803
Від українських банків вимагають переоцінити свої кредити і дефолти
— Фондовий ринок
Українські банки не готові до впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності 9 “Фінансові інструменти” (МСФЗ 9).
Про це в своїй телеграмі №60-0005/97127 повідомив Національний банк.
За його підрахунками:
Більше ніж 85% банків не мають затвердженого плану дій щодо введення МСФЗ 9
20% банків переглянули класифікацію фінансових активів з бізнес моделями відповідно до МСФЗ 9.
20% банків переглянули класифікацію фінансових активів з бізнес моделями відповідно до МСФЗ 9.
Приблизно 18% банків здійснили розрахунок оціночних резервів під збитки
13% банків проаналізували вплив МСФЗ 9 на розмір забезпечень і волатильність доходів.
“Слід зазначити, що Національний банк працює над розробкою нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку відповідно до нових вимог МСФЗ 9, але вони не зможуть вирішити глобальні питання, які постануть перед кожним банком. Питання визначення бізнес-моделей, аналізу договірних грошових потоків, класифікації, рекласифікації фінансових активів, оцінки очікуваних збитків від знецінення фінансових інструментів протягом 12 місяців, протягом усього терміну дії інструмента, в тому числі при їх первісному визнанні, підготовки баз статистичних, прогнозних даних, доопрацювання програмного забезпечення і т.д. знаходяться поза сферою діяльності служби бухгалтерського обліку”, – наголошується в документі НБУ.
13% банків проаналізували вплив МСФЗ 9 на розмір забезпечень і волатильність доходів.
“Слід зазначити, що Національний банк працює над розробкою нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку відповідно до нових вимог МСФЗ 9, але вони не зможуть вирішити глобальні питання, які постануть перед кожним банком. Питання визначення бізнес-моделей, аналізу договірних грошових потоків, класифікації, рекласифікації фінансових активів, оцінки очікуваних збитків від знецінення фінансових інструментів протягом 12 місяців, протягом усього терміну дії інструмента, в тому числі при їх первісному визнанні, підготовки баз статистичних, прогнозних даних, доопрацювання програмного забезпечення і т.д. знаходяться поза сферою діяльності служби бухгалтерського обліку”, – наголошується в документі НБУ.
У ньому від українських банків вимагають більше уваги приділяти підготовчому процесу. Чиновники вважають, що до нього потрібно залучити працівників бізнес-підрозділів, служби управління ризиками та ІТ-підрозділів, розробити проекти внутрішніх положень щодо моделей управління фінансовими інструментами, проаналізувати поточну ситуацію фінансових інструментів, розподілити їх за категоріями відповідно до визначених бізнес-моделей.
Нацбанківці звернули увагу підопічних на те, що для класифікації фінансових активів вводиться критерій аналізу потоків грошових коштів, передбачених договором, тобто виключно основної суми і відсотків (SPPI-тест).
“Перехід до визнання очікуваних збитків від знецінення фінансових активів вимагає надійної оцінки кредитних збитків, очікуваних протягом всього терміну інструменту. Розробка критеріїв для поділу фінансових активів з точки зору кредитного ризику на три стадії передбачає визначення моменту, з якого відбувається значне збільшення кредитного ризику або дефолт. Цей процес також вимагає формування та застосування професійних суджень на основі наявної інформації”, – йдеться в документі центробанку.
Крім того, МСФЗ 9 передбачає три підходи для оцінки на предмет знецінення фінансових активів.
Основний (загальний) підхід передбачає модель оцінки погіршення кредитної якості, що застосовується для більшості фінансових активів, за якими визнається знецінення. Тому підходом фінансові активи діляться на три стадії для визначення оцінки на предмет знецінення в залежності від погіршення кредитної якості.
Другий (особливий) підхід застосовується для придбаних або ініційованих фінансових активів, що мають ознаки знецінення вже при первісному визнанні. Такі фінансові активи відразу відносяться до третьої стадії.
Третій (спрощений) підхід може застосовуватися для дебіторської заборгованості за торговельними операціями та фінансовою орендою. Для кожного активу з дати визнання визнаються очікувані протягом всього терміну дії фінансового активу кредитні збитки.
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
