Замість зарплат українцям роботодавці платять за комуналку — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Замість зарплат українцям роботодавці платять за комуналку

Особисті фінанси
997
Українські підприємства продовжують нарощувати борги із зарплат. Причому, навіть якщо гроші і з’являються, бізнес воліє в першу чергу оплатити комунальні послуги і податки, хоча за законом зобов’язаний спочатку погашати борги перед робітниками.
«Витратна частина підприємств зросла, а дохідна, в кращому випадку, не змінилася або знизилася. Енергоносії, послуги ЖКГ подорожчали, щоб не опинитися без світла і газу, компанії змушені оплачувати саме ці витратні статті», — зазначив голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Хронічні боржники
Найгірше платять зарплати промислові підприємства, стверджують експерти. Пояснюється це не тільки загальним падінням попиту на їхню продукцію і скороченням ринків збуту, але і воєнними діями на сході країни, енергетичною блокадою зони АТО. Як відомо, активісти виступили за повне припинення будь-якої торгівлі з непідконтрольними українськими територіями.
В цілому, до початку бойових дій в Україні, в лютому 2014 р., заборгованість із заробітної плати становила близько 700 млн грн. на сьогодні ця цифра зросла вже майже втричі, до 2 млрд грн.
Найгірше платять в Луганській і Донецькій областях, де заборгованість становить близько 800 млн грн. Також у лідерах Харківська (260 млн грн) і Дніпропетровська (150 млн грн) області.
Найменший цей показник у Хмельницькій (4 млн грн), Закарпатській (3 млн грн) і Чернівецькій (2 млн грн) областях.
Тобто, регіони, які раніше вважалися економічно благополучними, зараз не можуть розрахуватися з робітниками. А традиційно депресивні території, навпаки, вибралися з боргів.
Найкраща ситуація з зарплатами, за словами експертів, в торгівлі, хімічній галузі (багато в чому завдяки підготовці до посівної), банківській і, звичайно ж, IT-сферах.
«Деякі керівники компаній, звичайно, можуть замість виплати зарплат купити собі, умовно, новий Mercedes-Benz, але були й такі, хто брав кредити, наприклад, «на ремонт», щоб закрити питання зарплат. В цілому, промисловість уже три роки в занепаді. Найбільше економічна криза позначається на тих підприємствах, де виплачувалися «білі» зарплати», — зауважив економіст Андрій Вигиринський.
Виживають як можуть
Не менше потерпають і бюджетники, оскільки більша частина зібраних у регіонах податків йде в держскарбницю, а в регіонах залишається лише 13-14% грошей.
«На місцях немає реальних грошей. І хоч формально заробітні плати піднімаються, у тому числі «мінімалка», але платити їх нічим», — зауважив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
При цьому, як говорять економісти, великі підприємства частково рятуються продажем своїх активів або, як це відбувається з ДП «Південмаш», списанням боргів.
На підприємствах, які не мають держпідтримки або грошових донорів, доводиться тримати персонал на «голодних пайках». Багато робочіх вже вирушають у пошуках кращого життя за кордон, хоча офіційно і не забирають трудових книжок.
«Рятує тіньова економіка і поїздки на заробітки за кордон, в ту ж Польщу. Якби в українців не було підробітків і зарплат у конвертах, уряд вже отримав би голодні бунти», — зазначив Охріменко.
Щоб якось вплинути на роботодавців і поквапити їх з виплатами, багато українців навіть пишуть заяви в Держінспекцію з питань праці, яка потім передає їх у Нацполіцію. Але через мораторій на перевірки бізнесу карати непорядне начальство все складніше.
Приміром, якщо за результатами перших двох місяців 2014 р. було відкрито близько 530 проваджень за фактом невиплати роботодавцями зарплат (129 керівникам оголошено підозру), то за той же період цього року цей показник зменшився до 154 проваджень і 17 вручених підозр.
«Позначається не тільки мораторій на перевірки, але і загальна завантаженість слідчих поліції. Ці справи у них явно не в пріоритеті. Фактично, в українців немає дієвого механізму відстояти свої права на своєчасну виплату зарплат», — зауважив Андрій Вигиринський.
І на швидке поліпшення ситуації розраховувати не доводиться. «Восени заборгованість може зрости до 2,5 млрд грн, а якщо знову підвищать мінімальну заробітну плату, то перевалить і за 3 млрд грн», — прогнозує Олександр Охріменко.
Денис Вергун
За матеріалами:
УБР
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас