«Чорноморськ» іде за вкладом напролом


«Чорноморськ» іде за вкладом напролом

Держпідприємства втратили в банках-банкрутах майже 20 млрд грн, але не усі з них здаються. Порт «Чорноморськ» намагається стягнути свої гроші з ФГВФО, апелюючи до того, що ініційований компанією переказ грошей з Платинум Банку не є майновою вимогою, а отже, порт може отримати гроші позачергово. Юристи вважають таке трактування неправомірним.

Закон держсектору не указ

Вкладники вигадують дедалі більш витончені правові конструкції для того, щоб витягнути гроші зі збанкрутілих банків. Незвичайний спосіб зараз тестується на Платинум Банку. НБУ визнав цю установу неплатоспроможною 10 січня. Наступного дня в банк увійшов тимчасовий адміністратор, який заборонив проводити будь-які видаткові операції та перекази. Проте 12 січня державне підприємство «Морський торговельний порт “Чорноморськ“» вирішило перевести в Укргазбанк гроші зі своїх рахунків у Платинум Банку – 108,54 млн грн і $184,35 тис.

Тимчасовий адміністратор не виконав ці платіжні доручення «без будь-яких пояснень», як ФГВФО відмовляв тисячам клієнтів інших банків останніми роками. Щоправда, тимчасовий адміністратор 19 січня усе ж повідомив «Чорноморськ» про «повернення без виконання його платіжних доручень у зв’язку з відсутністю у Платинум Банку правових підстав для переказу грошей», адже це було б прямим порушенням закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб».

Але порт несподівано подав позов до суду. Ще більш несподіваним виявилося те, що 2 березня Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов і визнав протиправною бездіяльність тимчасового адміністратора. Суд зобов’язав його здійснити переказ коштів. Нагадаємо, що 1 березня почалася ліквідація Платинум Банку, а отже, після формування ліквідаційного балансу виплати кредиторам почнуться в черговості, передбаченій законом.

Війна трактувань

Суд першої інстанції у своєму рішенні згадав ч. 5 ст. 36 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», де йдеться про те, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Однак тут же дійшов протилежного висновку: «вимога порту щодо виконання платіжних доручень не є майновою вимогою, а є вимогою за зобов’язанням вчинити певні дії з переведення грошей з рахунку в Платинум Банку на інший рахунок».

«Рішення Одеського окружного адміністративного суду є цікавим в першу чергу тим, що фактично суд встановив: вимога про перерахування коштів ДП «Морський торговельний порт “Чорноморськ“» з рахунку, відкритого в ПАТ «Платинум Банк», на рахунок підприємства у ПАТ «Укргазбанк» не є майновою вимогою. Отже, відносини між неплатоспроможним банком та юридичною особою не є відносинами кредитора і боржника, а тому на них не поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», – пояснює керуючий партнер юркомпанії «Волхв» Олександр Навальньов.

Тимчасовий адміністратор подав апеляцію, але суд її не прийняв через несплату судового збору. 12 квітня Вищий адміністративний суд відкрив касаційне провадження за скаргою тимчасового адміністратора. Втім, суд відмовив тимчасовому адміністратору Платинум Банку в задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.

Великі втрати

Це не перший випадок, коли держпідприємства втрачають кошти у збанкрутілих банках. За останні три роки закрилося більше 90 банків. За даними ФГВФО на 1 лютого 2017-го, держустанови втратили в них 19,5 млрд грн. Найбільше коштів державних установ було розміщено в банку «Надра» Дмитра Фірташа, Дельта Банку Миколи Лагуна і банку «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго. Серед держпідприємств найбільше грошей втратили корпорація «Антонов», «Нафтогаз України», Аграрний фонд, Конструкторське бюро «Південне», Державне підприємство обслуговування повітряного руху України.

Деякі підприємства намагаються «повернути» гроші самостійно, проводячи взаємозалік депозитів і кредитів у період перед банкрутством банку. Цікавий випадок був два роки тому у «Укрпошти». Її гроші були заблоковані на рахунку збанкрутілого Дельта Банку. При цьому «Укрпошта» повинна була продовжувати перераховувати банку гроші, які отримувала від позичальників «Дельти». Але поштовий оператор вирішив схитрувати: запропонував тимчасовому адміністратору провести взаємозалік – перерахувати банку не 23,9 млн грн «живих» клієнтських грошей, а гроші з рахунку «Укрпошти» в самому банку-банкруті. «Укрпошта» пішла до суду і програла.

Інші компанії безуспішно чекають повернення коштів від Фонду гарантування після продажу активів банків. «Загальна сума депозитів, які не були повернуті Аграрному фонду банками, становить близько 2,5 млрд грн. Зокрема, Брокбізнесбанк не повернув 2,1 млрд грн, Радикал Банк – 330 млн грн, Держзембанк – 10 млн грн. Аграрний фонд звернувся з відповідними заявами про кредиторські вимоги до вказаних банків», – повідомили в Аграрному фонді.

Порушення прав вкладників

Юристи кажуть, що вимога проведення платежу, який був ініційований після запровадження в банк тимчасової адміністрації, є нікчемною. Ініціюючи такий платіж, підприємство порушило черговість повернення грошей іншим вкладникам.

«Дана позиція підприємства абсолютно суперечить логіці закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, створюється прецедент, за яким вкладники можуть масово ініціювати звернення до судів з вимогою перерахувати залишки з рахунків, відкритих в неплатоспроможних банках, на їхні розрахункові рахунки в інших банках. І дата звернення з такою заявою не відіграватиме ніякої ролі. У судів не залишиться іншого вибору: або доведеться чекати рішення Верховного суду з цього питання, або брати на себе відповідальність і задовольняти такі позови», – попереджає Олександр Навальньов.

Олена Губар

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу ««Чорноморськ» іде за вкладом напролом» на Finance.ua - 2.7
В Контексті Finance.ua