538
Залізничні аргументи: як "Укрзалізниця" закуповує дизельне пальне на мільярди гривень
— Казна та Політика
Навколо найбільшого тендеру “Укрзалізниці” на закупівлю дизельного пального розгорається неабиякий скандал. Контракти на суму близько 3 млрд гривень можуть дістатися компанії “Трейд Коммодіті”. Постачальник запропонував найнижчу ціну серед конкурентів, але практика показує, що компанія може спробувати підняти свою цінову пропозицію, посилаючись на зростання цін на ринку.
Подібна схема вже не раз використовувалася в “Укрзалізниці”. Торік після перемоги на великому тендері компанією “ВОГ Аеро Джет” вона домоглася підвищення цін на свою продукцію. В результаті Національне антикорупційне бюро України відкрило досудове розслідування про можливі збитки УЗ на суму 115 млн гривень. Водночас в НАБУ та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, займаючись розслідуванням ситуації із закупівлею пального на УЗ, демонструють різні підходи і відсутність єдності.
Менше-більше
“Укрзалізниця” 6 лютого через свій закупівельний підрозділ – філію “Центр забезпечення виробництва” (ЦЗП) – провела перші в цьому році тендери з закупівлі дизельного пального. Спершу компанія хотіла купити 125 тис. тонн ДП за 2,91 млрд гривень.
Під час аукціону на Prozorro “Укрзалізниці” вдалося заощадити виділені на торги кошти. Всі три тендери виграла компанія “Трейд Коммодіті”. Фірма погодилася поставити весь замовлений обсяг дизпального за 2,78 млрд гривень. Договір про постачання пального має бути підписаний до кінця лютого.
За підрахунками УЗ, пропозиція компанії “Трейд Коммодіті” виявилася майже на 1 тис. гривень дешевшою від ринкової ціни на дизпальне на момент торгів. Трейдер погодився поставити своє пальне за 22,188-22,288 тис. гривень/тонну. Разом з тим, за даними Держзовнішінформу” (здійснює моніторинг цін на різні види продукції, в тому числі, дизпальне), на яке посилаються в УЗ, на початок минулого тижня ринкові ціни на пальне коливалися в межах 23,080-23,700 тис. гривень/тонну.
Замовленого пального “Укрзалізниці” вистачить приблизно на чотири місяці роботи. Добова потреба залізниці в пальному становить близько 1 тис. тонн. На початок минулого тижня запас дизпального в УЗ становив 18 діб.
Згідно з даними Єдиного держреєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, засновником і директором “Трейд Коммодіті” виступає підприємець Вадим Майко.
Проте надіям “Укрзалізниці” купити пальне за низькими цінами, швидше за все, не судилося збутися. Директор Консалтингової групи “А-95” (Київ) Сергій Куюн вважає, що “Трейд Коммодіті” не буде поставляти дизпальне за цінами, які компанія заявила в разі перемоги на тендері, а буде просити УЗ підвищити закупівельну ціну.
“Я абсолютно впевнений, що “Трейд Коммодіті” буде намагатися підвищувати ціну, оскільки запропонована на тендері ціна – це нижче сьогоднішньої собівартості закупівлі. Іншими словами, поставити за такою ціною, значить, завдати собі величезний збиток, – говорить Сергій Куюн. – Відповідно, вимога підвищення ціни – це питання часу”.
РБК-Україна звернулася за коментарем до Вадима Майка, однак у компанії повідомили, що він у відпустці до 25 лютого.
Цінова історія
Зміна цін переможцем тендеру на поставку дизпального вже не раз практикувалася “Укрзалізницею”. “Як показує практика, менеджмент ЦЗП йде назустріч побажанням потрібних постачальників, що ми неодноразово бачили на прикладі роботи з “ВОГ Аеро Джет”, яка неодноразово практикувала схему з перемогою на тендері за низькою ціною з подальшим підвищенням цін, – говорить Сергій Куюн. – Додаткової впевненості постачальникам додає те, що УЗ працює без запасу дизпального. Мовляв, ви хочете зупинитися? Якщо ні, давайте переглядати ціни. Цей же аргумент використовують і явно стимульовані постачальниками менеджери ЦЗП для виправдання своїх дій перед керівництвом і громадськістю – ми дбаємо про стабільність перевезень, бо будь-які збої в роботі УЗ приносять набагато більший збиток, ніж ми переплачуємо на пальному”.
За словами джерела в УЗ, щоденні збитки від можливого простою компанії через відсутність дизпального можуть скласти 130 млн гривень.
В ЦЗП не спростовують той факт, що йдуть на зміну цін на дизпальне у переможців тендерів, однак кажуть, що їм вдалося добитися зниження цін. “Протягом 2016 року коригування вартості закупівель дизпального проходило неодноразово у зв’язку зі змінами ситуації на ринку. Коригування проходило як у бік збільшення, так і зменшення закупівельної ціни”, – зазначили у філії на запит РБК-Україна. В ЦЗП не відповіли, яким саме компаніям і скільки разів вони погоджували зміну цін. Однак відомо, що в 2016 році УЗ працювала з п’ятьма постачальниками пального: “ВОГ Аеро Джет”, “Окко Бізнес-Контракт”, “Трейд Коммодіті”, “Сокар Україна” і “Елемент Нафта”.
РБК-Україна не вдалося дізнатися приклади зниження цін. Разом з тим у минулому і нинішньому році УЗ неодноразово потрапляла у скандали з підвищенням цін на дизпальне.
Так, 28 листопада минулого року УЗ провела два тендери з закупівлі дизпального загальним обсягом 40 тис. тонн на суму понад 820 млн гривень. Обидва тендери виграла компанія “Трейд Коммодіті”, яка запросила за свою продукцію 720 млн гривень. “Трейд Коммодіті” підписала договори з УЗ на постачання 40 тис. тонн дизпального 14 і 19 грудня. Однак буквально через кілька днів після підписання кожної з цих угод між “Трейд Коммодіті” та УЗ були підписані додаткові угоди про підвищення закупівельної ціни на 10%.
Джерело в УЗ каже, що причиною таких кроків стало зростання ринкових цін на дизпальне в Україні. Якщо на 28 листопада середня оптова ціна на дизпальне становила, за даними Консалтингової групи “А-95”, 18,650 тис. гривень/тонну, то вже 14 і 20 грудня 20,650 тис. гривень/тонну і 20,610 тис. гривень/тонну відповідно. Тобто, за період з моменту проведення аукціону до підписання договору середня ціна в Україні зросла на 10,5-10,7%.
Закон “Про публічні закупівлі” дозволяє замовнику погоджуватися з бажанням постачальника підвищити ціни не більше ніж на 10% у разі коливання ринкової ціни закупленого товару.
Таким чином, після підписання додаткових угод УЗ з компанією “Трейд Коммодіті” відсоткова різниця між ринковою ціною і ціною поставки для УЗ залишилася приблизно на тому ж рівні, що і під час аукціону, – 3-4%. Проте зовсім інакше склалися ситуація з п’ятьма тендерами на закупівлю 65 тис. тонн дизпального, які пройшли 15 і 22 грудня. Всі конкурси виграла компанія “ВОГ Аеро Джет”. Компанія перемогла, запропонувавши ціну на своє дизпальне в межах 18,500-19,399 тис. гривень/тонну.
Проте пізніше УЗ двічі пішла на підвищення цін за цими контрактами. Перший раз – 16 січня – ціни довелося підняти на 1880 гривень/тонну через підвищення з початку поточного року акцизу на дизпальне.
Але якщо перше підвищення ще можна виправдати законодавчими змінами, то друге, яке відбулося 25 січня, сумнівне з точки зору обґрунтованості. В кінці січня УЗ погодила підвищення цін на дизпальне, що закуповується у “ВОГ Аеро Джет”, на 8,9-10%, мотивуючи це довідкою з “Держзовнішінформу” про таке підвищення цін на дизпальне з моменту проведення тендеру.
Однак, за даними Консалтингової групи “А-95”, середня оптова ціна на дизпальне зросла по Україні за період з 15-22 грудня по 25 січня на 3,4%.
Таким чином, різниця в цінах між ринковою і від постачальника зменшилася без урахування підвищеного акцизу з 1,141-2,040 тис. гривень/тонну на момент проведення тендерів до 0,149-0,699 тис. гривень/тонну на дату підписання додаткової угоди 25 січня. Мало того, по одному з тендерів ціна від постачальника виявилася вищою від ринкової на 60 гривень/тонну.
Разом з тим в “ВОГ Аеро Джет” відкидають звинувачення в необґрунтованості підвищення цін. У компанії виправдовують зростання цін зміною біржових котирувань і показників Platts (американської агентство, яке відстежує ціни на пальне), а також черговим витком девальвації гривні, що також негативно позначається на кінцевій вартості нафтопродуктів, оскільки трейдер сплачує за них в іноземній валюті.
“Таким чином, наголошуємо, що підвищення вартості цін на ДТ за договорами з “Укрзалізницею” відбулося на економічно обґрунтованих підставах і в межах чинного законодавства. Неодноразові спроби окремих експертів дискредитувати “ВОГ Аеро Джет” шляхом розповсюдження неправдивої інформації, вважаємо неприпустимими. Більше того, подібні випадки можуть свідчити про заангажованість та роботу в інтересах конкурентів “ВОГ Аеро Джет” на ринку”, – повідомили РБК-Україна в компанії.
В лавах борців єдності немає
Січневе підвищення цін на дизпальне вже зацікавило Національне антикорупційне бюро України. “За попередніми оцінками детективів НАБУ, шкода від закупівель за цією схемою може досягати 100 млн гривень”, – повідомили РБК-Україна в НАБУ.
Бюро вже розслідує одну подібну справу з тими ж учасниками. На початку минулого року ЦЗП провів тендер на закупівлю 100 тис. тонн дизпального, який виграла компанія “ВОГ Аеро Джет”. Договір з компанією був підписаний 18 березня, але вже 23 і 25 березня між постачальником і замовником було укладено дві додаткові угоди про підвищення цін на ДП на 10%. За даними НАБУ, ці підвищення відповідали темпам ринку, тобто відбулися в рамках законодавства.
Проте вже 29 березня між ЦЗП і “ВОГ Аеро Джет” було підписано третю додаткову угоду, за якою ціну поставки знову було підвищено на 10%. “Але, на відміну від попередніх підвищень, об’єктивні підстави для перегляду контрактної ціни на цей раз відсутні. Це, на думку детективів НАБУ, дає підстави підозрювати посадових осіб ПАТ “Укрзалізниця” у свідомих діях по розтраті майна на користь і в інтересах ТОВ “ВОГ Аеро Джет”, в результаті яких ПАТ “Укрзалізниця” зазнало збитків у розмірі 115 млн гривень”, – повідомили РБК-Україна в управлінні зовнішніх комунікацій НАБУ.
Детективи НАБУ визначили коло підозрюваних у даному кримінальному провадженні ще в кінці жовтня, а в кінці листопада підготували повідомлення про підозру в розтраті коштів посадовим особам з керівництва ЦЗП.
Однак, як повідомили РБК-Україна в НАБУ, в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі відмовили детективам НАБУ у погодженні повідомлення про підозру і зобов’язали припинити кримінальне провадження.
Разом з тим в САП не згодні з таким трактуванням їхньої діяльності. За словами прокурора САП Віталія Кравця, прокуратура не давала прямої вказівки припинити вищевказане виробництво. “САП не погодила підозру фігурантам справи, оскільки детективи не зібрали достатніх і достовірних доказів злочинного умислу посадових осіб, про підозру яких клопотали. А на одних тільки припущеннях рішення про притягнення осіб до кримінальної відповідальності ґрунтуватися не може, – розповів він РБК-Україна. – Більше того, запропоновані детективами фігуранти справи (заступник директора та начальник відділу державного підприємства, – ред.) однозначно не могли самостійно організувати кримінальний злочин, що “обійшовся державі в 115 млн гривень. Але лінія причетності до злочину вищих керівників “Укрзалізниці” і компанії, яка в першу чергу отримала вигоду від цієї операції, чомусь практично не була відпрацьована”.
Тому, за словами співрозмовника з САП, детективам НАБУ були дані вказівки про проведення слідчих дій, спрямованих на усунення недоліків слідства, у разі якісного виконання яких прокурори визнали б можливим повернутися до питання про пред’явлення підозр фігурантам справи. Ці вказівки включали в себе застосування всього обсягу наданих НАБУ законом повноважень, у тому числі і скасування укладених у результаті злочину угод у судовому порядку.
“На жаль, очікуваного результату у вигляді якісних і належних доказів злочину детективи надати не змогли, зате продовжують наполягати на узгодженні повідомлення про підозру. Досудове розслідування у такій ситуації не може тривати вічно, тому прокурор (а за законом саме прокурор відповідає за дотримання розумних термінів слідства, – ред.) запропонував їм визначитися з рішенням цієї справи на підставі зібраних ними доказів”, – повідомив РБК-Україна Віталій Кравець.
У свою чергу в “ВОГ Аеро Джет” нагадали, що укладені між ними та УЗ договори про поставку 100 тис. тонн пального на сьогодні залишаються в силі і повністю виконаними, а їх законність не піддана сумніву жодним рішенням суду.
У пошуках альтернативи
Вирішити проблему з перманентними скандалами навколо закупівель дизпального “Укрзалізницею” можна різними способами. Так, Сергій Куюн пропонує застосувати санкції до постачальників, які просять підвищити ціни.
“По-хорошому треба було б один раз покарати когось із таких постачальників, щоб всі бачили, що менеджери УЗ відстоюють інтереси компанії, і маніпуляції тут не проходять, – пропонує Сергій Куюн. – Зробити це просто: не виконуєш договір, отже, банківське забезпечення для участі в тендері йде в бюджет УЗ, а на горе-постачальника обрушуються багатомільйонні санкції, передбачені договором. І ось після цього, повірте, буде порядок. І що головне, ціна впаде! Тому що і великі трейдери і виробники будуть бачити і розуміти правила гри і безкомпромісність покупця. А так всі розуміють, що там договорняки і просто не приходять на торги, або змушені закладати ризики в ціну”.
Разом з тим в УЗ працюють над диверсифікацією поставок пального. Одним з таких може бути закупівля пального у державної компанії “Укргазвидобування”. Як повідомили в ЦЗП, у разі прийняття розпорядження Кабміну, закупівля дизпального у цій компанії пройде за переговорною процедурою. Також в ЦЗП розглядають можливість укладення рамкових угод на постачання дизпального.
Крім того, як повідомили РБК-Україна, найближчим часом планується провести “великий” тендер на закупівлю 100 тис. тонн дизпального. Він відбудеться після того, як Антимонопольний комітет погодить формулу розрахунку вартості дизпального з прив’язкою до курсу валют і котирувань Platt’s, яка імплементована в тендерну документацію.
Однак, як повідомило джерело РБК-Україна в УЗ, прив’язка закупівельних цін до котирувань Platt’s може зіграти з УЗ злий жарт. Наприклад, у разі заборони на постачання дизпального з Росії в Україну, як це сталося в минулому році, може утворитися дефіцит на ДП. В результаті цього внутрішньоукраїнські ціни підуть вгору, але через стабільність світових цін УЗ не зможе застосувати формульну схему закупівель і, в результаті, компанія зіткнеться з дефіцитом пального.
Ще одним варіантом вирішення ситуації могло б стати створення “Укрзалізницею” власної паливної компанії. Це дозволило б компанії напряму працювати з виробниками, а також заробляти додатковий прибуток при продажу дизпального на ринок. РБК-Україна повідомили в ЦОП, що “Укрзалізниця”, як найбільший покупець дизельного пального в Україні, розглядає різні варіанти проведення закупівель цього ресурсу, в тому числі і створення паливної компанії.
Дмитро Уляницький
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
