Сергій Васьков: об'єднання Ощадбанку і Приватбанку. Наскільки цей крок можливий?

Чутки про те, що два найбільші українські державні банки планують об’єднати, народилися відразу після націоналізації Приватбанку. Наскільки цей крок можливий?

Для держави об’єднання Ощадбанку та Приватбанку бачиться цілком логічним. У найближчі п’ять років (як мінімум) інвесторів на купівлю ні одного, ні іншого банку не буде – це факт.

«Народне IPO» для будь-якого з цих банків також виглядає досить примарно.

Тому логічним кроком було б виділити роздрібних клієнтів і корпоративний портфель, що працює, і передати його Ощаду. А Приват вичищати, згортати і структурувати.

Наприклад, РайфайзенБанк Аваль (менший за розміром і більш оптимальний за структурою) давно хоче піти з українського ринку. Але покупців немає.

Плюси і мінуси можливого об’єднання Ощадбанку та Приватбанку для держави і вкладників.

Суть цих двох банків і їхні стратегії дублюють одне одного – великий роздрібний банк.

Сьогодні, коли Приват став державним, було б логічно передати в Ощадбанк технології по роботі з бізнесом і кредитний портфель, що працює.

Поступово можна переводити клієнтів: частково цей процес вже було проведено: нарахування бюджетних та пенсійних виплат для населення переводилося на картки Ощадбанку.

На Приваті неминуче залишаться інсайдерські та безнадійні кредити. З ними необхідно якісно працювати. Але це вже інша історія.

Якщо злиття відбудеться, платники податків зможуть заощадити значні кошти як на утримання менеджменту цих двох банків, так і на ведення їхньої операційної діяльності.

Сьогодні два дублюючі державні банки потенційно вступають в непотрібну конкуренцію.

Якщо цього уникнути, менеджмент зможе зосередитися на поліпшенні якості обслуговування клієнтів і необхідному розвитку кредитної політики.

І не варто забувати, що державі належать ще два банки – УкрГазБанк і Укрексімбанк. Так само без виразної стратегії і з постійними збитками.

Але якщо для Укрексіму легко можна виділити стратегію навіть виходячи з його назви, а УкрГаз позиціонує себе як банк для бізнесу, то Ощад і Приват просто конкурують один з одним.

Злиття має і мінус. Один величезний державний банк концентруватиме на собі всі ризики. Від цього постраждають усі учасники ринку, конкуренція і розвиток сервісів у банківському секторі.

Щоб цього уникнути, менеджменту потрібно переглянути депозитні програми і залучати депозити за ставкою значно нижчою, ніж пропонують сьогодні комерційні банки. Тим самим повернувши конкуренцію на ринок: хочеш 100% гарантій держави по вкладах – будь готовий отримати нижчу прибутковість за депозитом.

Але загалом злиття Ощадбанку та Приватбанку мені здається логічним і позитивним. Суттєво скоротяться витрати на персонал, оренду приміщень під відділення банків, операційні витрати. Відбудеться економія на витратах і здешевлення фондування.

Грошовий еквівалент від злиття необхідно якісно прораховувати. Але можна припустити, що мова йде про економію в кілька десятків мільйонів гривень щорічно.

В Приваті і Ощаді абсолютно різна внутрішньокорпоративна культура. Це може призвести до великих труднощів при злитті. Але з іншого боку – культури обслуговування немає у обох банків. Тому пересічний український користувач не помітить особливої різниці і нічого не втратить.

Якщо грамотно «причесати» цього величезного банківського монстра, налагодити механізми всередині державної двоголової махіни «Ощад-Приват» і вивести її на прибуткову діяльність, цілком можливо провести «народне IPO», бо я не вірю, що такий великий банк хтось захоче купити в найближчому майбутньому. А це вже відкриє відмінну можливість для перезапуску фондового ринку України.

Сергій Васьков, фінансист, керуючий партнер лізингової компанії «ЕСКА Капітал»