11660
Андрій Зінченко: приховані смисли або семіотика грошових знаків (частина 4)
— Казна та Політика
В минулих публікаціях (частина 1, частина 2, частина 3 ми порушили тему прихованих смислів у дизайнах грошових знаків сучасності. Сьогодні ми зввернемо увагу на одну цікаву деталь дизайну української гривні, яка разом з тим не має прямого пояснення.
Знак трикутника, який викликав суспільний інтерес, будучи надрукованим на 500 гривнях 2006 року, присутній і на інших номіналах. На 500 гривнях нового зразка він теж залишився.
Мінімальний цілий номінал української грошової одиниці гривні представлений одночасно у вигляді банкноти і монети. При цьому монета номіналом в 1 гривню примітна в першу чергу своєрідним дизайном реверсу.
Тут ми бачимо нетривіальну комбінацію рослин і трикутних структур, що саме по собі є оксюмороном. Офіційно це стилізоване зображення гілок. Однак жодних даних про причини зображення настільки незвичайного бачення гілок немає. Між тим зображення сильно нагадує популярну геометричну головоломку «Скільки трикутників?», міжнародний знак радіоактивної небезпеки і не тільки їх.
Причому якщо припускати в дизайні алюзію на радіоактивність, то може виявитися, що на монеті зображений цілком достовірний біологічний процес. Вивчивши документальну літературу про ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС, можна дізнатися, що для поховання деяких видів заражених об’єктів використовувалися котловани, дно яких устилалось бетоном для запобігання зараження ґрунтових вод, а зверху укладався ґрунт, який, як передбачалося, мав знизити інтенсивність випромінювання. У першому наближенні концепція працювала, але надалі радіоактивні елементи частково «піднімалися» на поверхню кореневою системою рослинності, яка виросла зверху такого котловану. У загальних рисах це більше відповідає дійсності, ніж опис невпізнаних стилізованих гілок.
Тема трикутників в дизайні зустрічається і на обіговій монеті 70 років перемоги.
І на ювілейній монеті 70 років перемоги номіналом 5 гривень (теми ідентичні).
Знайомий елемент явно впадає в очі на монеті номіналом 2 гривні, присвяченій М. Грушевському. (Існує думка, що М. Грушевський був масоном, символічне підтвердження чому можна при бажанні знайти на наведеному фото).
Офіційне пояснення НБУ говорить, що це «стилізований орнамент, розташований по діагоналі», хоча дане рішення дуже схоже з головоломкою американського шахіста і любителя танграма – С. Ллойда. (Є думка, що на монеті зображено 56 трикутників, включаючи 2 з прилеглим орнаментом).
Звісно, пан Ллойд був не першою людиною, яка цікавилася незвичайною геометрією і найімовірніше не він вперше вирішив сформулювати завдання підрахунку трикутників з загадкою. І вже абсолютно точно геометрія не має стосунку до М. Грушевського в історичному контексті.
Але що ж тоді символізує орнамент з трикутників розфарбованих шаховим порядком? Такий ми ще зустрінемо в подальшому.
Наступний трикутник знаходимо на ювілейній монеті, присвяченій математику О.Ляпунов. НБУ описує рішення як «геометричне зображення задачі небесної механіки».
Також специфічно зображені трикутники на монеті, присвяченій громадському, політичному і церковному діячеві І.Огієнку. Тут НБУ прямо вказує, що на монеті зображений не хрест (як можна було б припустити при побіжному огляді – Авт.), а саме 4 трикутні сектори!, які прикрашені рослинним орнаментом у стилі бароко. Рослини з трикутниками ми вже бачили вище, а от роки життя І.Огієнка оформлені теж трикутниками. До змісту рослинного орнаменту в стилі бароко ми ще повернемося.
Трикутники містить і монета «Спортивне орієнтування», хоча тут вони ніби як доречні. З опису ми дізнаємося, що бачимо зображення маршруту і стилізований компас. Компас чомусь стилізовано у вигляді символу, що нагадує геральдичну розу вітрів.
Не менше трикутників на тематичній монеті про Л. Ландау. Тут НБУ повідомляє нам, що ми бачимо функцію розподілу електронів та іонів у неізометричній плазмі на тлі сонця (з маленької літери). Трикутники, Сонце. Все це ми ще побачимо.
Наступна монета з трикутниками – 5 гривень із зображенням геодезичної дуги В. Струве. (Існує думка, що В. Струве також був масоном).
Враховуючи фундаментальність трикутника як символу, дуже хотілося б прочитати офіційні пояснення такої прихильності художників і НБУ до фінансової геометрії на офіційному сайті регулятора, але таких немає.
Від ювілейних монет, які практично не зустрічаються в повсякденному обігу, перейдемо до більш масових номіналах, що мають в дизайні трикутник в тому чи іншому вигляді.
Нічого не привертало б уваги, якби це були поодинокі випадки, але правильні геометричні об’єкти занадто часто фігурують у, здавалося б, художніх рішеннях, покликаних у т. ч. ускладнювати підробку і відобразити історичні етапи на тлі переважання різноманітних орнаментів.
20 гривень є популярною повсякденною купюрою. При цьому поточна оборотна банкнота вирішена значною мірою трикутної тематики.
На перший погляд може здатися, що трикутний знак для слабозорих використовувався для цього номіналу і раніше, сітка по краях є трикутником лише ситуативно, а трикутники з числом 20 в центрі символізують хвойний ліс.
Однак для візуалізації концентрації збігів звернемося до зворотного боку купюри. Справа в тому, що дана купюра виконана на дуже високому технічному рівні і не менш високому рівні деталізації макета. Так зображення Львівського театру на реверсі повністю виконано з цифри 20 різної товщини ліній. Не сказати, що велике досягнення у вік комп’ютерних технологій, але тим не менш відмінний елемент захисту від підробок. Цифра 20 на реверсі і вертикальна смуга номіналу на аверсі виконані аналогічно.
При цьому при такій високій деталізації статуя Слави з фронтону театру, зображена крупним планом на реверсі купюри, має на правій руці всього три пальці, утворюють вершини трикутника.
Трикутні мотиви можна знайти на 20 гривнях всіх зразків. Виходить перехідний трикутний мотив купюри. І він зустрінеться нам не тільки тут. Існує хибна думка, що І. Франко теж був масоном (нібито прочитання його твору «Каменярі» занадто буквально свідчить на користь цього – Авт.), а знак трикутника має до цієї течії прямий стосунок. Франкознавці стверджують, що це не так.
Також хотілося б звернути увагу на трикутний мотив по периметру 50 гривень 1992 року із зображенням М. Грушевського, які були надруковані у вигляді зразків, але в обіг введені не були.
Як ми бачили вище трикутники на платіжному засобі з М. Грушевським таки були реалізовані в монеті. Причому з аналогічним дизайном розташування в «шаховому порядку».
Актуальний зразок купюри номіналом 200 гривень так само не позбавлений трикутного мотиву. Офіційно це «різнокольорові стрічки українського вінка».
Причому стрічки вінка циклічно йдуть за межі купюри вниз і «визирають» зверху. Виходить, що купюра охоплена символом цілком: як вгорі, так і внизу. Флористика у поєднанні з трикутниками нам вже зустрічалася на монеті номіналом в 1 гривню.
У першому матеріалі”:http://news.finance.ua/ru/news/-/395803, присвяченим символів на грошах, ми ознайомилися зі знаком у вигляді ока в трикутнику і колі на 500 гривень зразка 2006 року.
Знак був спірним і, хоча історичні документи пов’язували його з Г. Сковородою, та на 500 гривнях нового зразка в явному вигляді він дизайн включений не був.
Однак неявно в ньому залишився. І судячи з причин, викладених нижче, на купюрі зразка 2006 року він був поміщений не випадково. Як і у випадку з дизайном 2006 року історичні корені у елемента, але тепер вони стануть викликати дещо більше питань, ніж раніше. Уважне вивчення 500 гривень зразка 2006 року легко візуалізує наявність стилізованого зображення корпусу Києво-Могилянської академії з латинським текстом навколо.
Це зображення в світлих тонах розміщене правіше центру над малюнком і зазвичай не привертає уваги на тлі такого явного знака трикутника в колі ліворуч. В офіційному описі реверсу купюри на сайті НБУ елемент не значиться. Фонове зображення і тому частково перекрито як вгорі, так і внизу.
Між тим це печатка Києво-Могилянської академії, яка у повному, контрастному виді виглядає ось так.
Порівняння показує, що на старій купюрі сонце, зображене на печатці, перекрито словом «гривень», а його промені читаються слабо.
Так, Вам не здалося – сонце на печатці Києво-Могилянської академії трикутне. Сонце і око в трикутнику це в деякому сенсі тотожні символи. Тобто в дизайні 2006 року, буквально приховавши цей символ на друку, художник виніс його на реверс у явному вигляді, але в іншій формі, зв’язавши історичним обґрунтуванням з філософом.
Як ми пам’ятаємо, на купюрі 2015 року спірне око в трикутнику вже явно було відсутнє, що дещо послабило суспільний інтерес до історії появи цього елемента на грошах, але уважне вивчення реверсу 500 гривень зразка 2015 року показує, що трикутне сонце печатки стало явним.
Слово «гривень» в художньому рішенні тепер не перекриває елемент печатки з трикутним сонцем.
Таким чином нова купюра в 500 гривень зберегла тотожний трикутний солярний символ на реверсі, трохи послабивши на ньому акцент.
При цьому обґрунтування знака в разі вишукувань будуть цілком історичними – печатка академії, а чому сонце трикутне, вже питання у 18 століття.
Тут доречно ознайомитися з одним із попередніх дизайнерських рішень 500 гривень, які в тираж не пішли.
Як бачимо, на місці й корпус Києво-Могилянської академії і трикутники (аналогічні таким невведення в обіг 50 гривнях) і навіть хмари з печатки. Свічка заслуговує окремої уваги.
Цікавий приклад художньої наполегливості. Та чи художньої?
Розглядаючи ситуацію ширше, можна констатувати, що за збігом невідомих обставин трикутний символ відкриває, знаходиться в середині і закриває лінійку номіналів української грошової одиниці. З суто статистичної точки зору такі збіги мають відносно низьку ймовірність статися з такою частотою.
Виходячи з викладеного, можна припустити, що на очікуваній купюрі номіналом у 1000 гривень як найбільшому номіналі, що закриватиме лінійку існуючих, можна з деякою ймовірність очікувати наявності трикутних елементів у дизайнерському рішенні.
Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (МРА)
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
