Чому ОСЦПВ залишається лотереєю для водіїв


Чому ОСЦПВ залишається лотереєю для водіїв

На ринку “автоцивілки” запрацював пілотний проект з прямого врегулювання. Він передбачає, що у разі ДТП потерпілий отримає відшкодування у своїй страховій компанії, а не у страховика винуватця ДТП. Правда, українське пряме врегулювання виявилося особливим.

В кінці 2016 року на ринку “автоцивілки” запрацював пілотний проект з прямого врегулювання. Такий механізм передбачав, що у разі ДТП потерпілий буде отримувати відшкодування у своїй страховій компанії, а не у страховика, де був застрахований винуватець ДТП.

Правда, українське пряме врегулювання виявилося особливим.

По-перше, “пілот” не є обов’язковим для всіх учасників ринку.

До нього підключено 18 компаній з більш ніж 50, хто продає поліси ОСЦПВ. На момент запуску проекту їх було 14: “Оранта”, “Аха страхування”, “Інго Україна”, “Універсальна”, “Аска”, “Провідна”, ВУСО, “Княжа”, “PZU Україна”, Українська страхова група, “Уніка”, “Іллічівська”, “Арсенал страхування”, “Країна”.

За словами генерального директора Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) Володимира Шевченка, ще дві компанії розглядають можливість приєднання до проекту. “Вони запросили у нас всю інформацію і вивчають її. Остаточного рішення ще немає”, — сказав він.

По-друге, пряме врегулювання працює з обмеженнями. Потерпілий зможе скористатися цією опцією тільки в тому випадку, якщо всі учасники ДТП застраховані в компаніях-учасницях проекту. Також не працює пряме врегулювання, якщо заподіяно шкоду не тільки майну, але і життю.

Ці обмеження призвели до того, що за три місяці кількість відшкодувань по системі прямого врегулювання становила лише 10% від усіх страхових випадків. “За цей час було заявлено понад 1700 збитків”, — підрахував Шевченко.

Раніше страховики оцінювали частку страхових випадків, які потрапляли в жорсткі рамки, 20-30%. Низькі фактичні результати можна пояснити слабкою обізнаністю потерпілих, які зверталися до СК потерпілого.

“Перші кілька тижнів після старту проекту кількість звернень обчислювалася одиницями. Наприклад, СК “Арсенал страхування” в січні врегулювала дев’ять справ, що становило не більше 10% від загального числа виплат за “автоцивілкою”.

При цьому середня сума виплат за прямим врегулюванням майже не відрізняється від середньої виплати за класичною системою. Спостерігається менше формалізму в процедурах, спрощується документообіг. Багато операцій відбувається на засадах довіри між страховиками щодо конкретних страхових подій.

В результаті ми маємо набагато менше суперечок і скарг з боку клієнтів і страховиків”, — говорить директор департаменту врегулювання збитків регіональної мережі СК “Арсенал страхування” Костянтин Палазов.

За підрахунками Шевченка, середній термін врегулювання за “прямою” системою склав 24 дні, тоді як у рамках звичайної системи вимагалося 115 днів.

Середня сума виплати в 2016 році становила 11,8 тис грн, а за системою прямого врегулювання — близько 14 тис грн. Страховики, які платять клієнтові компенсацію, зацікавлені в тому, щоб клієнт до них повернувся, тому рідше занижують виплати і йдуть назустріч потерпілому.

Втім, такі результати складно назвати репрезентативними. Хоча 18 компаній-учасниць проекту продають майже 50% полісів ОСЦПВ, цього недостатньо для повноцінної роботи нового механізму та оцінки результатів.

“Лояльність клієнтів оцінювати рано, а середній термін врегулювання при оцінці за такий короткий проміжок буде нерепрезентативним. Зараз частка заяв з прямим врегулюванням у загальній кількості справ по ОСЦПВ становить 13%.

Середня виплата за цією системою майже така ж, як за звичайною ОСЦПВ, різниця становить всього 4%. Говорити про якісь тенденції рано: не можна порівнювати 1382 виплати за традиційною системою і 90 — за допомогою механізму прямого врегулювання”, — говорить менеджер управління автотранспортного страхування СК “PZU Україна” Павло Корсун.

“Можна констатувати, що страхова сума виплати зросла в середньому на 5-7%. Звісно, є перші проблеми, але ми їх виявляємо, розбираємося і приймаємо рішення, щоб вони не повторювалися”, — говорить голова наглядової ради СК “ВУСО” Олександр Шойхеденко.

В МТСБУ розраховували, що вже в 2017 році нове правило врегулювання стане обов’язковим і пошириться на всіх учасників ринку. Проте на загальних зборах членів бюро 12 квітня ця ініціатива провалилася. Це значить, що поки пряме врегулювання залишиться добровільним.

“Механізм прямого врегулювання має два недоліки. Перший — він не загальний і не обов’язковий. Другий — роль МТСБУ як арбітра недостатня”, — вважає голова наглядової ради СК “Саламандра-Україна” Юрій Явтушенко. СК “Саламандра-Україна” не є учасником “пілоту”.

Проблема в тому, що після того, як компанія виплачує компенсацію, вона має отримати суму відшкодування, розраховану за певною формулою, від СК винуватця ДТП. Страховики не впевнені, що МТСБУ гарантуватиме виплати, якщо друга сторона не зможе виконати зобов’язання.

Не виключено, що з часом система покаже свої переваги і до неї приєднається більшість СК. Поки такий сценарій видається малоймовірним. Малоймовірним є й інший шлях — змінити закон “Про ОСЦПВ” і зробити пряме врегулювання обов’язковим: депутатам страхові проекти не цікаві.

Щоб завоювати лояльність клієнтів, страховики за додаткову плату пропонують опцію прямого врегулювання, яка діятиме незалежно від кількості учасників ДТП і компанії винуватця ДТП.

Таку опцію мають майже всі члени “пілотного” проекту, а також страховики, які не долучилися до нього.

“Наша компанія не є учасником системи прямого врегулювання, створеної бюро, але ми ввели власне пряме врегулювання “ОСЦПВ+” на початку 2016 року. У 2016 році така опція коштувала 60 грн. З 2017 року ми змінили ціну: 50% від вартості “автоцивілки”, — говорить Явтушенко.

Страховики сподіваються, що в 2017 році позитивних змін буде більше. Наприклад, електронний поліс повинен вирішити проблему шахрайства.
“Електронний поліс з можливістю миттєвого відображення інформації про нього в базі МТСБУ знизить рівень зловживань. Хоча основний збиток завдають випадки продажу полісів “заднім числом” недобросовісними агентами.

До того ж електронний поліс спростить безліч внутрішніх процесів страхової компанії, пов’язаних з виготовленням і придбанням бланків, їх обліком та інвентаризацією, зберіганням і логістикою”, — вважає заступник голови правління СК “Арсенал страхування” Марина Авдєєва.

“Створено програмне забезпечення, на якому працюватиме дата-центр. Тепер черга за страховиками. Кожен має адаптувати свою інформаційну систему або придбати у стороннього розробника, що дозволить йому оформляти електронні поліси і з’єднатися з програмним забезпеченням, на якому буде функціонувати дата-центр.

Оптимістичний прогноз початку реалізації електронних полісів — третій квартал 2017 року. Цього нам цілком достатньо, щоб підготуватися до оформлення електронних полісів”, — говорить Корсун.

Шевченко обіцяє, що через рік після запуску електронного поліса паперові бланки будуть виведені з обігу. Крім того, впровадження електронного поліса дозволить очистити ринок від дрібних компаній, які не завжди вчасно і в повному обсязі виконують свої зобов’язання перед клієнтами.

“Дрібні компанії не готові інвестувати в IT-технології. Також буде вирішено проблему з полісами компаній, які втратили ліцензію, але їхні бланки досі “ходять” по ринку. Від цих змін виграє споживач. Він почне отримувати якісніший сервіс в надійних компаніях”, — вважає він.

Правда, одними зусиллями МТСБУ шахрайство перемогти не можна.
“Для контролю наявності у водіїв страхового покриття поліції потрібно надати інструмент перевірки. Моторне бюро над цим працює. Інструмент може з’явитися вже в 2017 році. Одночасно з цим страховики повинні отримати доступ до бази даних поліції про ДТП”, — говорить Корсун.

Також в 2017 році ринок ОСЦПВ продовжать покидати його учасники. За даними МТСБУ, у 2014-2016 роках членство в бюро втратили 26 страховиків.

“На ринку відсутнє регулювання. Нацкомфінпослуг посилює вимоги до активів, якими покриваються страхові резерви, але перевірити, чи виконують компанії ці вимоги, регулятор не може, поки діє мораторій на перевірки. Навіть комісія визнає, що більшість активів покрито “сміттєвими” цінними паперами”, — говорить Явтушенко.

За оцінками Шойхеденка, мова може йти про виведення з ринку двох-трьох компаній.

“Ми спостерігаємо багато швидких злетів і падінь компаній, пов’язаних із швидким зростанням або втратою прибутковості без особливої відповідальності за виплати. Президія МТСБУ розробила “захисний механізм, який непогано себе зарекомендував: внесення гарантійної суми за продані поліси.

Даний механізм не дозволить несумлінним компаніям швидко нарощувати прибуток або виплачувати високі комісійні. Це призведе до стабілізації ринку, і ми не будемо спостерігати швидких злетів невідомих компаній у першу десятку страховиків”, — сподівається Шойхеденко.

Вікторія Руденко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Особисті фінанси
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua