1646
Христина Гикавець: валютний контроль в Україні як бар'єр для розвитку інвестування
— Казна та Політика
По заквершенні кожного фінансового року українські аналітики починають активно обговорювати, наскільки країна покращила свої позиції у міжнародному рейтингу Doing Business. В опублікованому дослідженні за 2017-й рік Україна дійсно піднялася на цілі 3 пункти – з 83-го на 80-е місце. Група Світового Банку враховувала такі фактори, як проведення реформ в державі, ВВП країни і загальну політичну ситуацію.
Проте, як показує практика ведення бізнесу, реального інвестора в Україну найчастіше більше цікавить проблематика валютного контролю і валютного регулювання, захист прав власності і прозорість судової системи, ніж збройний конфлікт, на який так часто посилається наша влада.
Похвалитися інвестиційною привабливістю свого валютного законодавства Україна, на жаль, не може. На думку Американської торговельної палати і Європейської бізнес-асоціації, для того, щоб поліпшити інвестиційний клімат в Україні, необхідно провести фундаментальні реформи – в першу чергу в частині адміністрування податків і валютного контролю, що приведе до репозиціонування іміджу України в очах великих світових інвесторів.
Хто він – сьогоднішній інвестор в Україну?
Незважаючи на застаріле за всіма світовими стандартами валютне законодавство, в останні кілька років деякі великі інвестори все ж наважилися вкласти кошти в економіку нашої держави.
Наприклад, інвестиційним фондом Джорджа Сороса було здійснено найбільшу інвестицію з часів революційних подій 2013-2014 рр. – фонд придбав частину IT-компанії Ciklum.
Всесвітньо відома корпорація «Макдональдз» в 2016 році збільшила розмір своїх інвестицій у розвиток української мережі ресторанів на 23%.
У 2017 році прогнозується приплив іноземних інвестицій в сектор нерухомості, адже при правильному виборі об’єктів інвестування, інвестори можуть заробляти в 2-3 рази більше, ніж, наприклад, в країнах Західної Європи.
Список успішних інвестиційних проектів в Україні не є вичерпним, але простежується цікава тенденція: інвесторами в економіку України найчастіше є або великі фонди і корпорації, які представлені на внутрішньому ринку інвестори, які зуміли підлаштуватися під існуючу систему державного регулювання.
Яскравим прикладом непривабливості України як об’єктаа інвестування є неготовність таких гігантів як IKEA або Starbucks заходити на наш ринок. Представники компаній аргументують свою позицію необхідністю дерегуляції та зняття валютних обмежень.
Чим страшний валютний контроль для інвестора?
В економічно розвинених країнах повністю відсутнє поняття валютного контролю, а його наявність є скоріше винятком із правил. В Україні жорстке регулювання практично повністю обмежує вільний обіг іноземної валюти та її рух як всередині країни, так і за її межі.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює питання валютного контролю, сьогодні є Постанова Національного Банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України» №410 (далі-Постанова), яка є логічним продовженням попередніх Постанов НБУ про валютний контроль і регулювання.
Характерною рисою регламентованих законодавством заходів валютного регулювання є їх неефективність і непопулярність.
Якщо розглядати Постанову НБУ №410 в контексті залучення інвестицій в країну, то стримуючим фактором є неможливість повертати капітал. Відповідно до ч. 19 Постанови, купівля та перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів заборонена, крім дивідендів по корпоративних правах та акціях за 2014 і 2015 рр. Така заборона абсолютно незрозуміла іноземному інвестору, як і обов’язок продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті, «правило 120 днів», обмеження на купівлю валюти, індивідуальне ліцензування НБУ на інвестування за кордон.
З України з любов’ю
Інвестиційний імідж держави визначається не тільки припливом інвестицій у країну, але і можливістю його громадян здійснювати інвестиції за кордон.
Інвестуючи за кордон ми, по-перше, популяризуємо Україну у світовому бізнес-середовищі, по-друге, будь-яка інвестиція з часом повернеться в країну у вигляді отриманих дивідендів.
Оцінивши ризики для цінової і фінансової стабільності держави, регулятор, в особі НБУ, ввів заборону на видачу індивідуальних ліцензій на інвестування за кордон фізичними особами (Постанова №410).
Мовою бізнесу — це заборона держави своїм резидентам та нерезидентам перераховувати іноземну валюту з України на закордонні рахунки в банках, придбати корпоративні права в нерезидентних компаніях, купувати нерухомість за кордоном. За порушення заборони інвестор повинен заплатити штраф у сумі здійсненої інвестиції. Дане валютне обмеження створює «залізну завісу» для вітчизняного бізнесу і дуже часто призводить до порушення законодавства, що ще раз доводить неефективність такого методу регулювання.
23 лютого 2017 р. НБУ переглянув діючі підходи до ліцензування операцій фізичних осіб з розміщенням коштів на закордонних рахунках і здійснення інвестицій за кордон.
Так, відповідно до нововведеної Постанови НБУ №14 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ») фізичні особи мають право розміщувати на закордонних банківських рахунках валюту з джерелом її походження за межами України без індивідуальної ліцензії. Тепер без необхідності отримання ліцензії НБУ українці можуть розміщувати на іноземних рахунках цінності, отримані закордоном в якості заробітної плати, стипендій, пенсій, дивідендів.
Варто зазначити, що під дивідендами треба розуміти ті кошти, які отримані від корпоративних прав, придбаних за індивідуальною ліцензією НБУ.
Крім цього, згідно з цим документом, фізичні особи можуть здійснювати інвестиції за кордон за рахунок коштів, які знаходяться не в Україні, зокрема з рахунків за кордоном, реінвестувати або здійснювати торгівлю фінансовими інструментами на іноземних біржах. Надання можливості інвестувати не звільняє від обов’язку декларувати доходи і, відповідно, платити податки.
Пом’якшення валютного контролю з боку регулятора торкнулося й обов’язкового продажу валютних надходжень від нерезидентів у формі грошового забезпечення для участі в аукціонах, торгах або тендерах, що проводяться резидентами України, купівлі іноземної валюти банками для клієнтів, якщо сума залишку на рахунку клієнта не перевищує $100 000 і деяких інших сфер валютних відносин, які не несуть дестабілізуючий вплив на міжбанківський валютний ринок.
Чи стане 2017 рік світлом в кінці тунелю?
Повертаючись до теми інвестування за кордон. Українці і надалі зобов’язані отримувати індивідуальну ліцензію на інвестування коштів, а з огляду на мораторій на отримання такої ліцензії, поки цей інструмент де-факто залишається недоступним для ведення бізнесу.
Верховна Рада України спільно з НБУ і Європейською комісією активно просуває ініціативу подальшої лібералізації валютних операцій фізичних осіб.
У контексті запропонованої лібералізації, НБУ створив нову концепцію валютного регулювання, спрямовану на боротьбу з надмірною складністю та необґрунтованою бюрократизацією системи валютного регулювання.
Запропонована концепція має впроваджуватися в контексті інтеграції у європейське співтовариство. Крім цього, уряд анонсує прийняття нового Закону «Про валюту», який повинен стати єдиним рамковим законом про валютне регулювання, замість давно застарілого Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Лібералізація валютного регулювання має кардинально змінити інвестиційний клімат держави та стимулювати інтерес до України з боку світового співтовариства. З метою адаптації інвестиційного законодавства України до міжнародних стандартів, зокрема до директиви Європейського Союзу 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу та угоди про асоціацію між Україною та ЄС, були створені Офіс залучення і підтримки інвестиції, а також Національна інвестиційна рада.
Модель валютної реформи цілком може сприяти лібералізації процедури залучення інвестицій в Україну і механізмів інвестування українцями за кордон, а скасування мораторію на обмеження фінансових операцій фізичних осіб має стати її невід’ємною частиною.
Гикавець Христина, юрист ICF Legal Service
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
