747
Яке майбутнє чекає на європейську галузь авіаперевезень
— Фондовий ринок
Після багатьох років операцій зі злиття авіаперевізники з повним комплексом послуг залишаються неефективними.
З першого погляду, європейська галузь авіаперевезень виглядає такою ж як і 20 років тому: авіалінії під національним прапором, такі як: Air France, British Airways, Iberia, KLM та Lufthansa займають домінантне становище у низці гігантських вузлових аеропортів (хабів).
Проте, якщо придивитися, ви побачите, що ринок значною мірою змінився. За останнє десятиріччя десять відомих авіакомпаній в регіоні об’єдналися у три величезні групи. Внаслідок такої консолідації європейський ринок у цій галузі став схожим на ринок США.
Однак, якщо реструктуризація в Delta Airlines призвела до рекордного рівня доходів за останні роки, європейські компанії залишаються набагато менш прибутковими. Працівники цих компаній дуже вперто йдуть на будь-які поступки та схильні до участі у страйках. Компанії зіштовхуються з величезною кількістю обмежень з боку регуляторних органів у багатьох країнах. У той же час, з причин національної гордості, авіалінії, що входять у великі групи, продовжують працювати під окремими брендами. А це, у свою чергу, тягне за собою додаткові видатки.
У жодній іншій компанії проблемність зміни курсу не виглядає яскравіше, ніж у Lufthansa, якій наприкінці листопада вдалося зупинити страйк працівників (що призвів до скасування або затримки 4500 рейсів), лише після того, як керівництво компанії запропонувало збільшення премій на 20 000 євро (21 200 доларів США) на кожного пілота, та збільшення заробітної плати на 4,4%, а також відмовилось від своїх вимог щодо зменшення суми матеріальної допомоги працівникам.
“Виходьте з нами і давайте разом захищати контракти, що укладені на морально застарілих умовах, – закликав пілотів Гаррі Хохмайстер, член правління компанії, відповідальний за бренд Lufthansa, під час страйку у аеропорту Франкфурту 30 листопада цього року. – Допоможіть нам створити спільне майбутнє”.
Страйки та інші трудові спори за останні три роки коштували компанії понад 500 мільйонів доларів США. Директори кажуть, що їм вже майже немає чим поступатись.
Завдяки заробітній платні у розмірі 255 тисяч євро, яку отримують найдосвідченіші перші пілоти, у Lufthansa працюють одні з найкраще оплачуваних пілотів у галузі. Проте, після того як пілотам Delta підвищили заробітну платню на 30%, пілоти Lufthansa вимагають підвищення на 20%, і все ще можуть відхилити пропозицію авіакомпанії.
Важливо також зауважити, що пілоти виступають категорично проти планів Lufthansa більш ніж подвоїти кількість літаків лоукосту компанії, що має назву Eurowings, до приблизно 200 літаків. Пілоти побоюються, що зазначений підрозділ найматиме пілотів в Австрії з нижчою заробітною платнею, які не підконтрольні профспілкам Німеччини, і таке збільшення кількості літаків відбуватиметься за рахунок скорочення робочих місць в Lufthansa.
“Eurowings вам не ворог, – заявив Карл Ульріх Гарнардт, член правління Lufthansa, відповідальний за вищезазначеного бюджетного авіаперевізника, під час страйку у Франкфурті. – Це – наш єдиний шанс вижити в умовах конкуренції, з якою ми зіштовхнулися”.
Головним чинником проблем європейської авіаційної галузі є надлишок гравців на ринку, більшість з яких все ще підтримується відповідними державами.
У Европі три ключові компанії на ринку, що надають повний комплекс послуг, спільно володіють приблизно 20% ринку, у той час як “велика трійка” в США контролює 52% ринку, – таку інформацію наводить дослідник Центру Авіації CAPA.
“Для такого розміру ринку Європа має забагато груп авіакомпаній”, – заявив аналітик Джонатан Вобер, аналітик CAPA.
Оператори лоукостів використали це слабке місце. Три найбільші з них – Ryanair, EasyJet та Norwegian Air Shuttle – стали серйозними гравцями на ринку авіаперевезень Європи, заманюючи пасажирів наднизькими цінами, отримуючи з них прибуток завдяки пропонуванню дорогих додаткових послуг.
Авіакомпанії, що надають послуги лише перевезення пасажирів, без додаткового обслуговування, у 2015 році мали 40% європейського ринку, у порівнянні з 23% у 2005 році, і за оцінками Ryanair, цей показник майже відповідає частці груп трьох ключових авіакомпаній.
“Немає ознак того, що тиск на європейських авіаперевізників зменшиться, – стверджує Алекс Діхтер, консультант фірми McKinsey та колишній пілот Continental Airlines. – У довгостроковій перспективі я бачу лише два можливі варіанти: або ви виграєте, або ви зникнете”.
У той же час, лідери галузі мають проблеми під час організації рейсів великої протяжності. Авіаперевізники з Близького Сходу, що користуються підтримкою своїх держав, такі як Emirates, Qatar Airways та Etihad, спрямовують все більше рейсів на схід через свої пустельні хаби, пропонуючи велику кількість додаткових послуг на своїх новісіньких літаках.
З 2008 до 2014 року три авіакомпанії з Перської Затоки збільшили свою частку трафіку з Європи до Індії та Південно-Східної Азії з 22% до 34%, заявляє CAPA. У той же час, компанії, схожі на Wow Air, що представляє Норвегію та Ісландію, організовують все більше рейсів великої протяжності за наднизьку ціну, без будь-яких додаткових послуг, таких як безкоштовна їжа та зареєстрований багаж, – того, чого традиційні авіакомпанії так довго не можуть позбутися на своїх трансатлантичних рейсах.
Як і Lufthansa, Air France-KLM розширює свій сегмент бюджетних авіаперевезень, маючи навіть тут пару брендів – Transavia від “КЛМ” та Hop від “Ейр Франс” – дотримуючись традицій того часу, коли компанія існувала у формі двох різних авіаліній.
Невдоволеність планом зі скорочення робочих місць та передачі великої частки бізнесу таким бюджетним авіакомпаніям додатково зросла минулого року, коли робітники напали на директорів компанії, розриваючи на останніх сорочки, доки керівникам компаній не вдалося втекти через паркан.
Лише в Групі компаній International Consolidated Airlines, створеній у 2011 році внаслідок поглинання компанією “Брітіш Ейрвейс” іспанського авіаперевізника “Іберіа”, вдалося довести скорочення витрат до рівня американських авіаперевізників.
Одним з можливих пояснень цього є наступне: компанія перенесла 5 страйків у 2010 році, сукупною тривалістю у 22 дні, перед тим, як змогла добитися таких поступок від профспілок як: зменшення розміру кабіни екіпажу на літаках, що здійснюють рейси великої протяжності, та прив’язування деяких преміальних виплат до показників праці.
У 2013 році Група придбала Vueling, бюджетну авіакомпанію, що базується в Іспанії, для того, щоб отримати кращу можливість конкурувати з аналогами “Ріанейр” та “ІзіДжет”.
Крім того, минулого року група придбала ірландську компанію Aer Lingus, отримавши додатковий трансатлантичний хаб у Дубліні, що дозволило зменшити тиск на лондонський аеропорт Хітроу. Генеральний директор групи компаній Віллі Волш тоді заявив: “Ми не боїмося сказати, що справді пишаємось скороченням витрат”.
Річард Вайс, Bloomberg
Переклад здійснено за підтримки бюро перекладів “Антей”
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
