3370
Як рятували Приватбанк, і що відбувалося за лаштунками
— Фондовий ринок
Поки в Україні спостерігаються суттєві проблеми з приватизацією, держава процвітає у процесах націоналізації.
У неділю пізно ввечері Кабінет Міністрів владнав останні формальності і прийняв рішення про входження в капітал “Приватбанку”. Держава стане 100% власником банку.
Обійдеться це бюджету дуже дорого.
На першому етапі Мінфін для порятунку банку випустить облігацій внутрішньої позики на 43 мільярди гривень. Загальна потреба в капіталі банку поки що становить 148 мільярдів гривень, що є просто безпрецедентною сумою.
Єдине, що в цій ситуації може радувати – процес передачі банку в руки держави відбувається мирно. А значить, це не повинно призвести до незворотних наслідків в економіці.
Все вирішили за два тижні
Вранці понеділка, 19 грудня відбувся брифінг глави НБУ Валерії Гонтарєвої і міністра фінансів Олександра Данилюка. Обидва вони виглядали досить втомленими, позаяк рішення щодо “Приватбанку” утрясалось всі вихідні до пізньої ночі.
За останній рік НБУ провів понад 30 зустрічей з власниками і керівниками банку.
Активні дії регулятора почалися приблизно два тижні тому. Тоді НБУ відправив у Мінфін пропозицію про участь держави у виведенні “Приватбанку” з ринку.
Але на той момент з акціонерами ще не було остаточної домовленості щодо передачі банку в руки держави.
Що стосується Коломойського, він остаточне рішення ухвалив на початку минулого тижня. У понеділок-вівторок, 12-13 грудня у Женеві він обговорив процес націоналізації з менеджментом банку, в тому числі з головою правління банку Олександром Дубілетом.
Потім Коломойський відправився на переговори в Україну. У середу, 14 грудня відбулася зустріч з прем’єром Володимиром Гройсманом. Для останнього головним питанням стояло, щоб націоналізація банку пройшла без конфліктів між регулятором і приватними акціонерами.
Того ж дня у стінах Адміністрації президента пізно ввечері відбулася зустріч, присвячена “Приватбанку”, в якій взяли участь перші особи держави. Президент на цій зустрічі був свого роду арбітром у дискусії глави НБУ Валерії Гонтарєвої і прем’єра, який не погоджувався на націоналізацію. За інформацією “Економічної правди”, в той же вечір в АП були присутні і акціонери банку, але на цю зустріч вони не потрапили.
Протягом усіх переговорів самим “незговірливим” залишався другий акціонер – Геннадій Боголюбов. Тільки до кінця минулого тижня держава отримала від нього прохання про націоналізацію банку, факсом. Співрозмовники ЕП кажуть, що рішення він прийняв, перебуваючи в Еміратах.
Після цього своє добро дав і прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який раніше висловлювався проти такого розвитку подій.
У суботу, 17 грудня, до пізньої ночі обговорювався сценарій націоналізації, в тому числі, як рішення будуть проводити через РНБО.
Після того як акціонери дали свою згоду, далі все йшло за складеним планом.
Після того як акціонери дали свою згоду, далі все йшло за складеним планом.
Основним сценарієм для сформованої команди була націоналізація за статтею 41(1) закону України про Фонд гарантування вкладів. Стаття передбачала можливість для Мінфіну стати власником банку протягом трьох днів.
Приблизно в обід у неділю, 18 грудня, на засідання зібралося правління НБУ, яке прийняло рішення про визнання банку неплатоспроможним. В банк вирушила сформована команда з більше ста осіб, що складалася в основному з працівників НБУ і ФГВ.
В цей же час почали скликати РНБО і засідання Кабміну. Останній вже ближче до півночі остаточно розвіяв всі інтриги, оголосивши про те, що держава стає 100%-м власником “Приватбанку”.
Крім цього, всім лідерам держави потрібно було встигнути записати заспокійливі меседжі, покликані вплинути на бажання населення бігти в банк і знімати кошти. Протягом останніх днів вкладники “виносили” з банку мільярди гривень, що дуже болісно позначалося на ліквідності.
Хорошого мало
Безумовним позитивом можна вважати те, що акціонери і держава знайшли рішення, за яким роздріб банку постраждає мінімально – більшість вкладників не відчують ніяких обмежень і зможуть надалі користуватися своїми грошима.
Корпоративні платежі призупинять на дуже короткий термін – один день. Такі заходи продиктовані процедурною необхідністю.
Водночас, як стало відомо під час брифінгу, реальний фінансовий стан банку виявився навіть гіршим, ніж припускали аналітики.
На брифінг запрошували також Ігоря Коломойського. Однак він відмовився від участі, про що пізніше, можливо, пошкодував.
За інформацією ЕП, багато речей, озвучених главою НБУ – наприклад, щодо рівня кредитів пов’язаних осіб банку, – вона не повинна була називати.
Інформацію, яку планувалося винести на прес-конференцію, обговорили заздалегідь. Але вже на цьому етапі домовленості між акціонерами і НБУ порушилися.
За її словами, більше 97% корпоративного портфеля банку – а це близько 150 мільярдів гривень – видано інсайдерським структурам ФПГ “Приват”.
На брифінгу глава НБУ повідомила, що ще 1 квітня 2015 року нестача капіталу дорівнювала 113 мільярдів гривень.
Вже станом на 1 грудня цього року брак у капіталі виріс до 148 мільярдів, ліквідність істотно знизилася. Банк майже рік не виконував нормативи обов’язкового резервування, а прострочена заборгованість банку перед регулятором по стабкредитах становила 14 мільярдів гривень із загальної заборгованості в 19 мільярдів.
Що робили менеджери “Приватбанку” протягом цього періоду – так це сперечалися з НБУ щодо достатності капіталу.
На тлі цих даних заяви деяких топ-менеджерів ПБ виглядають дивно.
Вчора, після того як Кабмін офіційно оголосив про майбутню націоналізацію, “топи” банку почали дружно писати про те, що націоналізація сталася внаслідок інформаційних атак.
“Рішення про добровільну і мирну передачу банку у володіння державі було прийнято в той момент, коли ми зрозуміли, що цю інформаційну атаку ми не можемо пережити, і що під загрозою можуть опинитися наші клієнти”, – написав Гороховський.
Про розмір діри в капіталі і суми виданих інсайдерських кредитів перший заступник голови промовчав. Фактично, якби держава не увійшла в капітал банку, фінустанова завалилася б до кінця року.
Окремим важливим нюансом в периметрі угоди між акціонерами і державою було майбутнє заперечення владою виведених коштів акціонерами. Мова йде про ті самі майже два мільярди доларів, виведені в 2014 році за імпортними контактами.
За інформацією ЕП, повертати їх акціонери не будуть.
Більше того, вони отримали від влади гарантії безпеки за цими епізодами. Правоохоронні органи не стануть звинувачувати їх у нанесенні збитків державі в особливо великих розмірах.
За результатами аудиту, влада не повинна говорити про виведення коштів. Це стало вагомою складовою в “ціні” добровільної передачі банку державі.
В руках колишніх акціонерів залишається один важливий інструмент. Остаточна вартість для держави цієї “покупки” багато в чому залежатиме від того, чи буде обслуговувати ФПГ “Приват” свої кредити.
Глава НБУ заявила, що власники взяли на себе зобов’язання реструктурувати кредити. Але, за інформацією ЕП, акціонери банку ще не вирішили, наскільки серйозно вони будуть ставитися до цього зобов’язання.
Насторожує також те, що вже на етапі брифінгу якісь домовленості порушилися, що навряд чи сприятиме поверненню “інсайдерських кредитів”.
Поки що суттєвим позитивом є те, що за процесом спостерігатиме МВФ. Європейський банк реконструкції та розвитку допомагає формувати команду і будувати корпоративне управління в банку. Також за певних умов ЄБРР допускає свою участь у процесі можливої приватизації “Приватбанку” в майбутньому.
Але виникає питання: наскільки довго МФО ще пробудуть в Україні?..
Платитимуть усі
Екстрено поданими президентським законопроектом №5553 пропонується поширити гарантію повної суми вкладів фізичних осіб на всі державні банки.
Сьогодні держава гарантує повну суму вкладу тільки в Ощадбанку.
Це, безумовно, ускладнить залучення вкладів іншими банками на ринку. Такий законопроект повністю суперечить вимогам міжнародних кредиторів.
Загалом, для банківського ринку подія неоднозначна.
З одного боку, комерційні банки можуть очікувати ослаблення позицій найсильнішого конкурента. З іншого, щоб заспокоїти населення і приборкати паніку, держава приймає рішення, які в подальшому будуть сприяти встановленню державної монополії на банківському ринку.
Найбільш неоднозначне в цьому процесі – це те, що націоналізація “Приватбанку” зі зрозумілих причин відбувалася кулуарно.
Водночас, це шалено дорога покупка за гроші платників податків. І в рамках цієї угоди, безумовно, присутні політичні домовленості.
Також зараз, як і раніше, не можна нічого сказати щодо того, скільки за цю покупку заплатить держава. Як показує практика, вартість таких операцій зазвичай обходиться державі дорожче, ніж спершу заявлені суми.
Але навіть нинішні заявлені 148 мільярдів необхідної докапіталізації є абсолютним рекордом.
Фактично, це означає, що кожен платник податків заплатить по кілька тисяч гривень – за прорахунки колишніх акціонерів і багаторічну бездіяльність державного нагляду.
Олександр Мойсеєнко
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
