3290
5 перемог та 5 поразок IT України в 2016 році
— Технології&Авто
Що втратила, а що знайшла в 2016 році IT-галузь України? Підбірка 5 win і 5 loss кейсів року в сфері інформаційних технологій.
Як відомо, вітчизняній IT-галузі приписують 2,7 млрд дол., або 3,3% ВВП України і 91 тис. програмістів.
Експерти аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers обіцяють до 2020 року 27,2 млрд грн доходів до держбюджету від експортно-орієнтованої ІТ-галузі.
Які провали і досягнення показала країна в 2016 році на шляху до цієї амбітної мети?
loss. Обшуки
Замовлення конкурентів, вимагання, а то і зовсім нав’язування “даху” в стилі 90-х стали головними мотивами багатьох обшуків IT-компаній, що працюють в країні. Про це не під запис кажуть підприємці та юристи з IT-бізнесу.
“Нальоти” СБУ, прокуратури, МВС, податкової на середні і великі підприємства проводяться під приводом боротьби з тероризмом і сепаратизмом. За останні півтора роки IT-компанії пережили понад 50 обшуків, але жодна кримінальна справа не була доведена до суду, і жоден силовик не був притягнутий до кримінальної відповідальності за перевищення влади.
Під час обшуків представники силових структур діють нахабно, не дотримуються норм КПК, забороняють знімати на відео їхні дії, виводять з ладу системи відеоспостереження, вилучають гроші, цінні речі та сервери.
Прямий річний збиток галузі становить 10-20 млн дол. Непрямі збитки країни можуть досягати 100 млн дол недоотриманих інвестицій. Обшуки стимулюють тінізацію сектора, відтік за кордон спеціалістів, зміну податкового резидентства українськими IT-підприємцями.
win. AgTech
Аграрна галузь інтенсивно входить в сферу інтересів українських інноваційних підприємців і всієї венчурної екосистеми. Це єдиний сектор на внутрішньому ринку, де є гроші і попит на інновації. У 2015 році Україна експортувала продтоварів та аграрної продукції на 14,5 млрд дол. Це набагато більше, ніж вдалося отримати від експорту металургійної продукції.
Прикладом стрімкого злету інноваційного проекту в симбіозі з аграрною галуззю став Drone.ua. Заснований в 2013 році, сьогодні Drone.ua є компанією зі світовим ім’ям. Її цінність — в зборі даних про посіви з допомогою БПЛА та їх інтерпретації.
Поки AgTech за кількістю “зоряних” проектів не порівнянний з мейнстрімними нішами. Однак потенціал напрямку величезний, тому що частка АПК в економіці України значна.
loss. Результат стартапів
Переважна більшість успішних українських стартапів їде з країни. Їх ваблять глобальні ринки збуту, “розумні” гроші і великі можливості для нетворкінгу у світових центрах зростання інноваційного бізнесу. У кращому випадку в Україні залишаються команди розробників, але всі інвестиції і виручка компаній проходять через юридичні особи-нерезиденти.
“Нема в кого попросити гроші в Україні? Ми попросимо в Чехії, Польщі. У Польщі “посівних” грошей неймовірна кількість. Там стартапів, які просили гроші три-чотири рази і провалилися, купа, і ніхто не веде їх облік. Там з цим все дуже добре, тому наші стартапи туди виїжджають з радістю і нормально себе почувають, піднімають економіку Польщі”, — розповідає засновник стартап-інкубатора “1991” Денис Гурський.
Естонія, Латвія, Литва, Польща, Канада на державному рівні запускають спеціальні програми на сотні мільйонів євро за залучення з України найкращих фахівців, інноваційних підприємців. Україна поки програє війну за уми.
win. Скасування реєстрації іноземних інвестицій
Майже win. Парламент у жовтні 2016 року прийняв у першому читанні законопроект про скасування обов’язкової державної реєстрації іноземних інвестицій. Також закон спрощує режим відвідування країни іноземцями-інвесторами.
Реєстрація інвестицій — це непрозора бюрократична перепона для реалізації прав інвесторів. Також іноземний інвестор, який не є співробітником компанії, не має права вільно відвідувати Україну для контролю над діяльністю свого бізнесу.
loss. Сировинний IT-аутсорсинг
Вітчизняний ІТ-сектор, як і 70% економіки, продає сировину — знання і час українських айтішників. Хоча найбільшу цінність має готовий IT-продукт.
В Україні відсутні сильні гравці, які мотивовані на створення власних продуктів, а не на розвиток аутсорсингу. Це грає на руку найсильнішим економікам світу. Вони зацікавлені в використанні дешевої сировини для виробництва продуктів із високою доданою вартістю, які в підсумку купують самі постачальники сировини.
“Є ще США, ЄС і Росія. Хто з них зацікавлений у тому, щоб ми перестали використовувати чужі продукти, як це робили всі 25 років, і створювали свої продукти? По-моєму, це риторичне питання”, — говорить президент технологічного холдингу KM Core Євген Уткін.
win. Фонд фондів
Держава в особі заступника глави Адміністрації президента Дмитра Шимківа висловила готовність поручитися за створення Фонду фондів (ФФ). Він потрібен для того, щоб українські стартапи отримували фінансування всередині країни і не виїжджали за кордон.
ФФ — це інструмент залучення великих інвестицій, проміжна ланка між великими світовими інвесторами, місцевими венчурними фондами і стартапами. Глава наглядової ради Української асоціації венчурного капіталу (UVCA) Андрій Колодюк вважає, що ФФ зможе залучити 500 млн дол.
Для України цей інструмент залучення фінансування не буде унікальним. Подібний проект впроваджений у багатьох державах: США, в країнах ЄС, Канаді та Китаї.
loss. Втеча IT-фахівців
За останні два роки з України виїхали 9 тисяч IT-фахівців. Вони емігрували в США і ЄС. Фахівці виїжджають у пошуках професійного зростання і більш комфортних умов життя. При цьому масово покидають країну айтішники зі стажем сім і більше років — ті, які генерують найбільшу виручку аутсорсинговим компаніям.
Примітно, що в умовах нестабільності, девальвації і низького рівня розвитку в країні відтік IT-фахівців не катастрофічний. Головна причина в тому, що рівень життя айтішника в Україні набагато вищий, ніж у розвинених країнах.
win. Спрощення експорту IT-послуг
У листопаді 2016 року парламент прийняв закон про скасування обов’язкового укладення зовнішньоекономічного договору в письмовій формі. Тепер договір можна укладати в електронній формі, фактично по електронній пошті.
Закон значно спрощує умови співпраці з іноземними замовниками у сфері експорту послуг. Він також істотно зменшує кількість способів, з допомогою яких ДФС здійснює донарахування податків.
loss. PayPal не прийде
Глобальна система інтернет-розрахунків не планує в найближчий рік розширювати свій функціонал в Україні. “З боку PayPal інтересу до України немає”, — заявив директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Нацбанку Сергій Шацький. Сам НБУ зайняв стосовно PayPal жорстку вичікувальну позицію.
Незважаючи на те, що український IT-бізнес успішно використовує безліч альтернативних платіжних систем, PayPal досі залишається майже безальтернативним платіжним інструментом для транскордонної електронної торгівлі. Тим часом керівництво платіжної системи штучно встановило для України бар’єр на експорт послуг і продукції.
Складно сказати, чи мають ці обмеження тільки економічний або політичний підтекст. Зрозуміло одне: вони недружні і гальмують розвиток українського транскордонного e-commerce і малого e-бізнесу. Від цього втрачає в першу чергу держава.
win. Телеком-кластер
Мобільні оператори, що діють в Україні, ініціюють створення екосистеми телеком-стартапів. У квітні 2016 року ВДНГ-Tech спільно з компанією “Київстар” запустили акселератор для IT-проектів у сфері телекомунікацій і зв’язку. У жовтні оператор вибрав три проекти для сприяння у комерційному запуску: Gravitec, inCust, Virbox.
Крім того, в серпні “Київстар”, Vodafone і аутсорсингова компанія EPAM за підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі відкрили Hi-Tech Office. Він призначений для підтримки українських стартапів та інноваційних проектів, що мають потенціал комерціалізації. Офіс надаватиме фінансування, інкубаційну і акселераційну програми.
Всеволод Некрасов
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
