились на 30%, і українська валюта впала слідом за ними, з 24 грн/S до 26,5 грн/$. Тому пишатися рекордними обсягами вивозу агропродукції (на рівні 42% від усього експорту) не варто, бо грошей за свій товар українські аграрії отримують все менше», — повідомив економіст IMF Group Ukraine Григорій Кукурудза.
За словами експерта, саме низька неринкова ціна (так звана нормативно-грошова оцінка) землі дозволила аграрним холдингам нарощувати свої угіддя для зниження витрат на тонну продукції, яку можна швидко виростити і продати за кордон. Наприклад, за останні десять років виробництво ріпаку зросло на 400%, соняшнику — на 50%, а винограду — скоротилося на 16%.
За даними IMF Group Ukraine, з 2005 по 2015 роки частка підприємств із земельним банком понад 10 тис. га зросла з 8% до 13%. Тобто, відбувається поступова монополізація аграрного сектора великими виробниками.
«При цьому вже понад 1 млн га фактично перебуває у володінні іноземців. У великих компаній немає проблем із залученням кредитування та отриманням максимальної вигоди від низької плати за оренду землі», — переконаний Григорій Кукурудза.
Як зазначає гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький, великі холдинги, всупереч поширеній думці, не зацікавлені в купівлі землі.
«Наприклад, у МХП, чиї акції торгуються на міжнародній біржі, 11% витрат складають витрати на оплату оренди землі. Якщо відкриється її продаж, то, за нашими прогнозами, ціни в перші два роки зростуть на 56%. Це призведе до зростання витрат на 10-17% і падіння капіталізації компанії», — вважає Кукурудза.
Так само й інші великі агрохолдинги будуть змушені, за словами експерта, витрачати більше грошей на оренду землі та обслуговування кредитів (наприклад, плати за єврооблігаціями).
Зате частка фізосіб, які обробляють свою землю, постійно скорочується. Зараз кількість фермерських господарств становить близько 32 тисяч, а не так давно їх було більше 40 тис. Саме дрібні фермери можуть займатися вирощуванням нішевих високоприбуткових культур, таких як горіхи, ягоди, винограду та інших.
Наприклад, як раніше заявляв президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов, невеликим фермерам буде вигідно займатися овочівництвом зі зрошенням (або тієї ж пшениці і кукурудзи зі зрошенням), що призведе до одержання набагато більшого прибутку з одного гектара, ніж у великотоварному виробництві, де 100-150 осіб можуть керувати і 100, і 200 тис. га і вирощувати зернові без зрошення і з меншою врожайністю.
Але для цього потрібні великі капіталовкладення і гарантії, що право розпоряджатися землею буде закріплено на довгі роки. Щоб не доводилося вирубувати сад тільки тому, що власник землі вирішив відібрати пай з готовим виробництвом.
Потрібні рекорди
Втім, це не значить, що скасування земельного мораторію відразу приведе до зростання показників. Воно лише дозволить визначити ринкову вартість угідь.
«В Україні більше половини земель перебувають в оренді і 65% з цієї кількості — короткострокова оренда (до 3 років). Це призводить до порушення сівозміни та деградації земель. Плюс в світі на оформлення транзакцій з землею (наприклад, оформлення та продовження права оренди) йде 2% від усіх витрат. В Україні ця цифра сягає 4,5%. Щорічно переоформлюється 1,16-1,5 млн га земельних паїв. Ці витрати можна було б скоротити», — пояснює Григорій Кукурудза.
Як зазначає Тарас Висоцький, великі агрохолдинги, хоч і зацікавлені в оренді землі, а не її купівлі (хіба що 5% від існуючого земельного банку під сади і тваринницькі комплекси), які також виступають за ринок землі. Їм важлива можливість консолідації угідь та залучення інвестицій під право оренди.
Якщо ринок землі все-таки запрацює, то сільгоспвиробництво в Україні може зрости на чверть.
«Східноєвропейські сусіди України, такі як Болгарія, Польща та інші), що відкрили свій ринок землі, випереджають нас у врожайності основних культур приблизно на 26%. Тому Україна може наростити виробництво як мінімум на стільки ж, якщо буде проведена земельна реформа. Враховуючи, що вона планується в два етапи, на усунення всіх колишніх негативних впливів піде приблизно п’ять років», — зазначив Григорій Кукурудза.
Раніше експерти стверджували, що при правильному підході до аграрної справі, Україна цілком може вже в найближчі роки збільшити урожай зерна з нинішніх 60-65 млн. т до 70-80 млн., а в більш віддаленій перспективі — і до 100 млн. т.
Костянтин Симоненко
За матеріалами:
УБР
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас