751
Західним банкам знайдуть альтернативу
— Фондовий ринок
Невеликі українські банки втратили доступ до валютних розрахунків через іноземні установи, що ставить під загрозу обслуговування 8% експортно-імпортних контрактів. Банкіри просять Нацбанк дозволити їм відкривати коррахунки не тільки в країнах з ліквідними валютами, але і в іншому світі. У Нацбанку готові до послаблень, які дадуть лише короткостроковий ефект, адже ні банки, ні клієнти не хочуть відходити від розрахунків доларами
Схлопування коррахунків
Два місяці банкіри в закритому режимі обговорювали проблему роботи з іноземними банками, перш ніж зважитися звернутися за допомогою в Національний банк. В середині березня Deutsche Bank Trust Company Americas (New York) несподівано відмовився обслуговувати лоро-рахунки всіх невеликих українських банків, відкритих через великі українські банки. Через це низка установ миттєво втратила можливість здійснювати доларові операції своїх клієнтів.
Іноземні банки активно скорочували кореспондентську мережу в Україні і раніше, але зараз – найбільш болісно, стверджують банкіри. «У середині 1990-х перелік іноземних банків-кореспондентів, у яких українські банки відкривали кореспондентські рахунки, складався з усіх кращих клірингових банків світу. Серед них були Chase Manhattan Bank, Bank of America, HSBC Bank, Standard Chartered Bank, Commerzbank, Bankers Trust Company, Royal Bank of Scotland, Raiffeisen Bank, ING Bank, ABN AMRO Bank, Citibank, Societe Generale Banque. Згодом поступово практично всі ці банки відмовилися від кореспондентських відносин із українськими банками», – згадує голова правління Банку Авангард Світлана Корчинська. Одним з останніх з українського ринку пішов Commerzbank AG.
Тепер з українськими банками працюють тільки дві установи – Deutsche Bank Trust Company Americas і Bank of New York. «Deutsche Bank Trust Company Americas минулої осені залишив з 70 своїх банків-кореспондентів в Україні тільки 15», – пояснює Світлана Корчинська.
Навесні 2017-го правила посилилися ще більше – Deutsche Bank з 22 березня відмовився обслуговувати рахунки лоро. «Причому якщо в минулому році ми отримали повідомлення за три місяці, то зараз все сталося практично миттєво», – говорить банкір. Укргазбанк розіслав своїм контрагентам лист про це рішення напередодні, 21 березня. Укргазбанк уточнював, що це не була його ініціатива. При цьому банки, що мають прямі корвідносини з Deutsche Bank, не постраждали.
Дії Deutsche Bank обурили інших банкірів. 12 квітня банк «Південний» заявив, що «у зв’язку з непередбачуваною політикою Deutsche Bank стосовно українських банків і низкою розслідувань проти Deutsche Bank з 1 червня 2017 року кореспондентські рахунки в банку-кореспонденті Deutsche Bank будуть закриті». Доларові платежі банк буде здійснювати через Bank of New York Mellon. Але це не панацея. «У Bank of New York є обмеження на кількість рахунків лоро: коли цей ліміт буде вичерпано, у маленьких банків знову будуть проблеми», – пояснив заступник директора Асоціації УкрСВІФТ Дмитро Дьячковский.
Іноземцям нецікаво працювати з українськими банками через високі ризики. «Це почалося ще в 2015 році, коли американські банки були оштрафовані на мільярдні суми за сумнівні операції. Україна знаходиться в зоні високого ризику, і наші партнери не хочуть брати його на себе», – пояснює заступник голови правління Таскомбанку Максим Земляний. Через високі ризики невеликих банків з ними не хочуть працювати система переказів Western Union, платіжні системи VISA і MasterCard, каже заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
Більше того, партнери не бачать економічної доцільності у співпраці з невеликими кредитними установами: витрати на комплаєнс, перевірку і фінмоніторинг такі ж, як і для великих банків, а прибуток від операцій набагато менший. «Банкам-партнерам важливий, наприклад, розмір банку. Активи не повинні бути менше $1 млрд. Швидко досягнути таких показників неможливо», – говорить Максим Земляний.
В НБУ просять не панікувати. «Deutsche Bank відмовився обслуговувати не тільки українські банки «на другій руці». Дуже багато дрібних американських банків він теж відмовився обслуговувати. Щоб ми просто розуміли, що це не геноцид українського народу, це питання бізнесу», – зазначила Катерина Рожкова.
В надії на регулятора
Банки закликають Нацбанк підключитися до вирішення проблеми, як вчинив регулятор в Прибалтиці: латвійські банки через підозри у відмиванні грошей позбавлялися корвідносин з іншими європейськими та американськими банками. “Місцевий “нацбанк” разом з банками виступив і вирішує проблему”, – говорить голова правління Кристалбанку Леонід Гребінський. «НБУ міг би взяти на себе функції гарантування репутації. Якщо не проводити фізично платежі, а створити систему авторизації платежів», – запропонувала Світлана Корчинська.
Ідея створення на базі регулятора клірингового центру НБУ не сподобалася. «Ми думаємо про можливості покласти на когось функцію клірингового банку. Це не функція Нацбанку, і ми не будемо її на себе брати. Якщо ми зможемо реалізувати цю ідею, то комплаєнс-перевірки будуть обов’язковими, бо потрібне буде підтвердження, що всі платежі якісні і гарантовані. Головне питання: чи будуть банки-кореспонденти приймати таку гарантію? Зараз ми над цим працюємо. Створювати нічого спеціально не будемо, треба якийсь існуючий великий банк «нагородити» такою функцією», – заявила Катерина Рожкова. Ним міг би стати орієнтований на зовнішньоторговельні операції Укрексімбанк, на який влада має більше інструментів впливу, ніж на приватні банки.
Посилення комплаєнсу – світова тенденція. «Трагедії немає, залишилися ще банки, які здійснюють обслуговування «на другій руці» (через відкриття лоро-рахунків. – FinClub). Однак у такому разі невеликі банки втрачають свої конкурентні переваги: це і прямі витрати на комплаєнс, і перевага в частині ціни і швидкості», – перерахувала заступник голови НБУ.
Врятуй себе сам
У Національному банку повідомили, яка кількість банків постраждала від дій Deutsche Bank, але не вважають ситуацію критичною. «На банки, у яких немає прямих коррахунків у закордонних установах, припадає лише 8% експортно-імпортних операцій – як за обсягом, так і за кількістю операцій», – зазначила Катерина Рожкова. Регулятор готовий розглядати раціональні пропозиції учасників ринку.
Тому банкіри попросили НБУ внести зміну в постанову № 118, щоб дозволити відкривати коррахунки в іноземній валюті першої групи класифікатора НБУ (євро, долар і так далі. – FinClub) в країні з національною валютою другої групи класифікатора НБУ. «Невеликі українські банки опинилися між молотом і ковадлом. З одного боку, банки країн з національними валютами 1-ї групи класифікатора НБУ не зацікавлені у встановленні прямих кореспондентських відносин з такими банками. З іншого – великі українські банки з прямими коррахунками в банках США теж часто відмовляються відкривати або продовжувати обслуговувати лоро-рахунки для менших колег, позаяк нові вимоги щодо моніторингу операцій вимагають істотних додаткових витрат, а прибутковість від цих операцій не настільки значна», – говорить голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов.
«Я сподіваюся, що Національний банк зараз дозволить відкривати коррахунки першої класифікації валюти в країнах з іншою валютою (2-й класифікатор. – FinClub). Я думаю, що цю проблему можна зняти за допомогою Нацбанку», – говорить Леонід Гребінський. Кристалбанк працював через лоро-рахунки Укргазбанку, тому зараз шукає нового партнера. Леонід Гребінський каже, що непоганим варіантом для відкриття коррахунків є турецькі банки. Голова наглядової ради банку «Конкорд» Олена Сусідка говорить про банки Туреччини і Грузії.
«У будь-якому випадку банки Туреччини, Греції, Кіпру та інших країн працюють через ті ж самі американські банки, – пояснив Дмитро Дьячковский. – Тому грошові потоки просто будуть перенаправлені через інші країни на американські банки, які, з великою ймовірністю, відмовлять українським контрагентам. В банківському співтоваристві обговорювався цей варіант, він виглядає як найпростіший вихід, але все одно приведе до Америки». «Це рішення проблеми буде тимчасовим. Через рік-два ми знову зіткнемося з тим, що банки лоро-рахунки закриють», – підтверджує Максим Земляний.
Катерина Рожкова каже, що Нацбанк обговорить це питання, але це лише частково вирішить проблему. «Якщо і переключаться якісь потоки на Туреччину, то в кінцевому підсумку вони також замкнуться на американські банки-кореспонденти. Але якщо цей турецький банк генерує значно більшу кількість платежів і є більш вагомим партнером, то, напевно, ці платежі будуть там жити, – говорить директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко. – Це обмеження не вирішить всі питання, але комусь воно біль може зменшити або зняти, тому я особисто підтримую це рішення. В НБУ це питання опрацьовується».
Нацбанк дає пораду
Два оригінальні виходи з ситуації запропонував Дмитро Дьячковский: НБУ стає кліринговим центром за євро, або український банк (або консорціум) відкриває банк в США. «НБУ не збирається ставати процесинговим центром розрахунків в іноземній валюті», – говорить Сергій Пономаренко. Кліринг по євро буде можливий тільки після вступу України до єврозони.
Але НБУ вже зараз закликав банки переказувати експортно-імпортні контракти клієнтів у євро або національні валюти країн – торгових партнерів. «Ми вже внесли багато змін у нормативно-правову базу, інші ще готуємо, у тому числі щодо комплаєнсу. Як тільки ми імплементуємо все заплановане, нам буде простіше працювати з банками єврозони», – розповідає Катерина Рожкова. Україна вже отримала досвід розрахунків у гривнях за лоро-рахунками з Білоруссю і в польських злотих з Польщею, каже Сергій Пономаренко. «Частка товарообігу з ЄС швидко зростає, але розрахунки в євро так швидко не ростуть, що говорить про те, що наші компанії підписують договори у доларах США», – зазначає він.
Банкам треба вирішити, чи здатні вони надавати послуги суб’єктам ЗЕД, а також витрачати гроші на комплаєнс і фінмоніторинг. «Дуже складно невеликим банкам конкурувати з великими учасниками ринку. Ви все намагаєтесь бути універсальними банками з обмеженими бюджетами на персонал. Ви не можете розвинути у себе компетенцію потрібної глибини. Ми, як регулятор, ніколи не станемо гарантом ваших операцій та кліринговим банком», – звернулася до банкірів Катерина Рожкова.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
