0 800 307 555
0 800 307 555

Із Києва витіснятимуть автовласників


Із Києва витіснятимуть автовласників

Вже незабаром ходити і їздити по Києву доведеться по-новому. В місті прийнято транспортну стратегію, орієнтовану на пішоходів, а не автомобілістів, як зараз. Про це повідомив директор департаменту транспортної інфраструктури КМДА Сергій Майзель. За його словами, другим пріоритетом є розвиток мережі громадського електротранспорту (метро, трамвай, тролейбус, фунікулер).

“І тільки потім йдуть інтереси приватних автовласників, питання паркувального простору. Ми починаємо організовувати й розвивати наземний міський транспорт, щоб в кінцевому підсумку городяни пересіли на нього”, — зауважив Майзель.

За його словами, якщо хоча б 10% автолюбителів пересяде на громадський транспорт, ситуація кардинально покращиться. Але ніяких обмежень щодо в’їзду в центр міста не буде, пообіцяв чиновник.

Новий транспорт і маршрути

У 2016 році в Києві закупили 50 нових автобусів, 11 трамваїв, 26 тролейбусів. Звісно, цього недостатньо. Тільки нових трамваїв потрібно близько 400 штук, щоб замінити ті, що відпрацювали на лініях по два терміни експлуатації. На це, за прогнозами КМДА, знадобиться не менше 5 років.

Курс на “омолодження” автопарку прийнято і в сегменті приватних перевезень. У конкурсах на отримання маршрутів зможуть брати участь ті компанії, які візьмуться за п’ять років повністю оновити свій автопарк. Крім того, на нових конкурсах, які відбудуться в 2017 році, столична влада буде вимагати від перевізників наявності в маршрутках GPS-навігації.

“Ми надамо канал, а перевізники повинні будуть передавати по ньому інформацію: де знаходиться той чи інший автобус, з яким інтервалом їздить і т. д. Тоді кожен мешканець міста за допомогою гаджетів зможе оптимально спланувати свій маршрут”, – розповів Сергій Майзель.

Зараз чиновники працюють над впровадженням відразу кількох проектів транспортного сполучення, насамперед, з житловим масивом Троєщина.

Це трамвай-поїзд (tram train), який може їхати як по звичайних трамвайних коліях, так і по залізниці в межах міста. Передбачуваний маршрут “Троєщина – Березняки – Караваєві Дачі”.

Плюс система BRT-лінії, тобто відгородження спеціальними конструкціями смуги для безперешкодного руху по ній автобусів чи тролейбусів (оскільки звичайна розмітка не гарантує вільний проїзд в наших реаліях). Планований маршрут: “Троєщина – Севастопольська площа”.

“Як показав досвід експлуатації автобусного маршруту №114, щодня ним користується близько 20 тис. осіб. Потенційно такі магістральні маршрути можуть перевозити до 150-200 тис. пасажирів”, — пояснюють у КМДА

Але і від будівництва метро на Троєщину в КМДА не відмовляються, продовжуючи шукати гроші. Зокрема, в цьому році планується виділити на будівництво Подільського мостового переходу 1,15 млрд грн.

Пішоходи — головні

У Києві планується створити ще, як мінімум, три пішохідні зони. Зокрема, до дня міста (27-28 травня) стане пішохідною вулиця Сагайдачного на Подолі. Опитані експерти в цілому підтримують цю ідею і вважають, що вона може принести користь як приватному бізнесу, так і міському бюджету.

“Пріоритетність розвитку пішохідних зон і громадського транспорту — це світова тенденція останніх 20-30 років. Для Києва це особливо актуально, бо за останнє десятиліття кількість авто у місті зросла в рази”, — розповів директор аналітично-дослідницького центру “Інститут міста” (АІЦ) Олександр Сергієнко.

В результаті — пробки, смог і проблеми з паркуванням. За різним оцінками, через пробки втрачається 4-10% валового регіонального продукту (простіше кажучи, міського ВВП). Адже як хтось не встигає довезти замовлення, пропускає зустріч. Крім того, автомобілі є головним джерелом забруднення повітря.

Водночас, створення пішохідних зон, як зазначає гендиректор компанії “Ресторанний Консалтинг” Ольга Насонова, призведе до зниження цін і “спрощення” концепцій кафе і ресторанів в окрузі.

“Як показує досвід Москви, де багато пішохідних зон і влада жорстко бореться з незаконним паркуванням, елітні ресторани перебралися за місто або в торгові центри з підземною парковкою”, — розповіла Насонова.

В результаті, за словами експерта, в центрі міста стало значно менше закладів, орієнтованих на дуже заможну публіку, яка не звикла ходити пішки.

“Відповідно, змінюється ресторанна аудиторія, а з нею і меню, і ціни, і концепція закладів. У районах, де рух машин обмежений, ціни знижуються, а головними відвідувачами ресторанів і кафе стають жителі міста з середнім достатком”, — каже Насонова.

Наприклад, на вул. Сагайдачного закрився елітний ресторан “Запоріжжя”, тому що там з паркуванням дуже складно і вулиця часто стає пішохідною зоною з нагоди різних заходів. Точно так само на цій вулиці майже зникли дорогі бутіки.

Зате за містом, де є можливість організувати паркування, будуть відкриватися заклади з претензією і високими цінами. Благо, крім паркування можна влаштувати додаткові сервіси (СПА-комплекс, басейн тощо), щоб урізноманітнити дозвілля клієнтів.

З парковками краще не буде

Проблему з паркуванням не можна вирішити за рік-два. За словами Олександра Сергієнка, потрібні величезні капіталовкладення в інфраструктуру. Наприклад, у Лондоні плата за в’їзд в центр міста автоматично знімається з рахунку власника машини, чий номер був зчитаний системою.

“Крім того, треба змінювати законодавчу базу, позаяк автовласник може подати на міську владу до суду, заявивши, що обмежують його право на свободу пересування”, — каже експерт.

У КМДА сподіваються, що вже незабаром вдасться внести зміни в закони, щоб поліція могла ефективно боротися з незаконним паркуванням.

В іншому разі є небезпека, що навколо пішохідних зон ситуація з пробками і парковками тільки посилиться.

“Досвід створення пішохідної зони на частині вулиці Інститутській, Хрещатику показує, що авто заполоняють усі сусідні вулиці і стоять у пробках, або паркуються на всіх тротуарах. А сам Хрещатик так і не став місцем, де можна цікаво провести час”, — зауважила Ольга Насонова.

І це при тому, що пішохідні зони є так званим генератором потоку, тобто залучають додаткових клієнтів у крамниці, магазини, кафе і ресторани, розташовані в пішохідних зонах.

“Але їх там фактично немає, крім кількох пересувних кав’ярень. Відкривати ресторани в будинках на Хрещатику не дуже зручно. По-перше, ціна оренди висока, а по-друге, заважають особливості конструкції “сталінок”, — каже Насонова.

Втім, як зазначає Олександр Сергієнко, будь-яка пішохідна зона створює громадський простір для його жителів.

“Це величезний потенціал для спілкування городян — основи життя у великих містах. Адже саме великі міста є рушійною силою прогресу, бо там концентруються інтелект і ділова активність, творчий потенціал”, — зазначив він.

Костятин Симоненко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:КМДА
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua