Держбанки переведуть під зовнішній контроль


Держбанки переведуть під зовнішній контроль

Мінфін пропонує відсторонити парламент від призначення наглядових рад держбанків. Більшість наглядових рад сформують з незалежних членів, а втручання в роботу наглядової ради або правління буде кримінально переслідуватися.

Поза політикою

В уряді мають намір змінити систему управління держбанками. Міністерство фінансів підготувало проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей управління державними банками» (копію має FinClub). До кінця травня законопроект мають винести на розгляд Кабінету міністрів.

Документ переглядає склад та повноваження наглядової ради. Наглядова рада держбанку – Ощадбанку і Укрексімбанку – складатиметься з семи осіб: по одній від уряду і президента, а п’ять – незалежні члени. Зараз в наглядових радах державних банків по п’ять представників від уряду, парламенту і президента.

Для відбору незалежних членів, які будуть виконувати свої функції три роки на платній основі, буде створена комісія – по три представники від президента і Кабміну. Первинний відбір претендентів для участі у конкурсі проведе компанія, яка повинна мати мінімум десятирічний досвід з підбору керівного складу провідних світових банків.

Головою наглядової ради може бути обраний тільки незалежний член. До незалежних членів буде висунуто низку кваліфікаційних вимог. Наприклад, він не повинен останні п’ять років керувати держбанком, його філією, підрозділом або представництвом, бути пов’язаною з держбанком особою або ж бути особою, якя отримує прибуток від дочірніх підприємств держбанку. Не стануть незалежними членами власники істотної участі українських банків, їх керівники і навіть співробітники. Не будуть брати участь у відборі близькі зазначених осіб та аудитори.

Розширюються повноваження наглядової ради. Зокрема, саме члени наглядової ради будуть призначати і звільняти голову і членів правління держбанку, затверджувати звіт правління та визначати аудитора держбанку, приймати рішення про створення комітетів наглядової ради та затверджувати принципи корпоративного управління держбанку. Також вони зможуть отримувати доступ до банківської таємниці, якщо це необхідно для виконання їхніх прямих обов’язків.

«Законопроектом пропонується переглянути принципи та механізми корпоративного управління держбанків, привести їх у відповідність з кращими міжнародними стандартами шляхом створення ізольованої від політичного впливу системи управління діяльністю держбанків через наглядові ради, більшу частину з яких становитимуть незалежні члени», – йдеться в пояснювальній записці до документа.

Втручання каратиметься

Крім того, пропонується внести зміни до ст. 344-1 Кримінального кодексу і встановити відповідальність за незаконне втручання в роботу службових осіб банку. В переліку можливих санкцій – штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів (3400-5100 грн), виправні роботи на термін до одного року, арешт на термін від трьох до шести місяців, обмеження волі до року.

Якщо ж в роботу держбанку втручалася службова особа, яка використала службове становище, то санкції будуть суворіші: штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів (5100-8500 грн), виправні роботи на термін до двох років, обмеження волі до двох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на три роки.

В експертному висновку до проекту наголошується, що запропонована конструкція управління, коли найбільш важливі рішення можуть прийматися без урахування позиції представників держави, може призвести до втрати контролю держави над своєю власністю. Держава, залишаючись формальним власником активу, суттєво обмежується в можливості управляти ним.

Крім того, кваліфікаційні вимоги до незалежних членів нібито настільки суворі, що «більшість українських кваліфікованих фахівців, які мають досвід роботи у банківській системі, не зможуть претендувати на посаду члена наглядової ради держбанку». Однак автори законопроекту вважають такі «побоювання» надуманими: вони відповідають світовій практиці, узгоджені з МВФ, Світовим банком, IFC, ЄБРР і вже імплементовані для інших держкомпаній, а також у націоналізованому Приватбанку (в ньому навіть шість незалежних членів і всього один представник уряду).

Повторний шлях

Це не перша спроба влади захистити держбанки від політичного тиску. Ця ідея при попередньому міністрі фінансів Наталії Яресько була прописана в Основах стратегічного реформування державного банківського сектора, що була включена в Меморандум з МВФ, але так і не була сприйнята парламентом. Документ був затверджений урядом у травні 2016 року, але в середині липня за ініціативи Мінфіну законопроект було відкликано для доопрацювання. За рік текст законопроекту майже не змінився, але час втрачено.

За минулий рік ПриватБанк став державним, що вимагало змінювати стратегію управління держбанками. У НБУ хочуть відмовитися від ідеї приватизації Укрексімбанку. Глава Нацбанку Валерія Гонтарєва зазначала, що якісне корпоративне управління дозволить уникнути входження міжнародних фінансових організацій в капітал Укрексімбанку. «Ми пропонували входження міжнародних організацій в «Укрексім» більше для корпоративного управління. Якщо ж зараз буде нормальний закон про корпоративне управління, незалежні наглядові ради, тоді ця необхідність відпадає. До Укрексімбанку можна буде ставитися як до реального експортно-імпортного банку, які в усьому світі на 100% державні», – сказала вона.

Держбанки налаштовані на зміни

У держбанках, які потрапляють під дію закону, підтримують плановані зміни. В Ощадбанку уточнили, що необхідність реформування системи корпоративного управління закріплена також у Дорожній карті трансформації відповідно до підписаного Меморандуму про стратегічне партнерство з ЄБРР. «Ми рухаємося згідно з планом трансформації банку, тому підтримуємо кроки, спрямовані на якнайшвидше досягнення параметрів. Представники Ощадбанку, так само як і інших держбанків, Мінфіну, НБУ та профільного комітету парламенту, входять у робочу групу, яка займається цим питанням, і беруть активну участь у його обговоренні», – повідомили в прес-службі Ощадбанку.

В ПриватБанку нагадали, що він став першим держбанком, наглядові органи якого вже сформовані за новими сучасними принципами. «Саме за принципами незалежності та професійного складу було сформовано наглядову раду Приватбанку, її формування здійснювалось у відповідності з положеннями закону україни «Про управління об’єктами державної власності», які за змістом аналогічні положенням законопроекту про держбанки», – сказав голова правління ПриватБанку Олександр Шлапак.

Підтримує Олександр Шлапак і ідею введення кримінальної відповідальності за спроби впливу на посадових осіб. «Це є важливим питанням для розвитку банківського сектора. Запропоновані зміни до Кримінального кодексу покликані убезпечити посадових осіб державних банків від зовнішнього втручання і сприяти незалежності органів управління банку», – вважає топ-менеджер.

Проти законопроекту можуть виступати депутати: політичну незалежність держбанків вже побічно засудив голова парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка (Радикальна партія Олега Ляшка). «Ми бачимо, що Мінфін не збирається міняти кардинально хибний курс на повне знищення можливості використання держбанків як інструменту державної політики. Адже саме таку функцію виконують банки з держкапіталом всіх економічних тигрів. Натомість позиція Мінфіну і Нацбанку про майбутнє держбанків зводиться до того, що рано чи пізно всі ці установи потрібно розпродати», – відповів він. Восени Сергій Рибалка вже оголошував конкурс на відбір членів наглядових рад держбанків: він закликав потенційних кандидатів подавати свої резюме в комітет.

Віктория Руденко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Все, що ми знаємо про:НБУ
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua