3584
Пенсійний трюк. Чим небезпечна пенсійна реформа
— Особисті фінанси
Збільшення пенсійного віку – класична гра українського уряду на нервах українців. Побоюючись праведного гніву, міністр соціальної політики як може відмовляється від непопулярного рішення, вимогу якого досить прозоро озвучив Міжнародний валютний фонд. Тим часом Пенсійний фонд опинився в жалюгідному стані: його дефіцит перевищує 141 млрд грн, а це близько 5% українського ВВП.
Пенсійна реформа була одним з головних “маяків”, озвучених в останньому меморандумі про співпрацю МВФ і України. Її ключовий пункт – поступове підвищення пенсійного віку. Для чоловіків він повинен збільшуватися на 4 місяці щороку, починаючи з липня 2017 року, для жінок – на півроку, починаючи з 2021 року. До 2027 року і чоловічий, і жіночий пенсійний вік повинні скласти 63 роки. Втім, за словами віце-прем’єр-міністра Павла Розенка і міністра соцполітики Андрія Реви, пенсійна реформа буде, але про підвищення пенсійного віку і мови бути не може.
“Не потрібно зменшувати кількість пенсіонерів, необхідно збільшувати кількість платників. І у нас є така можливість за рахунок величезного сектору тіньової економіки”, – відзначає Рева, пропонуючи ще кілька нововведень. Так, українці пенсійного віку можуть постати перед вибором: або робота, або пенсія. Припускаючи, що багатьом все ж не вистачить “достатньої пенсії”, як сказав Андрій Рева, міністр назвав штраф для підприємств, які нелегально працевлаштують пенсіонера – 320 тис. грн. Ті ж, у кого недостатньо стажу, можливо, залишаться взагалі без пенсії навіть після досягнення пенсійного віку. “Якщо ви не працювали, нічого не платили – йдіть працюйте далі, поки не заробите”, – говорить міністр.
Про адекватність можливих нововведень журналісти дізнавалися у українських економістів.
Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера
- Заборона працювати для пенсіонерів – порушення прав людини. Кожен, хто хоче працювати, повинен мати можливість продовжувати працювати до кінця життя. У міжнародній практиці є варіанти більш раннього і більш пізнього виходу на пенсію. З тією різницею, що той, хто виходить раніше, – отримає не стовідсоткову пенсію. Той, хто продовжує працювати, отримує належну йому соціальну пенсію.
Подібні рішення ніколи не будуть підтримані великими міжнародними валютними гравцями, в тому числі Міжнародним валютним фондом, не кажучи вже про європейські інституції. Можна говорити лише про те, що доходи пенсіонерів оподатковуватимуться, як і всі інші доходи, але це і так застосовується.
Складно повірити в перспективи прийняття такого роду рішень. Більш того, можливі судові позови на адресу держави, якщо подібне буде прийнято.
Плановий дефіцит Пенсійного фонду в цьому році – 6% ВВП. Йдеться про 150 млрд грн. Де знайти цю суму, щоб тримати пенсійну систему на плаву? Єдина можливість – або збільшувати пенсійний вік, або залучити до суспільного виробництва більше людей. У нас на 10 робочих припадає 12 пенсіонерів. Система повинна була дати пробуксовку, коли на 10 робочих було 8 пенсіонерів. Максимально допустимий рівень перевищений в півтора рази. Така низька кількість робочих, які платять податки до Пенсійного фонду, обумовлена, в тому числі, поганим бізнес-кліматом і слабким розвитком економіки. Змінити це можна тільки структурними реформами. Нічого не буде, якщо країна не покаже активне економічне зростання.
Неможлива і відмова в пенсіях для тих, у кого немає стажу. Держава зобов’язується покривати мінімальну соціальну пенсію. Пенсія за віком існує у всіх європейських країнах. Можна дискутувати тільки про її розмірі.
Будь-яка пенсія і мінімальна зарплата повинна покривати мінімальний споживчий кошик. “Достатня пенсія”, про яку говорить міністр соціальної політики, – це якась нова економічна категорія.
Володимир Дубровський, старший економіст “CASE Україна”
- Міністерство соціальної політики не розуміє ймовірності неофіційного працевлаштування. У міністра соціальної політики немає і розуміння того, що таке економіка.
Пропозиція сама собі суперечить. Міністр соцполітики каже про дію солідарної системи. Адже вона означає, що людина, яка накопичила на свою пенсію, повинна отримувати її незалежно від того, чи працює вона. Такий принцип влаштування солідарної системи. Це не залежить від працездатності або стану людини.
Держава не може залишити напризволяще людину, яка не може сама себе забезпечити. Вона повинна отримувати якусь допомогу. У нормальній соціальній державі допомога не може бути меншою за прожитковий мінімум. Міністр соцполітики якраз мав би розуміти, що соціальна функція держави полягає в тому, щоб не дати нікому померти голодною смертю.
Потрібен перехід на виплату соціальної пенсії, коли людина отримує певне утримання від держави незалежно ні від чого, просто по досягненні пенсійного віку. Таке забезпечення не повинні отримувати ті, хто має джерела доходів. Це може забезпечуватися не за рахунок Єдиного соціального внеску, а за рахунок інших менш важких для бізнесу механізмів. Така система працює в Грузії, Канаді, наприклад. Всі інші кошти люди вже відкладають собі самі в будь-якій формі.
Пенсійний фонд як відокремлений фонд не повинен існувати. Він не може себе забезпечувати, не може запропонувати привабливі умови пенсії, коли було б вигідно робити пенсійні внески. Солідарна система – дітище XIX століття, коли населення швидко зростало. Вона працювала як фінансова піраміда: наступне покоління було більшим і оплачувало життя попереднього. Більше такої демографії не буде, тому сенсу в Пенсійному фонді немає. Є приказка: “Якщо кінь під тобою помер – з нього потрібно злізти”. Можна збалансувати ситуацію – збільшити пенсійний вік, пенсійні внески, але всі ці заходи безглузді.
Олексій Коваленко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
