Закони про ЖКГ: чому депутати не поставили нас на лічильник


Закони про ЖКГ: чому депутати не поставили нас на лічильник

Спроба зробити прозорими розшифровки в платіжках за тепло і воду і притримати монополістів з ЖКГ не отримала належної підтримки в парламенті. Депутати відправили на повторне читання два законопроекти зі сфери ЖКГ, які мали навчити споживача не скільки економії, а тому, як розбиратися, за які послуги і скільки він платить.

Законопроекти (№4901 «Про комерційний облік послуг» та №1581-д «Про житлово-комунальні послуги») обіцяли:

— Показати споживачу, як і скільки він платить за встановлення будинкових лічильників води та тепла. Зараз цю суму додають до тарифу, а пропонувалося вивести її зі складу тарифу окремим платежем з розстрочкою на п’ять років. Тобто, тариф за послугу оплачувався б окремо, оплата за лічильник – окремо. Для кожного будинку розрахунки в такому випадку були б індивідуальними.

— Дати споживачеві вибір – купити будинковий лічильник у монополіста, чи самостійно у іншого уповноваженого представника.

— Зобов’язувати операторів забезпечити житлові будинки, які підключені до відповідних зовнішніх мереж, будинковими лічильниками до 1 жовтня 2018 р. До цього ж терміну споживачі повинні обзавестися і квартирними лічильникам. За порушення термінів передбачені штрафи.

— Передбачити поправочний коефіцієнт для розподілу тепла між окремими споживачами – для кутових квартир, квартир перших поверхів і внутрішніх квартир.

Закони недобрали буквально по одному голосу. А перед цим було «завалено» незліченну кількість правок, в тому числі і тих, які стосувалися критичних позицій. Критикувала законопроекти в основному «Батьківщина», називаючи їх асоціальними, антинародними і проолігархічними. Претензії висувалися до кількох ключових позицій – встановлення лічильників, пеня, терміни повідомлень та інше.

Автори проектів (народні депутати), навпаки, намагалися переконати парламентаріїв, що закони допоможуть у формуванні прозорості тарифів, покажуть їх складові, навчать споживача розбиратися в них і дадуть право вибору. Тобто, в певному сенсі навчать людей бути господарями свого житла. Але, поки, як кажуть, не судилося.

Чиїм коштом ставимо лічильник

Один з ініціаторів законів, заступник голови комітету з питань будівництва і ЖКГ, народний депутат Альона Бабак була відверто засмучена провалом. За її словами, саме споживач отримав би величезну вигоду від реформ законодавства: «Це була величезна маніпуляція! Ми відстрочили на невідомо який термін реформи в сфері енергоефективності в Україні. Безкоштовного нічого немає! Ми за все платимо, не знаючи цього. Нам приписують, що законом ми хочемо підтримати олігархів і зобов’язати людей платити за те, за що нібито раніше платили монополісти!».

Як говорить Альона Бабак, абоненти сьогодні перебувають в ілюзії, що вони платять за тепло, але не за встановлення приладу. Хоча по факту в платіжці ця складова є. За даними Національної комісії регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) з початку 2017 р. споживач вже заплатив в тарифах за встановлення будинкових розподільників тепла. В Києві витратили 143 млн грн на встановлення 2570 одиниць лічильників. В Одесі – 46 млн грн на встановлення 1359 лічильників. У Львові – 1 млн грн на встановлення 775 одиниць.

«В законі ми пропонуємо вилучити ці цифри з тарифу і зробити їх прозорими шляхом розподілу вартості лічильників між усіма квартирами будинку і розбити плату на п’ять років. Приблизно це обійдеться в 6-7 грн на місяць з кожної квартири. Таким чином люди побачать, за що і скільки вони платять: цифру тарифу і цифру за лічильник», – пояснює Альона Бабак.

Законопроект передбачав і другий варіант – споживач самостійно купує лічильник, але його встановлення і постановку на облік бере на себе монополіст. В такому разі люди розраховуються за лічильник одразу, не розтягуючи оплату на роки і не отримуючи цю цифру в тариф.

Голова правління громадської організації «Нова Україна Комунальна» Андрій Ведмідь також обурений позицією деяких парламентаріїв: «Авторів законопроектів звинуватили в тому, що вони нібито хочуть покласти додаткові витрати на споживача, зобов’язуючи його оплатити лічильник. Таке враження, що ця позиція розкручувалася деякими нардепами спеціально для того, щоб показати виборцю, як його хочуть захистити. А адже в лічильнику зацікавлений саме споживач. Лічильник не економить, він рахує фактичне споживання. До того ж, закон прибирав колізію, коли в тарифи будинку з лічильником і без лічильника була закладена єдина сума за його обслуговування. Він пропонував для кожного будинку лічильник тепла рахувати окремо. І таких моментів у законопроекті дуже багато».

Ми не вміємо бути господарями свого житла

Ця трохи моралізаторська інтерпретація, за словами Андрія Ведмідя, заснована на одному – нашим людям поки що незвична думка, що поняття «дому» не обмежується квартирою. «Чому споживач часто недоотримує послугу? Наприклад, сусід зробив ремонт і порушив теплообмін будинку. Тут комунальники ніяк вплинути не можуть, тому що сусід вніс зміни у вашу спільну власність. Тобто інженерні мережі – це загальне нероздільне майно всіх мешканців будинку. Те ж саме стосується і будинкових лічильників, які стають спільним майном, яке треба берегти і за яке потрібно платити», – пояснює експерт.

Часто в квартирі, яка розташована всередині будинку, тепліше, ніж у сусідів. Тому, що в певному сенсі вона гріється за рахунок сусідніх приміщень. Навіть якщо в такій квартирі відключити опалення, температура в ній буде прийнятною. Один з провалених законопроектів пропонував внести поправочний коефіцієнт, за допомогою якого можна було б грамотно розрахувати споживання тепла і відповідно справедливо його оплачувати.

Предметом спору також стала заявка про неминуче підвищення тарифів у разі прийняття законів. Глава «Нової Комунальної України» не відкидає такої вірогідності: «Причин для підвищення тарифу існує багато. Основною з них може стати різке зменшення споживання послуг. Коли зменшується споживання, а витрати залишаються незмінними, тоді так, це може стати причиною підвищення тарифу».

На скільки могли би підскочити тарифи, ніхто з авторів законопроектів не рахував, як не рахували і те, яка ймовірність різкого зменшення споживання послуг.

Законопроекти, надіслані депутатами на повторне друге читання, будуть доопрацьовуватися і знову виноситися в зал. Чи буде до цього моменту політична воля на їх прийняття, загадувати складно. Одне можна сказати з упевненістю – доки люди не навчаться розбиратися в правильності нарахувань і схемах платежів, на галузі ЖКГ будуть продовжувати піаритися і спекулювати.

Ольга Авраменко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Особисті фінанси
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua